Рішення № 82164642, 28.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.001003

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.

представника відповідача Заяць Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - ГУ ПФ України у Львівській області, Відповідач), в якому просить зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській області сформувати та подати до уповноваженого управління Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 7518,20 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з ухвалою судді від 07.03.2019 позовну заяву залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 30.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно судом до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (надалі - УДКС України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, Третя особа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2018 Позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири придбав квартиру АДРЕСА_1 . Зазначає, що перед укладенням договору купівлі-продажу Позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, що складає 7518,20 грн. Позивач вказує на те, що житло ним придбавалось вперше, а тому відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» він не є платником відповідного збору, а відтак не повинен був сплачувати відповідний збір. З наведених підстав, представник Позивача звертався до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7518,20 грн. За результатами розгляду заяви, ГУ ПФ України у Львівській області надало Позивачу відповідь, оформлену листом, якою відмовило у задоволенні заяви.

Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 37-39), в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що ГУ ПФ України у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Поряд з цим, громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Вважає, що питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.

16.05.2019 представник позивача подав заяву про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу (арк. справи 47-48).

24.05.2019 до суду від УДКС України у Галицькому районі м. Львова Львівської області надійшли пояснення, згідно з якими Третя особа просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі (арк. справи 60-62).

У судовому засіданні, Позивач пояснив суду, що окрім придбаної квартири АДРЕСА_1 , у його власності немає іншого майна.

У судове засідання, яке відбулося 28.05.2019 Позивач, представник позивача не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог та у задоволенні заяви про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Третя особа у судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечила, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

18.05.2018 між ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олімпус» (продавець) укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Такий договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романюк М.І. та зареєстрований в реєстрі за № 441 (арк. справи 12-13).

Відповідно до наявної в матеріалах копії з квитанції від 18.05.2018 ОСОБА_1 сплачено збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу, на загальну суму 7518,20 грн. (арк. справи 14).

03.07.2018 представник Позивача - Маліцький Д.В. звертався до ГУ ПФ України у Львівській області із вимогою в якій просив сформувати та подати до уповноваженого управління державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7518,20 грн. (арк. справи 16-17).

За результатами розгляду вимоги, ГУ ПФ України у Львівській області надало відповідь, оформлену листом від 16.07.2018 за № 13587/05-78, в якій повідомила Позивача про наступне. Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. У разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом, до компетенції якого це відноситься, він буде звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, що в даний час такого органу не існує, особу що придбаває житло вперше, може бути визнано в судовому порядку. Крім того, сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти були зараховані на рахунок загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет, що вказує на відсутність правових підстав для повернення вищевказаних коштів (арк. справи 19-20).

Незгода Позивача із відмовою Відповідача сформувати та внести до уповноваженого управління Державної казначейської служби України подання про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7518,20 грн., з огляду на придбання ним житла вперше, стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог, виходить з того, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для таких суб`єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 статті 4 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування»).

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (надалі - Порядок №1740).

Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм видно, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2018 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (арк. справи 15).

Як зазначено у позові, нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2018 придбано ОСОБА_1 вперше.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 166775437 від 05.05.2019 (арк. справи 51-52) встановлено, що відомості про наявність у власності ОСОБА_1 іншого нерухомого майна (житла) чи придбання Позивачем такого майна, ніж придбаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2018, - відсутні.

Відповідач у справі, на якого згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) покладено обов`язок доказування, не надав суду доказів, які б підтверджували придбання ОСОБА_1 нерухомого майна не вперше.

Таким чином, за відсутності протилежного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 укладаючи 18.05.2018 договір купівлі-продажу квартири, придбав житло вперше, а тому звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 (надалі - Порядок).

Зокрема, пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням наступної інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Подання у довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ. Або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Отже, враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов`язкового пенсійного страхування є Відповідач, суд зазначає, що саме такий наділений обов`язком щодо формування до органу Казначейства подання про повернення коштів.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права Позивача є зобов`язання Відповідача сформувати та внести подання до УДКС України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 суми збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, у розмірі 7518,20 грн., сплаченого згідно з квитанції від 18.05.2018.

Щодо посилання Відповідача на відсутність інформації у ГУ ПФ України у Львівській області про те, чи вперше особа придбала нерухомість, суд зазначає, що відсутність такої інформації не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов`язку по сплаті такого платежу без наявності відповідних доказів.

Оскільки саме Держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на Державу.

Таким чином, посилання Відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови Позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17) та 20.03.2018 (справа №819/1249/17).

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до КАС України, суд враховує наступне.

Приписами частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача у справі - адвокатом Маліцьким Д.В. подано суду такі докази: ордер серії ЛВ № 153762 (арк. справи 22); копія договору № 27/02/19 (1) про надання правничої допомоги від 27.02.2019 (арк. справи 53-55); акт приймання-передачі наданих послуг № 001 до Договору про надання правової допомоги № 27/02/19 (1) від 16.05.2019 та квитанцію від 16.05.2019 № 0.0.1354305686.1 (арк. справи 49-50).

У відповідності до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З акта приймання-передачі наданих послуг № 001 до Договору про надання правової допомоги № 27/02/19 (1) від 16.05.2019 слідує те, що вартість послуг (здійснені позивачем витрати, необхідні для надання правничої допомоги) становить 1000 грн., з них:

- підготовка та подання адвокатських запитів (кількість затрачених годин - 0,5 год.) в розмірі 300,00 грн.;

- підготовка, формування, пред`явлення адміністративного позову (кількість затрачених годин - 1 год.) в розмірі 600,00 грн.;

- отримання витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно 16.05.2019 (кількість затрачених годин - 0,1 год.) в розмірі 100,00 грн.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо стягнення 900 грн., які складаються з підготовки, формування, пред`явлення позову та подання відповідних адвокатських запитів, суд вважає, що такі входять до витрат на професійну правничу допомогу, оплата таких підтверджена відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи, тому підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 100 грн. за отримання витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, суд звертає увагу на те, що такі витрати не належать до витрат на професійну правничу допомогу. Такі витрати у відповідності до пункту 4 частини 3 статті 132 КАС України, належать до витрат пов`язаних з витребуванням доказів. Крім цього, доказів оплати вказаної довідки представник позивача суду не надав. Таким чином, суд вважає, що в цій частині заява представника позивача задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову у цій справі сплачено судовий збір у сумі 769,00 грн., що підтверджується квитанцією від 11.02.2019 № 0.0.1264163163.1 (арк. справи 7).

За таких обставин та з урахуванням задоволення позову у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ГУ ПФ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору, сплаченого за подання цього позову в сумі 769,00 грн. та понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 900,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; код ЄДРПОУ: 13814885) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (місцезнаходження: 79005, вул. Дж.Дудаєва, 19, м. Львів; код ЄДРПОУ: 38007573) подання про повернення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) помилково сплачений збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7518 (сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження:79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 769 (сімсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження:79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 900 (дев`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03.06.2019.

Суддя Мричко Н.І.