Рішення № 8222166, 22.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.10р.Справа № 17/45-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Макєєвкокс", м. Макеєвка Донецької

області

до відповідача-3: Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" –металургійний завод",

м. Донецьк

про стягнення 591 грн. 36 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Маньчин О.О., довір. № 18-125 від 20.11.09р.;

від відповідача-1: Шляєв І.В., довір. № 415 від 01.01.10р.;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з належного відповідача суму 591 грн. 36 коп. майнової шкоди, заподіяну нестачею вантажу під час залізничного перевезення.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує. У судовому засіданні надав усні пояснення згідно яких вказує на те, що відповідач-2, як відправник спірного вантажу повинен відповідати за вагову нестачу.

Представник відповідача-2 надав відзив на позов, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд в позові відмовити, так як наявна вина лише перевізника, оскільки наявні ознаки розкрадання та втрати вантажу під час перевезення. Також, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд даного спору за відсутності представника відповідача-2.

Відповідач-3 у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та витребувані ухвалами суду документи не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача-1, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Відповідно до договору поставки № 945/17248дс від 05.09.08р., який укладено між позивачем та відповідачем-3 (постачальником), по залізничній накладній № 51658489 на адресу позивача зі станції відправлення Макєєвка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 16.10.09р. прибув вагон № 65371817 з вантажем коксового горішку.

Згідно з названою вище залізничною накладною вантажовідправником є відповідач-2.

При цьому, за даними доданого до справи комерційного акту № 016417/475 складеного 17.10.09р. вбачаються ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування та виїмка, а недостача вантажу у спірному вагоні складає 1,300 тн.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Згідно з вимогами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Положеннями ст. 110 Статуту залізниць України установлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (ст. 111 Статуту).

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин (ст. 113 Статуту).

Встановлено, що вантаж прибув на адресу позивача з ознаками його втрати, які виникли під час перевезення, що підтверджується актом загальної форми та не заперечувалось сторонами, тому суд дійшов обґрунтовано висновку щодо відсутності вини у відповідача-2 та відповідача-3.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з приписами ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Представником другого відповідача подані докази вартості 1 тн. спірного вантажу – 500 грн. 00 коп.

Після здійсненої господарським судом перевірки розрахунку позивача стягненню підлягають 211 грн. 20 коп.

Підстави, передбачені ст. 111 Статуту залізниць України щодо звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу відсутні.

Таким чином, позовні вимоги частково підтверджені належними доказами, відповідають фактичним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню в частині примусового стягнення з відповідача-1 суми 211 грн. 20 коп. завданих збитків, а у задоволенні вимог до відповідача-2 та відповідача-3 слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; ЄДРПОУ 00186542) суму 211 грн. 20 коп. (двісті одинадцять грн. 20 коп.) збитків, 36 грн. 42 коп. (тридцять шість грн. 42 коп.) державного мита, 84 грн. 28 коп. (вісімдесят чотири грн. 28 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 –відмовити.

У решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –19.02.10р.