Рішення № 8220444, 17.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.10р.Справа № 16/343-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-обчислювальний центр", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паспарту-тревел", м. Дніпропетровськ

про стягнення 68 388 грн. 39 коп.

                                                                                          СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Суворов О.В. - представник, дов. від 15.09.2009р. №01;

Тригуб А.О. –директор. Протокол загальних зборів від 14.03.2002р. №1 (був присутній у судових засіданнях 16.12.2009р., 12.01.2010р. та 04.02.2010р.);

від відповідача: Абросімова Н.О. - директор, наказ від 06.03.2008р. №01/К.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви до 16.02.2010р.

Позивач просить стягнути з відповідача 5 280 грн. 00 коп., що складає 4 800 грн. 00 коп. - заборгованості з орендної плати відповідно до умов договору оренди від 21.03.2008р. №01 та 480 грн. 00 коп. - штрафу.

Відповідач у відзиві (вх.№227 від 12.01.2010р.) на позовну заяву просить в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 880 грн. 00 коп. відмовити, посилаючись на те, що: - зі змісту позовних вимог вбачається, що договір оренди був укладений нібито строком з 25.03.2008р. по 25.03.2009р.; - позивач стверджує, що відповідач користувався орендованими приміщеннями до закінчення строку дії договору оренди; - відповідач дійсно орендованим приміщенням до закінчення строку дії договору оренди, але до обумовленого сторонами в договорі строку, тобто до 25.02.2009р., який зазначений в примірнику договору відповідача; - в наданій до суду копії договору вбачається виправлення цифри "2" на цифру "3"; - про свій намір звільнити орендоване приміщення вчасно, тобто в строк не пізніше передбаченого умовами пункту 2.1 договору оренди, а саме до 25.02.2009р. відповідач повідомив позивача заздалегідь по телефону та при усній розмові на зустрічі; - відповідач припинив фактичне користування приміщенням 25.02.2009р.; - ані умови договору оренди, ані законодавство не містять вказівок на те, яким саме чином сторони повинні виявити волю щодо припинення строку дії договору.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги (уточнена позовна заява, вх.№49 від 11.01.2010р.) і просить стягнути з відповідача 68 388 грн. 39 коп., що складає 4 141 грн. 94 коп. - заборгованості з орендної плати відповідно до умов договору оренди від 21.03.2008р. №01, 414 грн. 19 коп. - штрафу та 63 832 грн. 26 коп. - неустойки.

Відповідач у відзиві (вх.№1936 від 04.02.2010р.) на уточнену позовну заяву вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, оскільки: - наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати лише за користування річчю за час прострочення; - у позові позивач зазначає, що відповідач припинив користуватися орендованим приміщенням по закінченню строку дії договору; - більш зацікавленою особою в поверненні позивачеві орендованого майна в строк в належному стані має бути позивач і саме він повинен був прибути до відповідача для складення акту приймання-передачі.

Позивач у запереченнях (вх. №2886 від 16.02.2010р.) на відгук зазначає, що: - твердження про те, що відповідач намагався підписати акт, а позивач ухилявся від цього письмово не підтверджено; - оскільки орендар не склав акт прийому-передачі приміщення, він порушив обов’язок, передбачений статтею 785 ЦК України щодо негайного повернення речі орендодавцю; - закінчення строку договору не передбачене законодавством України як підстава припинення зобов’язання, що належним чином не виконане, у зв’язку з чим зобов’язання продовжує свою дію, а неповернення речі орендарю є триваючим у часі правопорушенням; - відсутність у договорі пункту про обов’язкове складання акту прийому-передачі при поверненні приміщення не звільняє відповідача від необхідності передачі приміщення у такій самій формі, як і прийом приміщення (тобто шляхом складання письмового акту); - згідно звичаїв ділового обороту у господарських правовідносинах, а також з огляду на статтю 758 ЦК України, доказом вчинення певного правочину (повернення речі орендодавцю) може бути тільки письмовий акт прийому-передачі, оскільки відповідач прийняв приміщення у користування за письмовим актом прийому-передачі і має передати його орендодавцю у такій самій формі; - за відсутністю такого акту, відповідач вважається таким, що прийняв приміщення, але не повернув його; - також відсутність акту або письмових доказів про пропонування його підписання відсутні, що є свідченням того, що відповідач порушив вимоги статті 785 ЦК України; - за весь час, що існує триваюче у часі правопорушення, має нараховуватися неустойка; - факт неповернення речі є підставою для нарахування неустойки, незалежно від того, чи користувався нею відповідач.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 21.03.2008р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-обчислювальний центр" (орендодавцем) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Паспарту-тревел" (орендарем) укладено договір оренди №01 (надалі –Договір оренди), відповідно пунктів 1.1 та 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає за двостороннім актом приймання-передачі в строкове платне користування під офіс приміщення №5 загальною площею 31,0 кв.м в будівлі за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. Леніна, 15-А;

- на виконання умов Договору оренди позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення загальною площею 31,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. Леніна, буд.15А, оф. 5, про що складено акт від 23.03.2008р. приймання-передачі в оренду приміщень;

- відповідно до пункту 3.1 Договору оренди орендар сплачує щомісячну орендну плату у розмірі 4000 грн.; орендна плата сплачується на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа кожного місяця (пункт 3.2 Договору оренди);

- в подальшому сторони додатковою угодою від 23.12.2008р. №01 до договору оренди нежитлового приміщення №01 від 21.03.2008р. змінили розмір орендної плати та узгодили, що орендна плата з 01.01.2009р. складає 3400 грн. 00 коп.;

- як вбачається пункт 2.1 згідно наданих екземплярів Договору оренди щодо строку оренди містить суперечності;

- так, в екземплярі договору, наданому позивачем, у даті закінчення строку, до якого укладено Договір оренди вбачається виправлення та зазначено у пункті 2.1, що строк оренди - по 25.03.2009р., проте будь-яких приміток щодо зазначеного виправлення вказаний екземпляр Договору оренди не містить;

- з екземпляру Договору оренди, наданого відповідачем, вбачається, що строк оренди встановлено до 25.02.2009р.;

- одночасно, пункт 6.2 Договору оренди містить вказівку на те, що плата за користування об’єкту оренди є незмінною до 25.03.2009р.;

- отже, суд вважає, що у зв’язку з відсутністю у сторін акту приймання-передачі, який би вказував на дату повернення відповідачем позивачу орендованого приміщення, відповідач повинен був сплатити орендну плату до 25.03.2009р. включно;

- отже, за спірний період відповідач повинен був сплатити орендну плату у розмірі 6141 грн. 94 коп. (з 01.02.2009р. по 25.03.2009р.);

- строк сплати орендної плати вважається таким, що настав;

- відповідачем сплачено оренду плату частково у сумі 2000 грн. 00 коп.;

- отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4141 грн. 94 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання;

- статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання; суб’єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу;

- відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, а частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг);

- відповідно до пункту 5.1 Договору оренди у випадку прострочення оплати орендних платежів за період більше одного місяця, орендар сплачує штраф у розмірі 10% несплаченої орендної плати;

- отже, штраф становить 414 грн. 19 коп. (4141 грн. 94 коп. х 10%).

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у сумі 63 832 грн. 26 коп. за неправомірне користування приміщенням, то вона є необґрунтованою, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі; наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення;

- позивач у позовній заяві (у тому числі і в уточненій позовній заяві) зазначає, що відповідач не сплативши залишок заборгованості по орендній платі за лютий та березень покинув орендоване приміщення та не склавши двостороннього акту прийому-передачі щодо повернення приміщення;

- відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання;

- отже, за загальним правилом неустойка може бути застосована тільки у разі порушення боржником зобов’язання, а, зокрема, неустойка, що передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, застосовується тільки у разі невиконання наймачем обов’язку щодо повернення речі;

- позивач сам вказує, що орендоване приміщення було йому повернене відповідачем;

- неустойка ж у розмірі подвійної плати за нескладення акту приймання-передачі положеннями частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України не встановлена, а, отже, у даному випадку не може бути застосована до відповідача.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паспарту-тревел»(49018, м. Дніпропетровськ, вул. Моніторна, 10/355; код ЄДРПОУ 35807355; п/р 26006060198528 у Індустріальному відділенні ПриватБанку, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 15А; код ЄДРПОУ 31958874; п/р 2600800013989 у філії «Укрексімбанку»м. Дніпропетровська, МФО 305675) 4141 грн. 94 коп. –заборгованості, 414 грн. 19 коп. –штрафу, 45 грн. 56 коп. –витрати по сплаті державного мита та 15 грн. 72 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили..

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„25„ лютого 2010р.