Рішення № 8224389, 01.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.10р.Справа № 31/37-10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк сбербанку Росії», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інтерсетан», с. Васильківське Дніпропетровської області

простягнення заборгованості в сумі 13545357,67 грн.

Суддя Єременко А.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача:Винник О.П., дов. від 09.11.09 р.;

Від відповідача:не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк сбербанку Росії»(м. Київ) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інтерсетан»(с. Васильківське Дніпропетровської області) та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 13545357,67 грн., з якої: 11000000,00 грн. сума заборгованості по кредиту, 1434821, 92 грн. сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 741972,60 грн. пені за прострочення повернення кредиту (за період з 13.07.09 р. по 24.11.09 р.), 71217, 72 грн. пені за прострочення сплати процентів (за період з 04.06.09 р. по 24.11.09 р.), 107589, 03 грн. 3% річних за прострочення кредиту, 10259, 91 грн. 3 % річних за прострочення процентів, 179514, 49 грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги вмотивовано порушенням відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії № 16 - Н/08/14/ЮО, укладеного між сторонами по справі 14.08.08 р., щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідач відзив та витребувані судом документи не надав, в судові засідання представник відповідача з’явився. 27.02.10 р. відповідач подав клопотання про призначення судової економічної експертизи по даній справі та про залучення Національного Банку України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України), оскільки відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.08 р. між Закритим акціоненим товариством «Дочірній банк сбербанку Росії»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк сбербанку Росії») (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інтерсетан»»(Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 16 - Н/08/14/ЮО (далі –Кредитний договір), із змінами і доповненнями, відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію в національній валюті зі стоком дії до 13.08.09 р., з лімітом кредитування 14410000, 00 грн., а Позичальник зобов’язується в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23 % річних (з урахуванням змін згідно з додатковою угодою № 2 від 13.01.2009 р.)

Згідно з п.1.4 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 13.01.2009 року до Кредитного договору) ліміт кредитної лінії було встановлено в наступному розмірі:

- з «13»січня 2009 року по «12»липня 2009 року у розмірі 11 000 000 (одинадцять мільйонів) гривень 00 копійок;

- з «13»липня 2009 року по «13»серпня 2009 року - 5 500 000 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено, що Кредит надається Позичальнику шляхом одноразового надання Кредиту в сумі, що дорівнює ліміту Кредитної лінії, або шляхом надання декількох траншів Кредиту, але так, щоб в будь-який часу загальна заборгованість за Кредитною лінією не перевищувала Кредитної лінії.

Відповідно до п.9.2 Кредитного договору надання кредиту (кожного з траншів Кредиту) здійснюється шляхом переказу з позичкового рахунку, зазначеного в пункті 12.3 цього Договору про відкриття кредитної лінії, по реквізитах, зазначених у заяві Позичальника про надання цього Кредиту, при цьому, днем надання Кредиту (кожного з траншів Кредиту) буде вважитися день списання суми Кредиту з позичкового рахунку Позичальника.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 11 000000, 00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку № 206280132450 за період з 14.08.2008 р. по 23.11.2009 р.

Згідно з пунктом 8.1. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 13.01.2009 року до Кредитного договору) Позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит, наданий в межах встановленого ліміту Кредитної лінії таким чином, щоб:

- станом на 13 липня 2009 року загальна заборгованість за Кредитною лінією становила не більше 5 500000, 00 грн.;

- станом 14 серпня 2009 року загальної заборгованості взагалі не існувало.

За пунктами 6.1, 6.3 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-30-31) з урахуванням фактичної кількості днів у році по останній календарний день місяця включно.

Відповідно з п.6.5 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом повністю і остаточно припиняється в останній день дії Кредитної лінії, а у випадку, якщо Позичальник не поверне заборгованість за кредитною лінією по цей день, то нарахування повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за Кредитною лінією.

Проценти за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за який вони нараховані, а проценти, нараховані за місяць, в якому закінчується строк дії Кредитної лінії повинні бути сплачені не пізніше останнього дня строку дії Кредитнної лінії (п., п. 6.6., 6.7. Кредитного договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На час вирішення спору в суді відповідачем не надано доказів повернення кредиту, сплати відсотків, у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що, суд вбачає достатньо підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 11000000,00 грн. заборгованості по кредиту та 1434821,92 грн. заборгованості по процентам.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею єнеустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язаннязакожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України ).

За несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим Договором Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного України, яка діяла у період, за який стягується пеня від простроченої суми день прострочення (п. 10.1. кредитного договору).

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту за період з 13.07.09 р. по 24.11.09 р. у сумі 741746, 58 грн., за прострочення сплати відсотків –71179, 73 грн. (за період з 04.06.09 р. по 24.11.09 р.).

Згідно ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За викладеного суд вбачає підстави для стягнення з відповідача 107589, 03 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту (з 13.07.09 р. по 24.11.09 р.) ; 10259, 91 грн. - 3 % річних за прострочення сплати процентів ( з 04.06.09 р. по 24.11.09 р.) та 179514, 49 грн. втрат від інфляції.

Клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи по даній справі задоволенню не підлягає, оскільки для проведення розрахунку заборгованості не потрібне застосування спеціальних знань.

Також суд віхиляє клопотання відповідача про залучення Національного Банку України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки у клопотанні не зазначено обгрунтованих підстав залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують між позивачем та Національним Банком України та яким чином рішення суду може вплинути на ці правовідносини.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 ГПК України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Викладені у клопотанні підстави не свідчать про наявність таких обставин.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інтерсетан»(52751, Дніпропетровська область,Петропавлівський район, село Васильківське,вул. Магістральна, 4, п/р 260080132450 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, ідентифікаційний код юридичної особи 22808694) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк сбербанку Росії»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код юридичної особи 25959784, номер рахунку для стягнення заборгованості № 3739604 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627) 11000000, 00 грн. заборгованості по кредиту; 1434821,92 грн. заборгованості по процентах; 812926,31 грн. пені; 117 848,94 грн.- 3 % річних; 179 514, 49 грн. втрат від інфляції; 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита; 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В. Єременко