Рішення № 82257512, 07.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2902/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кочмар В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Капелюхи Т.Г. про стягнення виконавчого збору ВП №56875622 від 25.04.2019 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позивач в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена після закриття виконавчого провадження, на підставі неіснуючого виконавчого документу від 02.08.2018 року та винесена з порушенням п. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи те, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Крім того, позивач зазначив, що рішення суду було виконано до відкриття виконавчого провадження.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. З відзиву на позовну заяву (аркуші справи 39-43) вбачається що відповідач позов не визнає, оскільки на виконанні у Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/13728/14-ц, виданого 03.07.2018 року Київським районним судом м. Одеси. В постанові про відкриття виконавчого провадження №56875622 від 30.07.2018 року старшим державним виконавцем Відділу зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7446 грн. 25 квітня 2019 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення, у зв`язку із чим 25.04.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яка виведена в окреме виконавче провадження №58997086. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про закінчення виконавчого провадження №56875622 від 25.04.2019 року державним виконавцем допущені технічні помилки щодо дати відкриття виконавчого провадження (02.08.2018 року), які виправлені постановами про виправлення помилки у процесуальному документі від 04.06.2019 року ВП№56875622. Таким чином оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Койчевою Оленою Федорівною 30 липня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56875622 на підставі виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Одеси №520/13728/14-а від 03.07.2018 року. У п. 3 вказаної постанови зазначено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця в розмірі 7446 грн. (аркуш справи 26).

Враховуючи виконання боржником рішення суду, 25 квітня 2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Тамарою Григорівною на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №56875622 та виведено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (аркуш справи 27).

Державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Капелюхою Тамарою Григорівною 25 квітня 2019 року винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7446 грн. (аркуш справи 28).

Позивач зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, оскільки в порушення п. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» не винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №56875622, ця постанова винесена на підставі неіснуючого виконавчого документу від 02.08.2018 року та рішення суду було виконано до відкриття виконавчого провадження.

Суд не погоджується з доводами позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження №56875622), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 5, 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження №56875622), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Таким чином, примусове виконання постанови державного виконавця розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Старшим державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Койчевою Оленою Федорівною в постанові від 30 липня 2018 року про відкриття виконавчого провадження зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 7446 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у випадку закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 25 квітня 2019 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №56875622 та в той же день винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7446 грн., оскільки боржником збір не сплачений та в даному випадку державний виконавець діяв у відповідності до вимог законодавства.

Виконавець приймаючи оскаржувану постанову вчинив дії пов`язані із подальшим виконанням відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору ВП №56875622 від 30.07.2018 року, яка не визнавалася протиправною та не скасована.

Суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є не правом державного виконавця, а є обов`язком при відкритті виконавчого провадження. При цьому суд враховує, що на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.

При цьому, невиконання судового рішення у передбачений на добровільне виконання строк, є підставою винесення постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цієї постанови.

Тобто підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є саме факт виконання рішення суду у повному обсязі, а не вибіркових його частин на розсуд боржника.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі №750/7424/17, (адміністративне провадження №К/9901/21724/18), яку з урахуванням приписів ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при вирішення даного спору.

Позивач зазначає про повне виконання рішення суду у справі №520/13728/14-ц до відкриття виконавчого провадження, однак суд звертає увагу, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №56875622 від 30.07.2018 року в частині стягнення виконавчого збору є діючою та протиправною не визнавалася, в акті обстеження від 21.09.2018 року, який підписаний, в тому числі, ОСОБА_1 зазначено про не повне виконання рішення суду та боржнику надано 10 днів для такого виконання. Будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини до суду не надано.

Посилання позивача на необхідність винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, є не обґрунтованими, оскільки на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56875622 від 30.07.2018 року зміни до положень ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» ще не набрали чинності та ця норма не діяла.

Щодо тверджень позивача про підроблення оскаржуваної постанови, з підстав зазначення в ній даних про постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56875622 від 02.08.2018 року та не того державного виконавця, який її виносив, суд їх також вважає не обґрунтованими, рахує це технічною помилкою, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, в якому відсутні постанови від 02.08.2018 року та з змісту оскаржуваної постанови вбачається, що фактично вона стосується постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56875622 від 30.07.2018 року.

В матеріалах справи містяться постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 04.06.2019 року ВП№56875622, які направлені на адресу позивача та підтверджують технічну помилку (аркуші справи 135-138).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку із чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вул. Генерала Петрова, 1, м. Одеса, 65065, код ЄДРПОУ 41406776) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Капелюхи Т.Г. про стягнення виконавчого збору ВП №56875622 від 25.04.2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.