Рішення № 82221988, 06.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 р. № 400/697/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2018 № 0602892-1301-1404,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2018 № 0602892-1301-1404.

Ухвалою суду від 14.03.2019р. призначено до розгляду за правилами спрощеногопозовного провадження.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018р. всупереч нормам діючого законодавства про сплату транспортного податку з фізичних осіб. Оскаржуване повідомлення рішення отримано позивачем поштою 28.02.2019р. Також позивач зазначив, що транспортний податок Податковим кодексом України віднесено до кометенції міських рад у межах їх повноважень, а нарахування такого податку визначено ст. 267 Податкового кодексу України. В оскаржуваному рішенні визначено два податкових періоди 2017-2018 роки, що на думку позивач є порушенням норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), при цьому податкове повідомлення-рішення по сплаті транспортного податку за 2017 рік відповідачем нее виносилось, а відобразилось в рішенні за 2018рік. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не вірно визначена середньоринкова вартість автомобіля, що належить позивачу та не надано до податкового повідомлення-рішення відповідного розрахунку середньої вартості автомобіля 2017 року випуску, станом на 207-2018 роки. Винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року, н адумк упозивача цілком протирічить нормам податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач вважає позов необгрунтованим, оскільки станом на 31.12.2017 року вік автомобіля позивача був менше 2 років та був зазначений в переліку легкових автомобілів, тому виходячи з дати реєстрації автомобіля (07.12.2017р.) відповідач сформував та направив на адресу позивача податкове повідомлення-рішення по транспорному податку з фізичних осіб від 23.06.2018р.

Позивач в позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач придбав автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, модель- LAND CRUISER, об`ємом двигуна 4461 куб см., тип пального - дизель, державний номер - НОМЕР_1 , рік випуску - 2017, що підтверджується свідоцтвом про держану реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 22-23).

23.06.2018 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0602892-1301-1404, яким визначив позивачу загальну суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017- 2018 рік - 27083,33 грн., з яких сума податкового зобов`язання по сплаті транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2017 рік склала 2083,33 грн., а за податковий період 2018 року - 25000 грн.

Відповідач направив рішення на адресу позивача поштовим зв`язком, яке позивач отримав 28.02.2019р.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII. Згідно вказаного нормативно-правового акту статтею 267 Податкового кодексу України запроваджено транспортний податок. Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами.

Пунктом 267.2.1. ст.267 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до п. 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою КМУ від 18.02.2016 року № 66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач здійснив первинну реєстрацію легкового автомобіля Toyota l and Cruiser 200. 2017 р. в., об`єм двигуна 4461 куб. см. (дизель) 07.12.2017 року (згідно з витягом з бази НАІС МВС України). Статтею 267 ПКУ визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких не минуло не більше п`яти років (включно) та середьоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітнього) року (3200,00x375 1200000,00 грн.).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, то реалізм державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легковою автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Оскільки, станом на 31.12.2017 року вік автомобіля був менше 2-х років та зазначений автомобіль був визначений в переліку легкових автомобілів, тому відповідно виходячи з дати реєстрації автомобіля ГУ ДФС у Миколаївській області було сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення по транспортному податку, з фізичних осіб №0602892-1301-1404 від 23.06.2018 року.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону рекомендовано переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відтак, органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) необхідно в місячний термін, тобто до 01 лютого 2015 року, прийняти рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду (ч. 1 статті 3 Бюджетного кодексу України).

Судом встановлено, що Миколаївською міською радою прийнято Положення про податок на майно зі змінами та доповненнями на підставі рішення Миколаївської міської ради від 13.07.2017 № 22/3 “Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 07.07.2011 № 7/3 “Про встановлення місцевих податків та зборів на території міста Миколаєва”, зі змінами та доповненнями”, яке вступило в дію з 01.01.2018 року.

Відповідно п.п 3.2.1 п. 3.2 до даного Положення визначено об`єкт оподаткування транспортного податку, а саме легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Виходячи з системного аналізу наведених норм Податкового кодексу України

вбачається, що для визначення платнику податків грошового зобов`язання із транспортного податку в розмірі 25000 грн., контролюючому органу необхідно встановити, що транспортний засіб (легковий автомобіль) такого платника податків відповідає критеріям об`єкта оподаткування, а саме:

- року випуску автомобілю минуло не більше п`яти років (включно);

- середньоринкова вартість автомобілю становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з І січня 2018 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3723 гривень.

Таким чином, платниками транспортного податку за 2018 рік є власники легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 1396125 грн.

При цьому, вартість автомобіля мас бути визначена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідач, розраховуючи вартість автомобіля, зазначив середньоринкову вартість транспортного засобу позивача - 1 242 467,50 грн. (що є меншим, ніж середньоринкова вартість транспортних засобів), що є об`єктами оподаткування та вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( мінімальна заробітна плата встановлена на 1 січня 2018 року дорівнює 3723 грн.* 375 розмірів мінімальної заробітної плати =1396125 грн.

З викладеного випливає, що транспортний засіб позивача не є об`єктом оподаткування.

На думку суду відповідач при розрахованні об`єму циліндрів двигуна транспортного засобу позивача, що становлять 4461 см.кб., здійснив заокруглення до найближчого основного об`єму циліндру двигуна тобто, врахував об`єм циліндру транспортного засобу позивача як 4,5 , а не 4461 см.куб.

При цьому, будь якими нормами чинного законодавства не передбачено можливість збільшення контролюючим органом розміру об`єму циліндрів двигуна автомобіля з метою визначення середньоринкової його вартості.

Разом з тим, точний робочий об`єм двигуна транспортного засобу визначається фахівцями експертної служби МВС під час проведення експертного дослідження, або вноситься до Єдиного державного реєстру МВС адміністратором територіального сервісного центру МВС з наданих власником супроводжуючих документів (сертифікат відповідності, акт технічної експертизи транспортного засобу, акт огляду транспортного засобу, тощо).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що середньоринкова вартість автомобіля повинна обраховуватися, виходячи з даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тобто з точного об`єму двигу 4461 см.куб.

Позивачем надано до матеріалів справи документи (інформацію) про визначення середньої ринкової вартості автомобіля з різних сайтів, при визначенні якої повинні враховуватись певні ознаки, параметри і характеристики транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Згідно офіційних даних дилера Тайота транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200 з об`ємом двигуна 4.5 дизель має як мінімум 3 різні комплектації : Elegance, Premium, Special Edition, вартість автомобіля 2018 року випуску у яких різниться з урахуванням комплектації такого автомобіля. З якої комплектації виходив відповідач при формуваннні подактового повідомлення-рішення для суду є незрозумілим.

Аналізуючи надану позивачем інформацію з різних сайтів щодо середньоринкової вартості автомобіля позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні ціни нового автомобіля та визначення середньої ринкової вартості автомобілей згідно даних зазначених на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо визначення вартості транспортних засобів, є дуже великі розбіжності в ціновій вартості автомобілів. Для визначення саме конкретної середньої ринкової вартості конкретного автомобілю є отримана від Мінекономрозвитку податковим органом інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, якою затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів , з урахуванням усіх характеристик автомобіля позивача.

З аналізу викладеного випливає, що рішення відповідача про зобов`язання позивача сплатити транспортний податок з фізичних осіб за 2017-2018 роки в розмірі 27083,33грн. не відповідає нормам діючого податкового законодавтсва та є необгрунтованим в частині визначення середньоринкової вартості автомобіля та нарахування податкового зобов`язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код єДРПОУ 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018р. № 0602892-1301-1404, винесене Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39394277).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений квитнацією від 06.03.2019р. за № 0.0.1288282612.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов