Рішення № 8230540, 11.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.10 р.                     Справа № 9/4                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Олвін-сервіс”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвуглекомплект-2000”, м.Донецьк

про стягнення 111171грн.42коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Стрельцов В.І. – представник (за довіреністю №4 від 11.01.2010р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Олвін-сервіс”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвуглекомплект-2000”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 111171грн.42коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки вугільної продукції №27/03-1у від 27.03.2009р., специфікації №1, №2 до даного договору, квитанції про приймання вантажу №51458833, №51458798, №51458795, акти приймання-передачі вугільної продукції від 10.04.2009, 15.04.2009р., рахунки-фактури №СФ-0116 від 10.04.2009р., №СФ-0120 від 15.04.2009р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 27.03.2009р., вимогу №653 від 16.10.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 04.01.2010р., 20.01.2010р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4889823 Товариство з обмеженою відповідальністю „Донвуглекомплект-2000”, м.Донецьк станом на 15.01.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

27.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Олвін-сервіс”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донвуглекомплект-2000”, м.Донецьк укладений договір поставки вугільної продукції №27/03-1у від 27.03.2009р., відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору вугільну продукцію (надалі продукція). Найменування, ціна, кількість, якість, строки та умови поставки, строк оплати продукції вказані у специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.8.2 договору, даний договорі набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р. Сплив строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки вугільної продукції №27/03-1у від 27.03.2009р.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що поставка продукції на адресу покупця або за його реквізитами здійснюється залізничним транспортом в люкових вагонах (піввагонах) або автотранспортом на умовах, вказаних у специфікаціях (додатках) до даного договору.

Відповідно до п.2.4 договору, датою поставки продукції вважається дата штемпеля станції вантажовідправника у залізничній квитанції (в разі поставки залізничним транспортом), в разі поставки іншим видом транспорту – дата підписання акту приймання-передачі.

Сторонами підписані специфікації №1, №2 до договору поставки вугільної продукції №27/03-1у від 27.03.2009р., якими визначено строк поставки, найменування продукції, якісні показники, умови поставки, розрахунок вартості продукції та умови оплати.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та специфікації, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка продукції, що підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу №51458833, №51458798, №51458795, копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції від 10.04.2009, 15.04.2009р., які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств (копії актів залучені до матеріалів справи).

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки-фактури №СФ-0116 від 10.04.2009р., №СФ-0120 від 15.04.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок постачальника в строк, встановлений у специфікаціях до даного договору.

Специфікаціями №1, №2 до договору №27/03-1у від 27.03.2009р. визначено умови оплати - протягом трьох банківських днів від дня надання вантажних документів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В свою чергу, згідно п.2.3 договору продавець не пізніше 5-ти днів від дати відвантаження продукції надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, посвідчення якості, залізничну квитанцію або залізничну накладну, податкову накладну, листи про передачу права власності на вугільну продукцію, акти приймання-передачі вугільної продукції.

В матеріалах справи відсутні безпосередні докази надання відповідачу передбачених п.2.3 договору документів, проте суд вважає, що вони були надані ТОВ„Донвуглекомплект-2000” при отриманні останнім продукції, оскільки п.4.1 договору передбачено, що продукція приймається покупцем: за кількістю – на підставі даних, зазначених у залізничних накладних (квитанціях); за якістю – на підставі посвідчень якості вантажовідправника. Крім того, згідно п.4.4. договору, за результатами спільного приймання продукції складається акт, який підписується всіма особами, що брали участь у спільній прийомці продукції за кількістю та якістю.

Таким чином, підписавши акти приймання-передачі вугільної продукції від 10.04.2009, 15.04.2009р. відповідач підтвердив отримання передбачених п.2.3 договору документів. Доказів зворотного відповідачем не представлено.

Крім того, надання відповідачу рахунків-фактур №СФ-0116 від 10.04.2009р., №СФ-0120 від 15.04.2009р. підтверджується реєстрами приймання-передачі документів від 14.04.2009р., 17.04.2009р., копії яких додані до матеріалів справи. Ухвалою від 20.01.2010р. суд зобов’язати відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підпису на реєстрах приймання-здачі документів від 14.04.2009р. та від 17.04.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані, тому суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Наразі, наявні в матеріалах справи квитанції про приймання вантажу, акти приймання-передачі вугільної продукції та рахунки-фактури не містять безпосереднього посилання на договір №27/03-1у від 27.03.2009р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаних вище поставок є саме договір №27/03-1у від 27.03.2009р., оскільки з наявних в матеріалах справи актів звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2009р. та на 01.01.2010р. вбачається, що підставою виникнення правовідносин при здійснені поставок за 10.04.2009р. та 14.04.2009р. є договір №27/03-1у від 27.03.2009р. Акти звірки підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що при підписанні першого акту звірки від 30.09.2009р. сторони остаточно узгодили, що підставою правовідносин є договір №27/03-1у від 27.03.2009р., тому суд вважає, що строк оплати отриманої за договором №27/03-1у від 27.03.2009р. продукції настав, оскільки на момент підписання вказаного акту звірки сплив строк, передбачений специфікаціями.

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції на загальну суму 440000грн.00коп. Однак, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 111171грн.42коп.

Як зазначено вище, розмір вказаної заборгованості підтверджується актами звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2009р. та на 01.01.2010р. (копії актів залучено до матеріалів справи).

У зв`язку з несплатою залишку боргу позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №653 від 16.10.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар (докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 111171грн.42коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 111171грн.42коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Олвін-сервіс”, м.Донецьк щодо стягнення заборгованості в розмірі 111171грн.42коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Олвін-сервіс”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвуглекомплект-2000”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 111171грн.42коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донвуглекомплект-2000” (за адресою: вул.Гутченка, 26а, м. Донецьк, 83059, р/р 26006216598001 у ВАТ АКБ „Капитал”, м. Донецьк, МФО 334828, код ЄДРПОУ 35151464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Олвін-сервіс” (за адресою: проспект Ілліча, 109-а, м. Донецьк, 83059, р/р 26007301752479 у філії „ГУ Промінвестбанк”, м.Донецьк, МФО 334635, код ЄДРПОУ 30871617) суму основного боргу в розмірі 111171грн.42коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1111грн.71коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 11.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя