Рішення № 82193150, 27.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2019 року № 826/11709/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Назарець Д.А., від відповідача - Васько А.О., Музика В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомприватного підприємства «Перемога Трейд»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпровизнання протиправною та скасування податкової вимоги №11403-17 від 23.01.2018, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Перемога Трейд» (далі - позивач/ ПП «Перемога Трейд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач-1/ ГУ ДФС у м. Києві), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області ( далі - відповідач-2/ ГУ ДФС у Київській обл.), в якому просить суд ( з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №11403-17 від 23 січня 2018 року, видану Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо внесення до інтегрованої картки платника податків ПП «Перемога Трейд», а саме; дії від 18.10.2016, якими Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві вилучило з ІКП позивача суму переплати з ПДВ у розмірі 14318643,06 грн. та визначило суму недоїмки у розмірі 430680,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірної податкової вимоги, винесеної відповідачем-1 на підставі недостовірних даних, сформованих протиправними діями відповідача-2.

Представники Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у наданих поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності податкової вимоги, з огляду на наявний податковий борг з податку на додану вартість, що обліковується за позивачем.

Представниками Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області письмових заяв про заперечення позовних вимог надано не було.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві направлено приватному підприємству «Перемога Трейд» податкову вимогу від 23.01.2018 №11403-17, відповідно до якої станом на 22 січня 2018 року сума податкового боргу з податку на додану вартість ПП «Перемога Трейд» становить 15180004,94 грн.

Вважаючи вказану податкову вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно приписів пункту 38.1. та 38.2 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з наданих представниками Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області пояснень від 25.03.2019р. заборгованість ПП «Перемога Трейд» з податку на додану вартість виникла у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та складається з:

- 14749324 грн. - податку, який нараховано 19.08.2017 на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9167425392 від 19.08.2017 терміном сплати 19.08.2017 за 01.10.2015;

- 430156,55 грн. - податку, який нараховано 18.10.2016 на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №1600037620 від 18.10.2016 терміном сплати 18.10.2016 за 01.10.2015;

- 99,33 грн. (пеня) - нарахування пені на борг минулих років, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПКУ.

Відповідно до п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 50.1 ст.50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п.169.4 ст.169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.1-5 розд. IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.

Розділом VI Порядку №21 визначено порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 визначено організацію діяльності з ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п.2 цього порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.

Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Відповідно до п.1 ч.3 розд.3 Порядку за алгоритмами арифметичного та логічного контролю здійснюється перевірка Звітних документів та відповідні показники відображаються в ІКП, якщо вони відповідають умовам рознесення. У разі виявлення помилок для Звітних документів, допущених при перенесенні даних до інформаційної системи ДФС з паперових носіїв, відповідальним за внесення даних надається інформація про помилку для внесення вірних даних в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів у терміни, встановлені Регламентом комп`ютерної обробки. Виправлення помилок здійснюється до настання граничного терміну сплати. В ІКП відображаються нові показники Звітних документів.

Згідно п.1, 2 ч.4 розд.4 Порядку для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення/ виключення з обліку. Звітні документи зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання») автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП.

Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов`язань за такими Звітними документами.

Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов`язання, а також дані уточнюючих Звітних документів та дані Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Звітних документів до органу ДФС. При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов`язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.

ПП «Перемога Трейд» подано податкову декларацію за жовтень 2015 року від 19.11.2015 №9237036427, відповідно до якої в рядку 20.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку в розмірі 14749324 грн.

При цьому відповідачем 2 не заперечувалось правомірне визначення позивачем таких даних.

Згідно інтегрованої картки платника податків ПП «Перемога Трейд» станом на 19.11.2015 за позивачем обліковувався податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 370720,29 грн., відповідно ПП «Перемога Трейд» 20.11.2015 збільшено переплату в розмірі 14378603,7 грн. Сальдо на початок року (31.12.2015 ) - переплата 14318643,1 грн.

18 жовтня 2016 року у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок №1600037620 до декларації з ПДВ за жовтень 2015 року, відповідно до якого позивач переніс у рядок 21 податкової декларації суму 14749324,00 грн. з рядка 20.2, чим змінив бюджетне відшкодування заявивши про зарахування від`ємного значення з ПДВ до складу податкового кредиту.

В інтегрованої картки платника податків ПП «Перемога Трейд» вищезазначену дію 18.10.2016 відображено, як зменшення бюджетного відшкодування на рахунках у банку згідно уточнюючого розрахунку №1600037620 та зменшено переплату податку на підставі податкової декларації №9237036427 та уточнюючому розрахунку №1600037620 на суму 14318643,10грн. та визначено суму недоїмки у розмірі 430680,94грн.

Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 25.03.2019 «Про надання інформації» зазначає, що у зв`язку із наявністю станом на 19.11.2015 за ПП «Перемога Трейд» податкового боргу в розмірі 370720,29 грн. у зв`язку зі сплатою вказаного боргу за рахунок переплати , яка виникла на підставі декларації ПДВ за жовтень 2015 було нараховано пеню в розмірі 59960,65 грн., відтак, у платника податків виникли подальші відмінності в облікових картках, що призвели до виникнення боргу станом на 31.12.2016.

Вказане суд вбачає необґрунтованим, оскільки вказаний борг та пеня погашені за рахунок переплати, а уточнюючий розрахунок не зменшує вказану суму, а змінює напрямок бюджетного відшкодування шляхом зарахування до складу податкового кредиту.

При цьому, Суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Суд вважає безпідставним зменшення податкового кредиту позивача, без прийняття відповідачем 2 жодних рішень, внаслідок довільного тлумачення співробітниками податкового органу норм чинного законодавства та поданої заяви про зміну напрямку бюджетного відшкодування.

При цьому, на думку суду, позбавлення позивача права на податковий кредит є позбавленням позивача майна, яке здійснено без будь - якого рішення уповноваженого на те органу, та без згоди позивача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставне внесення до інтегрованої картки платника податку на додану вартість позивача 18.10.2016 запису про зменшення суми переплати податку на додану вартість.

З огляду на встановлене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо внесення до інтегрованої картки платника податку на додану вартість приватного підприємства "Перемога Трейд" 18.10.2016р. запису про зменшення суми переплати податку на додану вартість на підставі податкової декларації №9237036427 та уточнюючому розрахунку № 1600037620 на суму 14318643,10грн. та визначення суми недоїмки у розмірі 430680,94грн.

Враховуючи, що підставою для направлення Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкової вимоги від 23.01.2018 №11403-17 слугували протиправно змінені дані інтегрованої картки платника податків ПП «Перемога Трейд», суд, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати таку податкову вимогу.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо внесення до інтегрованої картки платника податку на додану вартість приватного підприємства "Перемога Трейд" 18.10.2016р. запису про зменшення суми переплати податку на додану вартість на підставі податкової декларації №9237036427 та уточнюючому розрахунку № 1600037620 на суму 14318643,10грн. та визначення суми недоїмки у розмірі 430680,94грн.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2018р. №11403-17.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 05.06.2019.

Суддя С.К. Каракашьян