Ухвала суду № 82256197, 04.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 червня 2019 року м. Київ № 320/2654/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського обласного центру зайнятості, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 11.05.2019 №225-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 23.05.2019 за №250-К про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості;

- зобов`язати Київський обласний центр зайнятості виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24 травня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно із частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.1-2 частини третьої ст.6 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві позивач, посилаючись на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити його від сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом позовної заяви є такі вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 11.05.2019 №225-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 23.05.2019 за №250-К про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості;

- зобов`язати Київський обласний центр зайнятості виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24 травня 2019 року.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що наказами Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К та від 11.05.2019 №225-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Отже, зазначені спірні накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності не стосуються звільнення позивача з посади директора Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору за звернення із позовною заявою в цій частині позовних вимог.

У зв`язку з цим, оскарження наказів Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К та від 11.05.2019 №225-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 передбачає сплату судового збору як за звернення із двома вимогами немайнового характеру у розмірі 1536,80 грн. (1921,00 грн.х0,4)х2).

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 34316206084081;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений місячний строк для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Позивач, серед іншого, оскаржує наказ Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

З позовною заявою про оскарження цього наказу позивач звернувся 30.05.2019 року, тобто з пропуском місячного строку.

Позивачем в позовні заяві не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, коли саме позивач отримав наказ Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, відповідно до пунктів 5 та 8 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.

Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, судом встановлено, що додані до позовної заяви документи не оформлені позивачем належним чином, оскільки не містять підпису про відповідність копії документа оригіналу із зазначенням дати такого засвідчення, у зв`язку з цим ці документи згідно наведених вище норм не можуть вважатися письмовими доказами.

Отже, всупереч вимогам частини четвертої статті 161 КАС України позивачем не додані до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Київського обласного центру зайнятості від 11.04.2019 №179-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та докази поважності причин його пропуску;

- надати оригінали або засвідчені належним чином копії наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (в двох примірниках).

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.