Рішення № 8220451, 17.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.10р.Справа № 16/16-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП"ТМК", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 176 363 грн. 38 коп.

                                                                                          СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Білик О.В. - представник - дов. від 25.12.2009року;

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 176 363 грн. 38 коп., що складає 88 099 грн. 20 коп. –інфляційних витрат, 28297 грн. 18 коп. –3% річних та 60000 грн. 00 коп. - збитків.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з’явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання отримано уповноваженою особою відповідача 25.01.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

За згодою представника позивача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони;

- постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. у справі №14/97-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ТМК», м. Харків до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 1269339 грн. 89 коп. встановлено:

·          17 вересня 2008р. між позивачем –ТОВ «НВП «ТМК»(постачальник) та відповідачем –ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(покупець) укладений договір поставки №2038д. відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар відповідно до додатків –специфікацій до договору, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених договором;

·          на виконання умов договору позивач за видатковою накладною від 18.09.2008р. №РН-18 передав відповідачу товар на суму 1159200 грн. 01 коп.;

·          факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечується;

·          відповідач зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, вартість товару на користь позивача не сплатив;

- зазначеною постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. у справі №14/97-09 з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ТМК»стягнено 1159200 грн. 01 коп. –боргу, 97372 грн. 80 коп. –інфляційних втрат (за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р.),12767 грн. 08 коп. –річних (з 03.10.2008р. по 09.02.2009р.), а також судові витрати у справі;

- постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2009р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. у справі №14/97-09 залишено без змін;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- отже, у зв’язку з неоплатою заборгованості відповідач повинен сплатити позивачу інфляційні нарахування та річні, які після перерахунку становлять 62712 грн. 72 коп. –інфляційних нарахувань за період з березня 2009 року по жовтень 2009 року та 28297 грн. 18 коп. –річних (з 10.02.2009р. по 07.12.2009р.).

Що стосується позовних вимог про стягнення 60000 грн. 00 коп. - збитків, що позивач пов’язує з оплатою наданих ТОВ „Аудиторська фірма „Талаудит” послуг економіко-правового забезпечення відповідно до умов договору від 03.02.2009р. №464/09, суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);

- оскільки позивач і відповідач є суб’єктами господарювання, то господарські відносини між ними регулюються Господарським кодексом України;

- відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною;

- згідно із статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом;

- як вбачається обставини, з якими позивач пов’язує наявність збитків, не мають обов’язкового характеру і не відносяться до складу збитків у розумінні статті 225 Господарського кодексу України; це фактично є витратами, пов’язаними з розглядом справи в судах, проте до складу судових витрат відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України вони не входять.

Також позивач у позовній заяві просить вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу в розмірі суми позову та можливих судових витрат; свою вимогу позивач обґрунтовує тим, що відповідач не приймає жодних заходів щодо реального погашення боргу, розмір боргу є значним, все вище перераховане ускладнюється інфляційними процесами і може призвести до утруднення виконання рішення чи його можливого невиконання відповідачем.

Приймаючи до уваги, що:

- згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;

- відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, у тому числі, - накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

-          умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення;

- відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову;

- отже, позивачем не надано доказів в підтвердження того, що грошові кошти відповідача, яке є у нього на момент пред’явлення позову, можуть зникнути або зменшитися за кількістю на момент виконання рішення;

- тому вимога позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 00191000; п/р №26008150593008 в „ПриватБанку” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП"ТМК" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 13 оф.505; код ЄДРПОУ 35475297; п/р №26002052302364 в Харківському ГРУ „Приватбанку”, МФО 351533) 62712 грн. 72 коп. – інфляційних нарахувань, 28297 грн. 18 коп. – річних, 910 грн. 10 коп. –витрати по сплаті державного мита та 121 грн. 76 коп. –витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„22„ лютого 2010р.