Постанова № 82232404, 05.06.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/910/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Побережна Н. П. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі судової колегії суддів:

Храпка В.Д.,

Гончар Н.І., Пономаренка В.В.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року, постановлену під головуванням судді Побережної Н.П., у справі за позовом ОСОБА_2 до видання інформаційного щотижневика «ІНФОРМАЦІЯ_1» та редактора газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_3 Віталіївни, треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , засновник інформаційного щотижневика «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_5 про захист честі, гідності, та ділової репутації, -

в с т а н о в и в :

В жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до газети інформаційний щотижневик «ІНФОРМАЦІЯ_1», редактора газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_4 про захист честі, гідності, та ділової репутації.

В позовній заяві ОСОБА_2 заявлено клопотання про виклик та допит свідків, в якому просив викликати та допитати в якості свідків : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляд по суті. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

Ухвалою Шполянського ра йонного суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року застосовано відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнуто із ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 штраф у розмірі 0.3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576 грн. 30 коп. в дохід державного бюджету.

Роз`яснено свідкам ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , що застосування заходів процесуального примусу не звільняє їх від виконання обов`язків, встановлених ЦПК України і у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного подання заяв про перенесення розгляду справи без поважних на те причин, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати в частині застосування що до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, як необґрунтовану, прийняту з порушенням норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції прийняв відносно нього ухвалу про застосування заходів процесуального примусу згідно ч. 1 ст. 148 ЦПК України у вигляді штрафу, проте не повідомив апелянта завчасно, що він є свідком і йому необхідно з`явитися до суду та надати пояснення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Застосовуючи захід процесуального примусу у вигляді накладення штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що поскільки свідки у справі, в тому числі і ОСОБА_1 не з`являються за викликом суду, такі дії свідків є невиконанням процесуальних обов`язків, зокрема ухиленням від вчинення дій, покладених судом на учасників судового процесу.

Проте такі висновки суду не відповідають нормам процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві ОСОБА_2 , поданій до суду 16 жовтня 2018 року, заявив клопотання про виклик і допит в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляд по суті на 25 березня 2019 року на 14 год.00 хв. та викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

05 березня 2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено судову повістку про виклик його до суду по цивільній справі як свідка на 25 березня 2019 року на 14 год.00 хв. та роз`яснено наслідки нез`явлення за викликом суду.

Проте в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду.

25 березня 2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено судову повістку про виклик його до суду в якості свідка по цивільній справі, розгляд якої призначений на 11 квітня 2019 року на 13 год.00 хв. та роз`яснено наслідки нез`явлення за викликом суду, яку ОСОБА_1 отримав 28 березня 2019 року.

11 квітня 2019 року в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Причини неявки в судове засідання не відомі.

В судову засіданні представником позивач заявлено клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 заходів процесуального примусу.

Розгляд справи відкладено на 17 квітня 2019 року на 13 год. 00 хв.

12 квітня 2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено судову повістку про виклик його в якості свідка в судове засідання, призначене на 17 квітня 2019 року на 13 год. 00 хв., яка не було вручена поштою і повернуто до суду із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки пересилання поштового відправлення - адресат відсутній».

В судове засідання, призначене на 17 квітня 2019 року на 13 год. 00 хв. свідок ОСОБА_1 не зв`явився.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року застосовано відносно ОСОБА_1 та інших свідків заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнуто із ОСОБА_1 та інших свідків штраф у розмірі 0.3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576 грн. 30 коп. в дохід державного бюджету.

Відповідно до ст. 65 ЦПК України свідок є учасником судового процесу.

Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомо будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Відповідно до ч. 9 ст. 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка телефонограмою, телефоном, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

Частина перша статті 147 ЦПК України передбачає, що належно викликаний свідок, який без поважних причин не з`явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодування у дохід держави витрат на його здійснення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуального обов`язку.

В матеріалах справи є в наявності копія судової повістки від 25 березня 2019 року , яка вручена ОСОБА_1 28 березня 2019 року про виклик його до суду на 11 квітня 2019 року. В повістці роз`яснено наслідки неявки до суду передбачені статтею 223 ЦПК України, яке не передбачає заходів процесуального примусу.

Дані про належне повідомлення свідка ОСОБА_1 про виклик його в судове засідання на 11 квітня 2019 року в матеріалах справи відсутні.

Тому суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про застосування заходу примусового впливу у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточна і оскарженню не підлягає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала підлягає до скасування в частині застосування відносно ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафів сумі 576 грн. 30 коп.

В іншій частині ухвала суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року скасувати в частині застосування відносно ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: