Ухвала суду № 82306322, 10.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/10960/19

провадження № 2/520/4169/19

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

та призначення підготовчого судового засідання

10.06.2019 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) про виділення в натурі частини домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/5822/19; головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Суб`єктно, інстанційно та предметно справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Позов ОСОБА_1 виник з приводу нерухомого майна - домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Адреса місцезнаходження спірного нерухомого майна територіально відноситься до Київського району міста Одеси.

У відповідності до статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Територіальна юрисдикція (підсудність) цивільної справи № 520/10960/19 Київському районному суду м. Одеси визначається за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 , 1952 р.н., звернулася до суду, як особа яка має цивільну процесуальну дієздатність, що полягає в здатності особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Відповідачем за своїми позовними вимогами ОСОБА_1 визначає фізичну особу ОСОБА_2 .

За положеннями частини шостої статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Одержаною на запит суду довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться з 23 жовтня 1999 року зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстав, зазначених у частині четвертій статті 185 та частині першій статті 186 ЦПК України для повернення позовної заяви ОСОБА_1 чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу позовної заяви. Клопотання обґрунтовується тим, що позивач є людиною похилого віку, отримує невелику державну пенсію. На підтвердження майнового стану позивачем надано довідку Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі від 15 травня 2019 року, довідку про заробітну плату з останнього місця роботи - ЗОШ №106 м. Одесі.

При вирішенні клопотання позивача, суд виходить із наступного.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі до суду позовної заяви, яка підлягає оплаті судовим збором.

Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендаціями R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практикою Європейського суду з прав людини, встановлено, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Позиція ЄСПЛ стосовно сплати судового збору аналогічна: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Водночас, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. ЕСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом («Голдер проти Сполученого Королівства» і «Z та інші проти Сполученого Королівства», рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року).

Так, зокрема, законодавець у статті 8 Закону «Про судовий збір» закріпив норму відповідно до якої, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі;зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про доцільність попередньо відстрочити сплату судового збору, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у цивільній справі № 520/10960/19.

За правилами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною четвертою статті 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 19, 30, 187, 274 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відстрочити до ухвалення судового рішення у цивільній справі № 520/10960/19 сплату судового збору позивачем ОСОБА_1 «про виділення в натурі частини домоволодіння».

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про виділення в натурі частини домоволодіння.

Відкрити провадження у цивільній справі № 520/10960/19.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

У відповідності до статті 189 ЦПК України у підготовчому провадженні:

остаточно визначити предмет спору та характеру спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу;

з`ясувати заперечення проти позовних вимог;

визначити обставини справи, які підлягають встановленню;

вирішити відводи;

визначити порядок розгляду справи;

вчинити інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Попередити учасників справи, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня постановлення цієї ухвали. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Підготовче засідання розпочати 10 липня 2019 року о 14годині 00 хвилин в залі к.-№240 Київського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Варненська, 3-Б, ІІ поверх).

У підготовчому засіданні:

з`ясувати наявність підстав для відводів;

з`ясувати чи бажають сторони укласти мирову угодуабо звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

у разі необхідності заслухати уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглянути відповідні заяви;

за необхідністю - вирішити питання про вступ у справу інших осіб, прийняття зустрічного позову;

з`ясувати, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

з`ясувати, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; за необхідністю - вирішити питання про витребування додаткових доказів та визначити строки їх подання, вирішити питання про забезпечення доказів;

за необхідністю - вирішити питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

за клопотанням учасників справи вирішити питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

вирішити заяви та клопотання учасників справи;

призначити справу до розгляду по суті, визначити дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

встановити порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті;

з`ясувати розмір заявлених сторонами судових витрат;

здійснити інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі протягом двох днів з дня її складення.

Відповідачу разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк для надіслання (надання) відповідачем до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову - п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

Відповідач у відзиві викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

До початку розгляду справи по суті сторони можуть звернутися до суду із заявою про застосування процедури врегулювання спору за участю судді у порядку, встановленому статтями 201-205 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Під час проведення спільних нарад суддя зокрема здійснює дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.

Заява про врегулювання спору за участю судді повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 183 та ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо визначення підсудності справи. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали через Київський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Отримувати інформацію щодо справи учасники справи можуть на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет /веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя Літвінова І. А.