Рішення № 8226374, 09.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.10р.Справа № 17/331-09 За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Стратегія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 77 688 грн. 24 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кікас Ю.С., довір. № 9/11-3126/Бб від 25.08.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Стратегія" (далі - відповідач) суму 73 480 грн. 80 коп. основного боргу, 3 216 грн. 44 коп. пені, 587 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 403 грн. 15 коп. 3% річних, а всього 77 688 грн. 24 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору охорони гідротехнічних споруд ставків Таромської рибдільниці № 1491/04-2009 від 18.08.09р.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги та просить їх задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника підприємства не забезпечив. В ході розгляду спору, надав гарантійний лист, згідно якого позовні вимоги визнає повністю та зобов’язується їх оплатити до 30.03.2010 року.

Суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.

Ухвалою господарського суду від 17.12.09р. строк вирішення спору за заявою сторін продовжено до 01.03.2010 р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.08.09р. між позивачем (охороною) та відповідачем (замовником) був укладений договір 1491/04-2009 на охорону гідротехнічних споруд ставків Таромської рибдільниці (далі - Договір), у відповідності з умовами якого предметом є цілодобове здійснення нагляду за спорудами, ставками та підтримання громадського порядку на спецтранспорті охорони, за які замовник зобов’язався своєчасно вносити плату у визначеному Договором обсязі та строки.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору передбачено, що ціна за одну годину послуг охорони становить суму –28 грн. 40 коп. кожним працівником охорони, а вартість одного км пробігу спецавтомобілю складає суму –02 грн. 00 коп.

На виконання умов Договору протягом спірного періоду за серпень-вересень 2009 року позивач належним чином надав відповідачеві охоронні послуги на загальну суму 73 480 грн. 80 коп., що підтверджується матеріалами справи , при цьому згідно гарантійного листа відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем.

Оплата послуг охорони здійснюється замовником виключно на умовах повної передоплати, тобто авансом, щомісячно не пізніше 5-го числа поточного місяця (п. 3.5 Договору).

Виставлення охорони на об’єкти відповідача підтверджується двосторонніми актами прийому-здачі виконаних робіт, які є в матеріалах справи (а.с. 27-28) та підписані відповідачем.

Проведений аналіз матеріалів справи не вбачає повної та своєчасної сплати замовником наданих у спірний період охоронних послуг, що є порушенням умов Договору.

На підставі п. 8.2 Договору, внаслідок несвоєчасної (неповної) оплати відповідачем наданих послуг, позивач нарахував замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.08.09р. по 06.10.09р., яка згідно долученого до справи розрахунку становить суму 3 216 грн. 44 коп.

В силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання перед позивачем грошових зобов’язань, останній нарахував відповідачу на суму основної заборгованості розмір 587 грн. 85 коп. індексу інфляції та суму 403 грн. 15 коп. 3% річних, що відображається у розрахунку позивача.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З врахуванням наведених положень законодавства та документів доданих на підтвердження заявлених вимог, основна заборгованість відповідача в сумі 73 480 грн. 80 коп. визнається судом обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо примусового стягнення з відповідача на користь позивача нарахованого розміру пені та штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Перевіривши додані позивачем до справи розрахунки розміру пені та штрафних санкцій господарський суд частково вважає їх неправомірно збільшеними, нарахованими в частині пені та 3% річних з порушенням методики для такого нарахування.

Таким чином, після здійсненого перерахунку нарахованого позивачем розміру пені та 3% річних, суд визнає їх обґрунтованими в сумі 1 475 грн. 53 коп. пені та 215 грн. 93 коп. 3% річних, а в решті відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що вимоги позивача частково обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в частині примусового стягнення з відповідача суми 73 480 грн. 80 коп. основного боргу, 1 475 грн. 53 коп. пені та 215 грн. 93 коп. 3% річних та 587 грн. 85 коп. індексу інфляції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Стратегія" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона Балка, 16; ЄДРПОУ 33973302) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4; ЄДРПОУ 08596854) суму 73 480 грн. 80 коп. (сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят грн. 80 коп.) основного боргу, 1 475 грн. 53 коп. (одна тисяча чотириста сімдесят п’ять грн. 53 коп.) пені, 215 грн. 93 коп. (двісті п’ятнадцять грн. 93 коп.) 3% річних, 587 грн. 85 коп. (п’ятсот вісімдесят сім грн. 85 коп.) індексу інфляції, 757 грн. 60 коп. (сімсот п’ятдесят сім грн. 60 коп.) державного мита, 230 грн. 15 коп. (двісті тридцять грн. 15 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –02.03.10р.