Рішення № 8230476, 17.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.10 р.                     Справа № 4/291                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Назаров В.Д. – довіреність від 05.10.09р.,

від відповідача – не явився,

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім „Арго”

м. Костянтинівка

до відповідача - Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”

м. Донецьк

про стягнення 70968,73грн. інфляційних витрат та 3%річних, -

в с т а н о в и в :

Позивач 26.11.2009р. заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 64420,51грн., з яких: 52240,81грн. - сума інфляційних витрат за період з 05.09.2008р. по 12.11.2009р., 12179,70грн. – сума 3%річних за цей же період за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

          В підтвердження позову позивач посилається на рішення Господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №4/250, яке було оскаржено відповідачем і залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.12.2009р. В рішенні суду встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем 341443,17грн. заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання, саме за договором №3300000904 від 16.08.2009р. по накладній №090501 від 05.09.2008р., які були предметом розгляду у справі №4/250.

          Відповідач не надав письмового відзиву на позов, представник не явився в судове засідання, про час і місце якого був належним чином неодноразово повідомлений, про свідчать підписи уповноваженої особи на повідомленнях про вручення кореспонденції.

          Оскільки відповідач не скористувався своїм законним правом на участь в судовому засіданні та не надав свої заперечення стосовно пред’явлених до нього вимог, господарський суд не позбавлений права вирішити спір без участі представника відповідача за наявними і достатніми документами для вирішення спору по суті на підставі ст.75 ГПК України.

25.01.2010р. позивачем в процесі розгляду справи поданий на підставі ст. 22 ГПК України додаток до позовної заяви, яка по суті є заявою про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим загальна сума заявлених вимог, яка склала 70968,73грн., в тому числі: 59069,67грн. витрат від інфляції і 11899,06грн. річних за період з 15.09.2008р. по 12.11.2009р.

З огляду на надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційний сум та річних процентів у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання за судовим рішенням, що набрало законної чинності з дня винесення постанови Донецьким апеляційним господарським судом

          Враховуючи недостатність документів наданих суду позивачем, а саме: доказів направлення зміни суми позову відповідачу та оплати держаного мита з цієї суми, також письмового відзиву на позов, господарський суд на підставі ст.75 ГПК України ухвалив відкласти розгул справи на 17.02.2010р. на 10годин 30вии, про що був належним чином повідомлений відповідач, який не явився в судове засідання.

2

          Позивачем надано суду докази доплати держаного мита в сумі 65,49грн. платіжним дорученням № 512 від 08.02.2010р., докази направлення відповідачу заяву про збільшення суми позову з урахуванням встановленого ним строку за який нараховані інфляційні витрати та річні.

За ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області продовжений строк розгулу справи на один місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані ним документи, господарським судом встановлено наступне:

Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Рішення господарського суду про стягнення з відповідача основного боргу, пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не виконано, тому позивач на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦК України) просив стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань та процентів річних за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

          Верховний Суд України визнав правильними висновки господарських судів стосовно стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних на існуючу заборгованість за невиконаним зобов'язанням, виходячи з такого.

          Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

          Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07).

У відповідності з п. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Отже, рішенням суду від 11.11.2009р., на яке посилається позивач, встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем 341443,17грн. заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання саме за договором №3300000904 від 16.08.2009р. по накладній №090501 від 05.09.2008р., які були предметом розгляду у справі №4/250, тому ці факти не повинні бути доведені знову.

Для застосування статті 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми., позивач повинен викласти свої вимоги посилаючись на конкретні строки, за які нараховані ці суми та надати розрахунок.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

          Строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені, що встановлено судом ще при вирішенні спору по справі №4/250: рішенням місцевого господарського суду, з якими погодилися суди апеляційної і касаційної інстанцій, встановлено, що у відповідача перед позивачем є борг в сумі 341443,17грн., який виник за договором купівлі-продажу № 3300000904 від 16.08.2007р. Цим договором сторонами встановлений строк виконання відповідачем грошового зобов’язання, пункт 3 якого вказує на те, що відповідача в термін 10 днів після приймання продукції від позивача повинен був повністю розрахуватися.

3

Як встановлено рішенням господарського суду у справі № 4/250 від 30.12.2009р., позивач одержав по накладній від 05.06.2007р. № 090501 на суму 661443,17грн., за який розрахувався частково, після чого залишився несплаченим борг в сумі 341443,17грн. до наступного часу.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відтак, встановлені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. (Постанова Вищого господарського суду №15/231-06 від 15.03.2007 „Про стягнення інфляційних витрат та річних процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором поставки”).

          На підставі вищезазначеного, а також враховуючи доведеність позивачем фактів наявності у відповідача перед позивачем 341443,17грн. заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання, суд задовольняє вимоги позивача стосовно стягнення 59069,67грн. інфляційних витрат за період з 05.09.2008р. по 12.11.2009р. і 11899,06грн. 3%річних за цей же період частково, виходячи з наступного:

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті – гривні, то норми ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання за повний місяць.

          Позивач не вірно нарахував період, за який нарахував витрати на інфляцію та річні проценти, так як повинно бути нараховано за повний місяць прострочення оплати, тобто, починаючи з жовтня 2008року по жовтень 2009р. За цей період середній індекс інфляції складає відповідно до постанови Державного Комітету статистики України 116,034%, тобто за цей період інфляційні витрати складатимуть 54747,00грн. і при проценти – 11096,90грн., які господарський суд стягує з боржника.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі передбаченому законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,35,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Арго” м. Костянтинівка до Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” м. Донецьк про стягнення 70968,73грн. інфляційних витрат та 3%річних в частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” м. Донецьк-83062, вул. І. Ткаченка, 122, ЗКПО 30939178 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Арго” м. Костянтинівка-85114, вул. Пушкінська, 339/1, ЗКПО 04373755 інфляційні витрати в сумі 54747,00грн. за період з жовтня 2008року по жовтень 2009р., 11096,90грн. річні проценти, 658,44грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті суми позову відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 17.02.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу