Рішення № 8218356, 04.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2010 р. Справа № 9/103-50 у 2 томах За позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта", м.Луцьк

3-ті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3

про звернення стягнення за кредитним договором на заставлене майно

Суддя Л.І. Соломка

Представники:

Від позивача: Левчук В. Т. - юрисконсульт, довіреність № 90 від 20.02.2008р.;

Від відповідача: н/з,

3-ті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3: н/з;

Права та обовязки представнику позивача розяснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки позивач не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 04.03.2010р. за згодою представника позивача відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Суть спору: Позивач - ВАТ “Кредитпромбанк” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агровіта” про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору №08/57/06-КЛТ від 28.12.2006р. та додатковій угоді №1 від 29.12.2006 р. у сумі 1594297,84 дол. США, що за курсом НБУ на 08.05.2009р. становить 12300964,41 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно іпотечного договору №08/57/106/08-КЛТ від 16.07.2008 р. та на рухоме майно згідно договору застави №08/57/З84/06-КЛТ від 29.12.2006р., що на праві власності належить ТзОВ «Агровіта», також просить: визначити спосіб реалізації заставного майна згідно іпотечного договору №08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.08р. та заставного майна згідно договору застави №О8/57/384/06-КЛТ від 29.12.06р. шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну реалізації заставного майна згідно іпотечного договору №08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.08р. та заставного майна згідно договору застави №08/57/384/06-КЛТ від 29.12.06р. відповідно до експертної оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач з лютого 2008 р. допустив прострочену кредитну заборгованість по кредитному договору, у звязку з чим Банк набув право вимагати від товариства дострокового повернення одержаного кредиту, сплати процентів за користування кредитом та нарахованої пені, а відповідач зобовязаний виконати зазначені вимоги банку згідно умов кредитного договору. У разі невиконання цих вимог Банк згідно п.4.2 іпотечного договору, п.4.1 договору застави, ст.590 Цивільного кодексу України, ст.12 Закону України “Про іпотеку”, ст.. 20 Закону України “Про заставу” має право звернути стягнення на заставне нерухоме та рухоме майно.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 30.07.2009 р. (вх. господарського суду №01-28/11929 від 03.08.2009 р.), де просить звернути стягнення на заставне нерухоме майно згідно іпотечного договору №08/57/106/08-КЛТ від 16.07.2008 р. та на рухоме майно згідно договору застави №08/57/384/06-КЛТ від 29.12.2006 р., що на праві власності належить ТзОВ “Агровіта” для погашення заборгованості товариства за кредитним договором №08/57/06-КЛТ від 28.12.2006 р. в сумі 1625739,69 дол. США, що за курсом НБУ на 30.06.2009 р. дорівнює 12404883,62 грн. на погашення суми заборгованості за кредитом, нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, пені. Також просить стягнути на користь Банку витрати по державному миту та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву по суті позовних вимог не подав, позову не оспорив, представника у судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, ухвала суду про поновлення провадження у справі вручена уповноваженій особі Козлевич 12.02.2010р.

Провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду від 04.06.2009р. По розгляду справи місцевим господарським судом проведено 5 судових засідань, представник відповідача у судове засідання не зявлявся, відзиву на позов по суті позовних вимог та витребуваних судом документів не подав, на протязі судового розгляду вдався до оскарження ухвал суду про відкладення розгляду справи, які не підлягають оскарженню. Подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду на ухвалу суду від 28.07.2009р. у даній справі, якою відмовлено у прийняті апеляційної скарги ТзОВ «Агровіта» на ухвалу місцевого суду від 06.07.2009р. про відкладення розгляду справи та повернуто апеляційну скаргу скаржнику. Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. у справі №9/103-50 у задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Агровіта» відмовлено, ухвала господарського суду Волинської області від 28.07.2009р. у справі №9/103-50 залишена без змін. В постанові апеляційної інстанції зазначено, що дії ТзОВ «Агровіта» щодо оскарження до Львівського апеляційного господарського суду ухвали господарського суду Волинської області від 06.07.2009 року про відкладення розгляду справи фактично спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання скаржником своїми процесуальними правами, якими відповідно до ч. З ст. 22 ГПК України він зобов'язаний добросовісно користуватися.

Ухвалою суду від 05.02.2010р. провадження у справі поновлено, справа призначена до судового розгляду у судовому засіданні 04.03.2010р. Відповідач у судове засідання не зявився, явку третіх осіб ОСОБА_2, який є керівником ТзОВ «Агровіта» та ОСОБА_3 не забезпечив, треті особи належним чином повідомлені судом про місце і дату розгляду справи.

Оскільки явка представника відповідача та третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача у судове засідання не визнавалась обовязковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України .

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

28 грудня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк" в особі керівника Волинською філією Банку та ТзОВ «Агровіта» укладено Кредитний договір № 08/57/06-КЛТ та додаткові угоди від 29.12.06р., 16.07.2008р., 25.11.2008р. до цього договору, згідно якого Банк зобовязується надати кредит (у формі траншової кредитної лінії) у розмірі 1950000,00 доларів США з терміном повернення до 25.11.2011р. Згідно п. 2.7 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі LІBOR+7% річних у бік збільшення, починаючи з 12.04.07р. процентна ставка встановлена в розмірі 12,3644% річних, починаючи з 12.10.07р. процентна ставка встановлена в розмірі 12,2213% річних, починаючи з 14.04.08р. процентна ставка встановлена в розмірі 9,6838% річних, починаючи з 14.10.08р. процентна ставка встановлена в розмірі 11,3938% річних, починаючи з 14.04.09р. процентна ставка встановлена в розмірі 12,0872% річних. (а.с.18-27)

На виконання умов кредитного договору позивачем надано відповідачу кредит в межах узгодженого ліміту, що стверджується меморіальним валютним ордером №ТR.5018.1. від 39.12.2006р. (а.с.31).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливають з Кредитного договору №08/57/06-КЛТ від 28.12.2006р. та додаткових угод до нього, що є невід'ємною частиною даного Договору між Відповідачем та Позивачем було укладено договір застави №08/57/З84/06-КЛТ від 29.12.06р. року, згідно якого Відповідач (заставодавець) передав, а Банк (заставодержатель) прийняв в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме: майно та обладнання, в кількості 20 найменувань ринковою вартістю 13752грн. визначені додатком № 1 до договору від 29.12.2006 року, який є невід'ємною частиною договору застави, що належить Відповідачу (заставодавцю) на праві власності. Крім цього 16.07.2008 р. між Відповідачем та Позивачем укладено іпотечний договір № 08/57/І06/08-КЛТ. Відповідно до умов даного договору Відповідач передав в іпотеку Банку, а Банк прийняв в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки який належить на праві власності Відповідачу, нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

-зерносклад «М-1», площею 1213,6 кв.м.,

-зерносклад «Н-1», площею 1217,7 кв.м.,

-зерносклад «К-1», площею 1196,6 кв.м.,

-зерносклад «Л-1», площею 1219,6 кв.м.,

-зерносклад «У-1», площею 1248,9 кв.м.,

-душова «Е-1», площею 76,7 кв.м.,

-робоча очисна башня «Р-4», площею 285,00 кв.м.,

-споруда до галереї «Т-2», площею 31,9 кв.м.,

-чекальня «А-1», площею 120,2 кв.м.,

-майданчик по Л/С «Б-1», площею 168,4 кв.м.,

-прохідна будка «В-1», площею 3,2 кв.м.,

-трансформаторна підстанція «Г-1», площею 38,0 кв.м.,

-пожежне депо «Д-1», площею 69,0 кв.м.,

-склад ГСМ «3-1», площею 20,0 кв.м.,

-слюсарна майстерня «1-1», площею 324,9 кв.м.,

-зерносклад «0-1», площею 1016,1 кв.м.

Відповідно до п. 3.4.5 кредитного договору погашення кредиту передбачено згідно графіка рівними сумами по 40625 доларів США щомісячно за період з 25.12.2007р. по 25.11.2011р. Пунктом 3.4.3 кредитного договору та п. 5 додаткової угоди відповідач зобовязувався сплачувати позивачу нараховані проценти за користування кредитом до 25 числа кожного місяця.

У разі невиконання зобовязання за кредитним договором Банк згідно з умовами підп.. 3.1.4 п.3.1 кредитного договору має право вимагати від Відповідача дострокового повернення одержаного кредиту, сплати процентів за користування кредитом та нарахованої пені, а Відповідач, згідно п.п. 3.4.21. пункту 3.4 Кредитного договору зобов'язаний достроково повернути усю суму заборгованості за Кредитним договором у строки, вказані Позивачем.

Починаючи з лютого 2008р. кредитна заборгованість відповідача перед позивачем є простроченою, що стверджується розрахунком позивача та виписками з рахунка, в яких зазначені суми прострочення заборгованості зі сплати кредиту та відсотків.

Позивачем 02.03.2009р. було вручено директору відповідача вимогу про дострокове повернення суми кредиту та відсотків по кредиту, про вручення вимоги свідчить підпис директора та печатка підприємства на вимозі. Зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по кредиту станом на 30.06.2009р. становить 1503125,00дол. США, заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом 112928,07дол. США.

Отже, відповідно до матеріалів справи, відповідач не виплачував суму кредиту по кредитному договору відповідно до Графіка погашення кредиту, а відтак Банк має право витребувати достроково повернення основної суми кредиту. Відповідачем доказів сплати кредиту не подано.

Таким чином, сума основного боргу не спростована документальними доказами відповідачем, у відповідності до зазначеного кредитного договору становить 1503125,00 дол. США та підлягає до стягнення з відповідача.

На підставі п. 3.4.5 кредитного договору, додаткових угод до нього та розрахунку позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом 112928,07 дол. США.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).

На підставі ст.231 ГК України, ст. ст. 258, 549-551 ЦК України та п. 3.4.6 кредитного договору позивач нарахував на суму неповернутого кредиту та на суму несплачених процентів пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожен день прострочення платежу. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені, яку нараховано за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.05.2009р. по 30.06.2009р. і складає 1357,71 дол. США (за курсом НБУ на 30.06.2009р. -10356,73 грн.) та пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 11.02.2009р. по 30.06.2009р. 8329,18 дол. США (за курсом НБУ на 30.06.2009р. - 63554,14грн.), є підставною.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задоволити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, право чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до розділу 1 іпотечного договору № 08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.2008р. предметом даного договору є забезпечення зобовязань боржників перед іпотекодержателем (Банком) за кредитним договором та договорами банківської гарантії від 16.07.2008р.

Відповідно до розділу 4 іпотечного договору за рахунок майна Іпотекодержатель має право задоволити свої вимоги в повному обємі по основному кредиту, процентах, штрафних санкціях у звязку з простроченням оплати (п.4.1).

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

-загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

-опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

-заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

-спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

-пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

-початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, про визначення способу реалізації заставного майна згідно іпотечного договору №08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.08р. шляхом проведення прилюдних торгів та вимога про встановлення початкової ціни реалізації заставного майна згідно іпотечного договору №08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.08р. відповідно до експертної оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження, є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), згідно ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього ЦК України щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розділу 1 договору застави №08/57/З84/06-КЛТ від 29.12.06р. у забезпечення зобовязання заставодавця (ТзОВ «Агровіта») перед заставодержателем (Банком) за кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу майно згідно опису майна, що є додатком до договору застави (а.с. 66 т. 1).

Згідно з п. 4.1 договору застави за рахунок майна Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, комісіями, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із простроченням виконання Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договорам, витратами повязаними із зверненням стягнення на майно, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна витратами на страхування майна, та інші, витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Пунктом 4.3 договору застави передбачено, що Звернення стягнення на заставне майно здійснюється згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» шляхом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу з третіми особами або шляхом звернення до суду.

Порядок звернення стягнення на заставне майно також регулюється Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. № 1255-IV з наступними змінами та доповненнями (Закон № 1255-IV).

Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч.1 ст.23 Закону № 1255-ІУ).

Згідно з ст.24 Закону № 1255-ІУ звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як передбачено п.3.2.2 договору застави, у випадку порушення Заставодавцем вимог п. 3.1.7 цього договору, має право вимагати від нього, незалежно від настання строку виконання зобовязань, погашення заборгованості за Кредитним договором в повному обсязі. А у випадку невиконання цієї вимоги звернути стягнення на Майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбачених договором.

Так, на виконання вимог ст.27 Закону № 1255-ІУ та п.3.2.2 договору застави позивач 02.03.2009р.. передав відповідачу повідомлення вих. № 1015/02.04-5504-02 про дострокове повернення кредитних коштів (а.с.37) і зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (а.с.67).

Факт отримання відповідачем даного повідомлення підтверджується підписом директора ТзОВ «Агровіта» ОСОБА_2 від 02.03.2009р. (а.с.37).

Статтею 28 Закону № 1255-ІУ передбачено правові наслідки невиконання вимоги позивача, а саме: якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, вимога позивача про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок рухомого майна, що є предметом договору застави є підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 541, 543, 546, 554, 589, 590, 527 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230, 232, 233, 1054 ГК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Звернути стягнення заборгованості у сумі 1625739,96доларів США на заставне майно,згідно іпотечного договору № 08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.2008р., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, та належить на праві власності ТзОВ «Агровіта», а саме:

-зерносклад «М-1», площею 1213,6 кв.м.,

-зерносклад «Н-1», площею 1217,7 кв.м.,

-зерносклад «К-1», площею 1196,6 кв.м.,

-зерносклад «Л-1», площею 1219,6 кв.м.,

-зерносклад «У-1», площею 1248,9 кв.м.,

-душова «Е-1», площею 76,7 кв.м.,

-робоча очисна башня «Р-4», площею 285,00 кв.м.,

-споруда до галереї «Т-2», площею 31,9 кв.м.,

-чекальня «А-1», площею 120,2 кв.м.,

-майданчик по Л/С «Б-1», площею 168,4 кв.м.,

-прохідна будка «В-1», площею 3,2 кв.м.,

-трансформаторна підстанція «Г-1», площею 38,0 кв.м.,

-пожежне депо «Д-1», площею 69,0 кв.м.,

-склад ГСМ «3-1», площею 20,0 кв.м.,

-слюсарна майстерня «1-1», площею 324,9 кв.м.,

-зерносклад «0-1», площею 1016,1 кв.м.

та на заставне майно згідно договору застави №08/57/З84/06-КЛТ від 29.12.06р., що належить на праві власності ТзОВ «Агровіта» та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, а саме:

-автомобілепідйомник ГУАР-15;

-бензоколонка;

-вага;

-вага автомобільна;

-вага товарна автомат.;

-зернопогрузчик;

-зернопогрузчик КШП-6;

-зерносушка;

-кран башта;

-норія НДТ-100;

-норія НІДГ-100;

-пробовідбірник;

-самодавач КШП-500;

-сепаратор "Буран";

-сепаратор А-1;

-транспортер 32-25;

-циклон 2 БЦШ-550;

-циклон 2 БЦШ-500;

-цистерна /сушильна/;

-точка вигрузки цементу,

на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк».

3. Визначити спосіб реалізації заставного майна згідно іпотечного договору №08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.08р. та заставного майна згідно договору застави №О8/57/384/06-КЛТ від 29.12.06р. шляхом проведення прилюдних торгів.

4. Встановити початкову ціну реалізації заставного майна згідно іпотечного договору №08/57/І06/08-КЛТ від 16.07.08р. та заставного майна згідно договору застави №08/57/384/06-КЛТ від 29.12.06р. відповідно до експертної оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіта» (м. Луцьк, вул.. Єршова, 11, код 31300467, п/р 260050348 у ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО) на користь ВАТ «Кредитпромбанк»» (м. Київ, бул. Дружби народів, 38, МФО 321024, код 33597918, т/р 373961104 у ВФ ВАТ «Кредитпромбанк») 25500,00грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Соломка Л.І.

Дата виготовлення повного

тексту рішення 09.03.2010 р.