Рішення № 8229174, 15.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.10 р.                     Справа № 37/337                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35127913

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хобі центр Пілотаж”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33514330

про: стягнення заборгованості та пені у загальній сумі 23183,56грн.

із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Донецької обласної ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 24068072

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Кізернис Є.В. (за довіреністю № 1 від 06.01.2010р.);

від Третьої особи – Русов М.С. (за довіреністю №86-30 від 13.02.2010р.);

від Відповідача - не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 11.01.2010р. на 26.01.2010р., з 26.01.2010 на 08.02.2010р., з 08.02.2010р. на 15.02.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хобі центр Пілотаж”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в сумі 27380,92грн., з відповідним розподілом між Позивачем та обласним бюджетом.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди №2 від 05.03.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для застосування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нежитлового приміщення №2 від 05.03.2008р. з додатковими угодами до нього, акт прийому-передачі, претензії №91 від 31.10.2008р., №97 від 27.11.2007р.; договір оренди №1 від 05.03.2008р. з додатковими угодами до нього, правоустановчі документи, розрахунок стягуваної заборгованості.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 50-55, 67-77), а заявою про уточнення позовних вимог №15 від 22.01.2010р. (а.с.56), посилаючись на відсутність делегованих повноважень стягувати грошові кошти на користь Донецької обласної ради, просив стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість в сумі 19613,84грн. (розрахунок приведено на а.с.а.с.69-71), що сформувалася за договорами оренди № 1 і №2 від 05.03.2008р., та 3569,72грн. – пені.

Відповідач проти позову заперечив, проте своєї позиції до відома суду не довів, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується участю його керівника у судовому засіданні 26.01.2010р. (а.с.65), клопотаннями про ознайомлення із матеріалами справи (а.с.62) та про відкладання розгляду справи (а.с.78).

Ухвалою від 14.12.2009р. суд залучив до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача – Донецьку обласну раду, м. Донецьк.

Третьою особою надані витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 38-43), а також письмові пояснення від 29.12.2009р.№954-9 (а.с.а.с.36, 37), в яких заборгованість Відповідача перед обласним бюджетом за грудень 2008р. та січень 2009р. становить визначена у сумі 3127,76грн.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію, адже судом було надано достатньо часу для доведення сторонами своєї позиції, а подальше зволікання із вирішенням справи призвело до порушення встановлених ст. 69 зазначеного Кодексу строку її вирішення, який (строк) добігає кінця 15.02.2010р.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2008р. відбувся конкурс на оренду нежитлових приміщень загальної власності, результати яких були оформлені протоколами №6 (а.с.а.с.22, 31), згідно яких відповідною комісією стосовно лотів №7 і №8 було вирішено:

- у зв’язку із надходження однієї пропозиції конкурс не проводити;

- визнати конкурсні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю „Хобі Центр Пілотаж” такими, що відповідають умов конкурсу;

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю Хобі Центр Пілотаж” в оренду нежитлове приміщення площею 55,4кв.м. з розміром орендної плати 36,67грн./кв.м. без ПДВ в місяць строком на рік та нежитлове приміщення площею 10кв.м. з розміром орендної плати 73,35грн./кв.м. без ПДВ в місяць строком на рік.

Відповідно до означених протоколів 05.03.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) були укладені:

·          договір оренди нежитлового приміщення №1 (а.с.а.с.28-30), згідно п.1.1, 1.2, 2.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове оплатне користування нежитлове приміщення, загальною площею 10кв.м., розташоване в будинку за адресою: 83023, м. Донецьк, вул. Шаповалові, 4, відповідно до технічної документації, що знаходиться на балансі ДЦТТДіЮ, для розташування магазина учбово-наглядних посібників (торгівля), строком до 01.04.2009р. Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі рішення обласної ради №5\8-169 від 23.03.2007р. (за базовий місяць розрахунку - березень 2008р. – становить 733,5 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, до обласного бюджету та Орендодавцю у співвідношенні 50% та 50% щомісяця.

·          договір оренди нежитлового приміщення №2 (а.с.а.с.19-21), згідно п.1.1, 1.2, 2.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове оплатне користування нежитлове приміщення, загальною площею 55,40кв.м., розташоване в будинку за адресою: 83023, м. Донецьк, вул. Шаповалові, 4, відповідно до технічної документації, що знаходиться на балансі ДЦТТДіЮ, для розташування спортивних організацій, строком до 01.04.2009р. Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі рішення обласної ради №5\8-169 від 23.03.2007р. (за базовий місяць розрахунку - березень 2008р. – становить 2031,52 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, до обласного бюджету та Орендодавцю у співвідношенні 50% та 50% щомісяця.

Умовами п. 3.5. кожного із вказаних договорів за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України від суми заборгованості з урахуванням індексації кожен день прострочення, включаючи день сплати.

06.03.2008р. відповідно до умов п.6.1 договору №2 приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.23).

Додатковою угодою № б/н (а.с.24) сторони дійшли згоди про те, що відповідно до п.9.3 договору оренди №2 сторони розірвуть зазначений вище договір з 01.02.2009р.

Позивач 03.11.2008р. вручив Відповідачу претензію №91 від 31.10.2008р. (а.с.26) про сплату заборгованості за оренду за договорами № 1 і №2 від 05.03.2008р. за серпень та вересень 2008р. у сумах 2893,45грн. та 2925,28грн. відповідно, 28.11.2008р. вручив претензію від 27.11.2008р. №97 (а.с.27) про сплату оренди окрім серпня та вересня і за жовтень 2008р. у сумі 2975,01грн.

У зв’язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди, які виникли в перебігу дії його строку, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості по орендній платі та нарахованої пені.

Заявою від 22.01.2010р. Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги, заявивши до стягнення суму заборгованості з орендної плати в частині, яка з урахуванням визначеного в п. 3.3. кожного з договорів розподілу між Орендодавцем та обласним бюджетом належала саме Позивачу, в сумі 19613,84грн. та 3569,72грн. – пені, нарахованої за період з 01.10.2008р. по 31.03.2009р. (а.с.72)

Відповідач своєї позиції до відома суду не довів, доказів сплати стягуваних коштів або відсутності спірних грошових зобов’язань з інших підстав не представив. Крім того, Відповідач ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.51), складеного та надісланого (а.с.57) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 22.01.2010р. (а.с.34), оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення зменшити суму позовних вимог, і таке зменшення судом приймається, адже зумовлено врахуванням лише тієї частини грошових зобов’язань за розглядуваними договорами оренди, право на отримання якої з урахуванням встановленого співвідношення має безпосередньо Орендодавець.

Поряд із цим, розгляд вимог, що ґрунтуються на двох договорах оренди, не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, так як вимоги є однорідними (опосередковують один спосіб захисту прав за тотожними договорами) та пов’язаними наданими доказами (претензіями про сплату орендних платежів за двома договорами одночасно).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договорами оренди та застосування наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені.

Враховуючи статус сторін та об’єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договорів оренди №№1 і 2 від 05.03.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договори оренди №№1 і 2 від 05.03.2008р. є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Між тим, як було встановлено судом, договори оренди №№1 і 2 не містять умов відносно конкретних строків здійснення платежів Орендарем, що у світлі ст. 530 Цивільного кодексу України зумовлює необхідність встановлення строку виконання зобов’язання боржником після закінчення семиденного строку від пред’явлення вимоги кредитором. Такими вимогами суд розцінює наявні в матеріалах справи претензії Позивача:

-          №91 від 31.10.2008р. (а.с.26) про сплату заборгованості за оренду за договорами № 1 і №2 від 05.03.2008р. за серпень та вересень 2008р. у сумах 2893,45грн. та 2925,28грн. відповідно;

-           №97 від 27.11.2008р. (а.с.27) про сплату оренди окрім серпня та вересня і за жовтень 2008р. у сумі 2975,01грн.

Приймаючи до уваги відмітки про отримання Відповідачем означених претензій - 03.11.2008р. та 28.11.2008р. відповідно – грошові зобов’язання Орендарем зі сплати орендних платежів за двома договорами за серпень і вересень 2008р. у загальній сумі 5818,73грн. мали бути виконані до 10.11.2008р. включно, а грошові зобов’язання за жовтень 2008р. у сумі 2975,01грн. – до 05.12.2008р.

Таким чином, першим днем прострочення відносно плати за серпень і вересень 2008р. у загальній сумі 5818,73грн. є 11.11.2008р., а відносно плати за жовтень 2008р. у сумі 2975,01грн. – до 06.12.2008р.

Отже, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу з оренди у загальній сумі 8793,74грн. протягом 7-ми денного строку з моменту пред’явлення вимоги – тобто не пізніше 10.11.2008р. та 05.12.2008р. відповідно.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, Орендарем не були виконанні грошові зобов’язання з сплати орендних платежів за договорами №№ 1 і 2 від 05.03.2008р. відносно періоду з серпня по жовтень 2008р. включно, стосовно якого в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України момент здійснення таких платежів визначається за врученими претензіями. Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст. 612 Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також здійснивши перевірку визначення суми платежів за серпень-жовтень 2008р. з урахуванням передбаченого умовами договору щомісячного інфляційного коригування по відношенню до базового місяця, суд дійшов висновку про належність позовних вимог в частині означеного періоду у сумі _8793,74грн.

Оскільки до матеріалів справи не надано доказів встановлення строку виконання грошових зобов’язань відносно інших, вказаних у розрахунку (а.с.а.с.69-71) сум орендних платежів, визначених за інші місяці користування майном, остільки у світлі ст. 530 Цивільного кодексу України відсутні правові підстави для висновку про настання у Орендодавця строку виконання таких зобов’язань, що унеможливлює їх прострочення, а відтак – перебування цих сум у статусі заборгованості та їх стягнення у примусовому порядку судом.

Отже, Орендар не набув права вимоги щодо стягнення орендних платежів понад визнану судом вище належну до стягнення суму, що дає підставу суду для висновку про відсутність порушеного права – об’єкту судового захисту – необхідної умови для задоволення цієї частини позовних вимог за змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 15 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині стягнення решти орендних платежів за період з листопада 2008р. по січень 2009р. включно у загальній сумі 9275,15грн. через передчасність звернення із ними до суду.

Поряд із цим, із приведеного Позивачем розрахунку остаточних позовних (а.с.а.с. 69-71) вбачається, що до стягуваної суми Орендодавцем включені також рахунки за тепло- і водозабезпечення, активну електричну енергію та відшкодування податку на землю. Однак, Заявником позову не надано доказів узгодження переліку відповідних складових грошових зобовязань із Орендарем згідно п. 4.6. кожного з договорів, їх розмір та строк виконання, а також – не надано самих рахунків із доказами їх вручення Відповідачу та доказів фактичного надання відповідних комунальних послуг.

Викладене зумовлює відмову у задоволення вимог про стягнення цієї складової заборгованості у загальній сумі 1544,95грн. у зв’язку із недоведеністю.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.5 кожного з договорів оренди № 1 і №2 від 05.03.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем за серпень – жовтень 2008р. у досліджуваний період нарахування пені (з 01.10.2008р. по 31.03.2009р. – а.с.72) підтверджується матеріалами справи суд, перевіривши розрахунок вимог, складений Позивачем, за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” та викладених вище висновків щодо першого дня прострочення кожної із стягуваних сум (а отже – і першого дня нарахування пені), встановив, що за визначений період нарахування відносно належної суми заборгованості пеня становить 592,24грн.

Саме вказана сума цієї складової заявлених вимог підлягає стягненню судом або юридично обґрунтована та доказова доведена.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35127913) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хобі центр Пілотаж”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33514330) про стягнення заборгованості та пені у загальній сумі 23183,56грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хобі центр Пілотаж”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33514330) на користь Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35127913) заборгованість з орендної плати в сумі 8793,74грн. та пеню в сумі 592,24грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хобі центр Пілотаж”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33514330) на користь вимоги Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35127913) державне мито в розмірі 93грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 80 грн.90 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх учасників справи у судовому засіданні 15.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 15.02.2010р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя