Ухвала суду № 82256209, 03.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2019 року м. Київ № 320/2625/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 13.05.2019 №0001591202, яке винесено Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 251634,95 грн. по податковій декларації з ПДВ за звітний період січень 2019 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 125817,47 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодження за наслідками судового оскарження податкового повідомлення-рішення форми "В1" від 13.05.2019 №0001591202 суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" за січень 2019 року у розмірі 251634,95 грн

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно із ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Як вбачається з позовної заяви, позовна заява містить дві позовні вимоги, одна з яких про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є вимогою майнового характеру, а друга позовна вимога - вимогою немайнового характеру.

за звернення до суду із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 251634,95 грн. по податковій декларації з ПДВ за звітний період січень 2019 року та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 125817,47 грн. позивачу слід сплатити 5661,79 грн. (377452,42 грн. х 1,5 %), та за вимогу немайнового характеру 1921,00 грн., що загалом становить 7582,79 грн.

Позивачем під час звернення до суду судовий збір не сплачено, при цьому в позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору.

З приводу клопотання про відстрочення судового збору суд зазначає таке.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору вказано, що судовий збір буде сплачено протягом трьох банківських днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Також зазначено, що дії відповідача відносно позивача не у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством України, набули системного характеру, сума бюджетного відшкодування в повному обсязі на рахунок позивача у банку не зараховується, що потребує часу для залучення додаткових коштів, у тому числі для оплати судового збору.

Разом з тим, позивачем не надано до суду жодних документальних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, а також доказів про відсутність коштів на сплату судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У зв`язку з цим, суд вважає, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору доводи є недостатніми для його задоволення, адже неможливість сплатити повну суму судового збору саме на стадії звернення до суду не підтверджена жодними документальними доказами.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 7582,79 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 34316206084081;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві в обґрунтування позовних вимог позивач помилково посилається на податкову декларацію з ПДВ за січень 2018 року, в той час як предметом оскарження у справі є податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0001591202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 251634,95 грн. по податковій декларації з ПДВ за інший звітний період - січень 2019 року (на сторінці 2 та 11 позовної заяви).

Отже в порядку усунення недоліків позивачу слід надати суду позовну заяву із виправленням податкового періоду, за який відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

В той же час, оскаржуючи до суду податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0001591202, яким позивачу серед іншого нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 125817,47 грн., слід зазначити, що сума нарахованих санкцій становить 50% від суми зменшеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за січень 2019 року.

Положеннями статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (абзац 2 п.123.1 ст.123 ПК).

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (абзаци 3, 4 п.123.1 ст.123 ПК).

Отже підставою для застосування контролюючим органом штрафу у розмірі 50 відсотків суми зменшеного бюджетного відшкодування є повторне визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов`язання або повторне зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Проте, з позовної заяви не вбачається, що саме було покладено в основу повторності при нарахуванні штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2019 №0001591202, що є недоліком позовної заяви, яка в частині повторності при нарахуванні штрафних санкцій не містить відповідного обґрунтування позову.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом;

- надати уточнену позовну заяву (два примірники) із уточненням податкового періоду, за який позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та викладенням обґрунтування позовних вимог в частині повторності нарахування штрафних санкцій відповідачем на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.