Рішення № 82264596, 05.06.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6807/15-ц

Номер провадження 2/404/3211/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В. за участі секретаря- Вітохіної Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ПАТ КБ”Приватбанк” звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року в розмірі- 96 625,31 доларів США, що за курсом 21,31 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.08.2015 року складає - 2 059 085,32 грн. та понесені судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до укладеного договору № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 26 040,19 доларів США на термін до 17.07.2028 року. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за вказаним договором. У порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за даним договором не виконала. З посиланням на зазначене сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про стягнення боргу.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 грудня 2015 року, ухваленому у справі, позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер - НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором кредиту № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року в розмірі- 96 625,31 доларів США, що за курсом 21,31 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.08.2015 року складає - 2 059 085, 32 грн., а також 30 886,28 грн.- судового збору ( а.с. 41-42).

21.05.2018 року ПАТ КБ”Приватбанк” змінив свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк “Приват Банк”, що не тягне за собою правонаступництва.

23 липня 2018 року відповідач звернулася до суду із заявою про скасування заочного рішення від 03 грудня 2015 року по справі №404/6807/15-ц . Вказала, що в судові засідання не з`являлася, оскільки не була належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, судові повістки не отримувала, у зв`язку з цим була позбавлена можливості подати відзив на позов та надати суду докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Окрім того, спір між банком було врегульовано у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки , тому вважає, що відсутні були підстави для стягнення з неї заборгованості. З матеріалами справи ознайомилася лише 12 липня 2018 року (а.с. 50-53).

06.09.2018 року ухвалою скасовано заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.12.2015 року, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання, яке 14.11.2018 року закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні (а.с. 76-77, 137).

В судове засідання, при розгляді справи після скасування заочного рішення, представник позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутності, вимоги підтримала, просила задовольнити. Крім того стороною позивача надано відповідь на відзив, згідно якого, Банком було отримано у власність заставне майно відповідача, а саме житло, та реалізовано в рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором. Однак, отриманих грошових коштів виявилось недостатньо для повного погашення заборгованості, в результаті чого Банк був змушений звернутись до суду з метою стягнення залишку заборгованості за кредитним Договором. Вважає, що прийняття рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.06.2011 року не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами і Договору і не тягне за собою припинення договору.

Представник відповідача в судове засідання подала відзив на позовну заяву, вимоги не визнала посилаючись на те, що у своїй позовній заяві позивач не відобразив фактичні обставини, що мають істотне значення для вирішення позову по суті. Так, 23.03.2011 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» вже звертався до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом про стягнення з відповідачки - ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за тим же самим кредитним договором № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року - у розмірі 35340,14 дол. США, що за курсом 7,94 до службового розпорядження НБУ № 417/58 від 15.02.2011р. складало 280600,72 грн. При цьому позивач у першому позові відобразив, що станом на 16.02.2011 року ОСОБА_1 має заборгованість 35340,14 дол. США, яка складається з наступного: 25925,79 дол. США - заборгованість за кредитом; 4634,32 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1242.60 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1824,58 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; штрафи відповідно до умов договору - 31,49 дол. США - фіксована частина, 1681,36 дол. США - процентна складова. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.06.2011 року (заочним) позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково. Стягнуто на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року 35340,14 дол. США, що за курсом 7,94 до службового розпорядження НБУ № 417/58 від 15.02.2011 року складало 280600,72 грн. Звернено стягнення на квартиру, яка належала відповідачці ОСОБА_1 - шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк», з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Відповідно до зазначеного вище рішення суду позивачеві був виданий виконавчий лист № 2-2605 від 30.06.2011 року та відкрито виконавче провадження № 42546494 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк» заборгованості в розмірі 35340.14 дол. США, що становить 280600,72 грн. Таке ж саме рішення було прийняте Кіровським районним судом м. Кіровограда після скасування заочного рішення — 17.10.2012 року при розгляді справи у загальному порядку. Як вбачається з відповіді Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області за № 46/01-24/02 від 26.10.2018 року, виконавче провадження № 42546494 18.03.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 35340,14 дол. США завершено на підставі ч. 1 п. 8 ст. 49 ЗУ “Про виконавче провадження”, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Таким чином вважає, що звернувшись у березні 2011 року з позовом до суду про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором від 16.07.2008 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишалася несплаченою, а також сплати процентів, належних кредитору відповідно до ст. 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Крім того, подано заяву, якою просила застосувати строк позовної давності. Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2-2605/11, вимога банку про дострокове повернення кредиту направлена ОСОБА_1 11.02.2011 року. За таких обставин вважає, що пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, а також комісії та штрафних санкцій, кредитор відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору змінив строк виконання основного зобов`язання.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції яку висловив ВСУ у своєї постанові № 6311цс16 від 05.07.2017 року.

З позовом у межах даної цивільної справи ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 11.09.2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Доказів поважності причин пропущення позовної давності позивач не надав, клопотання про поновлення позовної давності до суду не заявляв.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним у задоволенні вимог відмовити, з наступних підстав. 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції. У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України). Так судом з`ясовано, що 16.07.2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KGKWGK01580002, відповідно якого позичальнику було надано кредит в сумі 26 040,19 доларів США на термін до 17.07.2028 року.

Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячній платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно кредитного договору.

14.03.2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 р. в розмірі 35340, 14 (доларів США), що за курсом 7,94 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/58 від 15.02.2011 р. складає 280600, 72 грн. звернути стягнення на квартиру, загальною площею 42,32 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року) Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Кіровограді та судові витрати. 30.06.2011 року Кіровським районним судом м. Кіровограда в справі №2-2605/11 винесено заочне рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, яким стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року в розмірі 35340, 14 (доларів США), що за курсом 7,94 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/58 від 15 лютого 2011 року складає 280600, 72 грн. Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 42,32 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року) Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1708 грн. 50 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог відмовлено. Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06.04.2012 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.06.2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення скасовано. Призначено справу до розгляду в загальному порядку. Надалі, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 19.12.2012 року, у справі №1109/3698/2012 (2/1109/2212/2012) позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року в розмірі 35 340, 14 (доларів США), що за курсом 7,94 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/58 від 15 лютого 2011 року складає 280600, 72 грн. Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 42,32 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року) Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1708 грн. 50 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 103-108).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2012 року в частині вирішення позовних вимог про виселення скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2013 року, яке набрало законної сили 22.11.2013 року, позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 в частині виселення, у справі №2-2605/11 (номер провадження 2/404/2077/2013) задоволено частково. Виселено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з квартири АДРЕСА_2 .

В іншій частині вимог відмовлено (а.с. 106-108).

Стверджуючи, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2012 року відповідачкою не виконано, позивачем було отримано у власність її заставне майно, а саме житло, та реалізовано в рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором, однак, отриманих грошових коштів виявилось недостатньо для повного погашення заборгованості, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із цим позовом, яким просить станом на 28.08.2015 року стягнути заборгованість у розмірі- 96 625,31 доларів США, що за курсом 21,31 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.08.2015 року -2 059 085,32 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 24 713,47 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом- 17 538,14 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом- 4 710,25 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором- 45 051,07 доларів США, штрафи відповідно до Договору: 11,73 доларів США- штраф (фіксована частина), 4 600,65 доларів США- штраф ( процентна складова), розрахунок якої додається ( а.с. 4-6 ).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, звернувшись у березні 2011 року з позовом до суду про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, комісії та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів та звернення стягнення на квартиру у судовому порядку.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не у повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі.

Отже, банк скористався цим правом і в односторонньому порядку змінив строк виконання кредитного договору, звернувшись у 2011 році з вимогою про повернення усієї суми кредиту та звернення стягнення, яка задоволена судовим рішенням від 17 жовтня 2012 року.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази про виконання рішення від 17 жовтня 2012 року.

Як вбачається із відповіді Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 23 жовтня за вих.№46/01-24/02 на адвокатський запит від 17.10.2018 року, за інформацією Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області встановлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 33387542 з виконання виконавчого листа № 2-2605 виданого 02.09.2011 Кіровським районним судом м. Кіровограда про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк», яке 18.03.2014 завершено на підставі частини 1 пункту 8 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 № 606-ХІУ зі змінами), у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім того, 26 жовтня 2018 року за вих.№46/01-24/02 Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на адвокатський запит від 17.10.2018 року додатково повідомлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у Фортечному відділі державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебувало виконавче провадження № 42546494 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2605 від 30.06.2011 Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості в розмірі 35 340,14. доларів США, що становить 280 600,72 гри., яке 18.03.2014 завершено на підставі частини 1 пункту 8 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 № 606-ХІУ зі змінами), у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 109-117). Таким чином, оскільки у березні 2011 року банк в односторонньому порядку змінив строк виконання кредитного договору, що засвідчено у судовому рішенні про дострокове задоволення його вимог, яке виконано відповідачкою, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості, процентів та неустойки поза межами дії строку кредитного договору, є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності, заявлених стороною відповідача, то необхідно зазначити наступне. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, кредит був наданий позичальнику строком до 17 липня 2028 року. Банк у березні 2011 року скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання.

На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Враховуючи строк надання кредиту та те, що банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання, а зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитним договором, приймаючи наявність судового рішення у справі №1109/3698/2012 (2/1109/2212/2012), позов банком подано у вересні 2015 року, тобто з пропуском загального строку позовної давності, передбаченого статтею 257 ЦПК України. При цьому, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю позовних вимог. За таких обставин, посилання сторони відповідача на те, що позивач пропустив строк позовної давності є зайвим, так як в задоволенні позову судом відмовлено через відсутність правових підстав для його задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Тому, керуючись ст. ст. 12,13,81,141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимог Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” про стягнення із ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором №KGKWGK01580002 від 16.07.2008 року в розмірі-

96 625,31 доларів США, що за курсом 21,31 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.08.2015 року складає 2 059 085,32 грн., а також судових витрат у розмірі 30 886,28 грн.- відмовити повністю. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк “Приват Банк”, місцезнаходження: вул. Н. Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ); реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 06.06.2019 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда