Рішення № 82256214, 04.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року справа №369/3670/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, в якому просить суд:

- визнати дії державного виконавця незаконними;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 01.03.2019 року (вп 50590173) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 569, 00 грн;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського районного РУЮ від 01.03.2019 року (вп 50590173) про стягнення виконавчого збору в сумі 39 664, 00 грн.;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 04.03.2019 року (вп 53384846) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 500, 00 грн;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 04.03.2019 року (вп 53384846) про стягнення виконавчого збору в сумі 34 472, 52 грн;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 16.03.2019 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену в рамках виконавчого провадження №50590173 від 24.03.2016 року, зареєстрованого 30.03.2016 року №15760827 у філії міста Києва та Київській області державного підприємства "Національні інформаційні системи".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки прийняті державним виконавцем без дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому мають бути скасовані.

Відповідач правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

На виконанні в Києво-Святошинському районному відділі ДВС Головного територіального \ правління юстиції в Київської області, знаходився виконавчий лист № 369/9744/15 ц, виданий 28.10.2016 року на підставі рішення Києво святошинського районного суду Київської області від 11.11.2015 року у справі про стягнення із ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 як поручителя за договором кредиту на користь ПАТ «Альфа Банк» солідарно 344715,17 грн. боргу за кредитним договором (виконавче провадження № 53384846). Та виконавчий лист № 369/657/16ц, виданий 14.03.2016 року на підставі рішення Києво-святошинського районного суду Київської області від 15.02.2016 року у справі про стягнення із ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_4 кошти 396640,00 грн. боргу за договором позики (виконавче провадження №50590173).

Державним виконавцем в ході виконання рішення було застосовано заходи забезпечення примусового виконання рішення та накладено арешт на майно. Однак, процесі виконання даних рішень ОСОБА_1 добровільно було погашено заборгованості перед ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_4 , про що свідчить лист № 118120 від 28.12.2018 від ПАТ «Альфа Банк» та лист № 01457 від 8.02.2019 року від уповноваженого представника AT « Укрсоцбанка» про те що станом на 20 лютого 2017 року заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору нема.

Також до ВДС була подана заява стягувача ОСОБА_4 від 11.01.2019 року з розпискою від 20.03.2016 року про те що ОСОБА_1 добровільно погасив усю заборгованість і станом на 20.03.2016 року заборгованість по договору позики відсутня.

Тож, на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_4 подали заяву про повернення виконавчого листа та скасування вжитих заходів примусового виконання рішення, в тому числі й арешту на належне майно.

Про наявність виконавчих документів позивачу стало відомо в грудні 2018 року коли він звернувся до Сервісного центру з питанням заміни технічного паспорту на автомобіль де з`ясувалось що є обтяження, - накладене ВДВС Києво-Святошинського РЮУ.

В січні 2019 року позивач звернулася в Києво-Святошинський районний відділ ДВС Головного Територіального управління юстиції в Київській області де довідався, що цим відділом ДВС відкрите виконавче провадження № 5384846 та 50590173, але після подання заяви про зняття обтяжень, виконавець постановами від 25.02.2019 року ( вп 50590173) та від 04.03.2019 року ( вп 53384846) закінчив виконавче провадження та постановою від 01.03.2019 року (вп 50590173) та від 04.03.2019 року ( вп 53384846) відкрив провадження по стягненню з позивача виконавчого збору згідно постанови державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ та стягнення витрат виконавчого провадження.

Вважаючи, що вказані постанови про відкриття виконавчого провадження є протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, лередбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

П.9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки позивачем усі боргові зобов`язання виконані добровільно та до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважає дії відповідача по прийняттю постанов: від 01.03.2019 року (вп 50590173) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 569,00 грн., від 01.03.2019 року (вп 50590173) про стягнення виконавчого збору в сумі 39664,00 грн., 04.03.2019 року ( вп 53384846) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн., від 04.03.2019 року ( вп 53384846) про стягнення виконавчого збору в сумі 34472,52 грн., від 16.03.2010 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену в рамках виконавчого провадження № 50590173 від 24.03.2016 року, зареєстрованого 30.03.2016 року за 15760827 в філії міста Києва та Київській області державного підприємства «Національні інформаційні системи» протиправними, - відповідно їх слід скасувати.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 768,40 грн., отже понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

Скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 01.03.2019 року (вп 50590173) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 569, 00 грн.

Скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 01.03.2019 року (вп 50590173) про стягнення виконавчого збору в сумі 39 664, 00 грн.

Скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 04.03.2019 року (вп 53384846) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 500, 00 грн.

Скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 04.03.2019 року (вп 53384846) про стягнення виконавчого збору в сумі 34 472, 52 грн.

Скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 16.03.2019 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену в рамках виконавчого провадження №50590173 від 24.03.2016 року, зареєстрованого 30.03.2016 року №15760827 у філії міста Києва та Київській області державного підприємства "Національні інформаційні системи".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області (код ЄДРПОУ 34903037) судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.