Ухвала суду № 82263454, 07.06.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5360/18

Провадження №2/369/190/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Бондар О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

Представник третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно КП «Пріоритет» Максюти Дмитра Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про скасування державної реєстрації.

Звертаючись до суду з даним клопотанням представник третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» посилався на те, що 14 червня 2018 року судом було накладено заборону вчиняти реєстраційні дії щодо квартири третьої особи і вона позбавлена можливості реалізувати правомочності власника, зокрема продати спірну квартиру. З огляду на оцінку квартири розмір збитків складає 769 953 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 154 ЦПК України представника третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» просив застосувати зустрічне забезпечення, зобов`язавши ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області грошові кошти в сумі 153 990,60 грн..

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено заборону на вчинення дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на трикімнатну квартиру загальною площею 72,1 кв.м., житловою площею 47,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» не підялгає задоволенню.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки відповідно до положень ст. 154 ЦПК України це є правом, а не обов`язком суду та підстав для обов`язкового застосовування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України не має.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника третьої особи Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Ковальчук