Ухвала суду № 82146597, 17.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2019 Справа №607/14901/14-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря судового засідання Лобач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Ярмусь Людмили Володимирівни щодо винесення постанови по повернення виконавчого документа стягувачу від 03 лютого 2017 року у ВП №53334443, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») звернулося в суд зі скаргою на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Ярмусь Людмили Володимирівни щодо винесення постанови по повернення виконавчого документа стягувачу від 03 лютого 2017 року у ВП №53334443.

В обґрунтування скарги зазначено, що за результатом розгляду цивільної справи №607/14901/14-ц за позовом АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості Тернопільським міськрайонним судом прийнято рішення, яким ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 25868 дол. США 09 центів, що еквівалентно 559872,53 грн., та судовий збір в сумі 2010,50 грн. з кожного. На виконання вказаного рішення суду 04 липня 2016 року видано виконавчий лист, який за заявою АТ «ОТП Банк» пред`явлено до виконання до Тернопільського міського відділу ДВС. Старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ярмусь Л.В. відкрито виконавче провадження ВП №53334443. Постановою від 29 вересня 2017 року цього ж державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачеві. Підставою для винесення постанови вказана заява стягувача. У довіреності представника Сідого С.В. (на заяву якого посилається державний виконавець) зазначено: Сідий С.В. не має права підпису заяви про повернення виконавчого документа в органах ДВС. Більше того, таку заяву представник ОСОБА_3 взагалі не підписував. Прийнявши заяву представника за підставу винесення оскарженої постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, розуміючи, що представник не має повноважень на підписання заяви про повернення виконавчого документа, державний виконавець допустив грубе порушення вимог закону. Крім того, державний виконавець допустив незаконне скасування арешту з майна після закінчення виконавчого провадження по заяві стягувача. Також, завершивши виконавче провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець повинен був винести постанову про стягнення виконавчого збору та накласти арешт на майно боржника, однак ці дії ним не були зроблені. Представник стягувача зазначає, що про існування оскарженої постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 03 лютого 2017 року у виконавчому провадженні ВП №53334443АТ «ОТП Банк» не було відомо. В зв`язку з тим, що по даному виконавчому провадженню не вживалось дій щодо примусового виконання рішення, то представник АТ «ОТП Банк» Сідий ОСОБА_4 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Під час такого ознайомлення 27 лютого 2019 року йому стало відомо про відсутність виконавчого провадження взагалі.

З урахуванням викладеного представник АТ «ОТП Банк» просить суд: визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою та поновити АТ «ОТП Банк» строк звернення до суду з даною скаргою; визнати неправомірними дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області в особі старшого державного виконавця Ярмусь Л.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03 лютого 2017 року у ВП №53334443 та скасувати таку постанову; зобов`язати Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області особі старшого державного виконавця Ярмусь Л.В. поновити виконавче провадження з накладенням арештів на майно боржника.

Представник скаржника АТ «ОТП Банк» в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, скаргу підтримує.

Боржник ОСОБА_1 та представник Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в судове засідання не з`явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, проаналізувавши зміст поданої скарги та її підстави, вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 25868 дол. США 09 центів, що еквівалентно 559872,53 грн. та судовий збір в сумі 2010,50 грн. з кожного.

На виконання вказаного рішення суду 04 липня 2016 року видано виконавчий лист, який заявою АТ «ОТП Банк» пред`явлено до виконання в Тернопільський міський відділ ДВС.

Старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ярмусь Л.В. відкрито виконавче провадження ВП №53334443.

Постановою від 29 вересня 2017 року цим же державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу. Підставою повернення постанови вказана заява стягувача.

Як слідує із змісту довіреності від 09 вересня 2016 року, виданої начальником Сектору підтримки діяльності регіональної мережі Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління АТ «ОТП Банк» ОСОБА_5 , АТ «ОТП Банк» уповноважує ОСОБА_3 бути представником АТ «ОТП Банк» в усіх державних, в т.ч. контролюючих і правоохоронних органах, в Національному банку України, в суді, в адміністративному суді, господарському суді, в органах, що здійснюють виконання судових рішень (виконавче провадження), в органах нотаріату, у відносинах з приватними нотаріусами. Згідно вказаної довіреності ОСОБА_3 не має повноважень на укладення від імені АТ «ОТП Банк» мирової угоди, на погодження оцінки заставленого майна, подання заяви про відмову від позову, визнання позовних вимог, а також на отримання коштів у виконання боргу на користь АТ «ОТП Банк», не має права підпису заяви про повернення виконавчого документа в органах ДВС відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Довіреність діє до 09 вересня 2017 року.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як слідує із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

В силу ч. 3 ст. 37 Закону у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 16 Закону представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02 квітня 2012 року №512/5 визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені зокрема такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги або про надання правової допомоги.

Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.

У випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред`явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій.

У разі реалізації стороною виконавчого провадження права на оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби через представника таке повноваження представника має бути обумовлено в довіреності.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції №512/5 свідчить про те, що стягувач - юридична особа може реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні через повноважних представників, в тому числі користуючись професійною правовою допомогою адвоката, на будь-якій стадії виконавчого провадження.

Представник АТ «ОТП Банк» обґрунтовуючи доводи поданої скарги покликається на довіреність від 09 вересня 2016 року, згідно якої АТ «ОТП Банк» уповноважує ОСОБА_3 бути представником АТ «ОТП Банк» в усіх державних, в т.ч. контролюючих і правоохоронних органах, в Національному банку України, в суді, в адміністративному суді, господарському суді, в органах, що здійснюють виконання судових рішень (виконавче провадження), в органах нотаріату, у відносинах з приватними нотаріусами. Згідно цієї довіреності ОСОБА_3 не має права підпису заяви про повернення виконавчого документа в органах ДВС відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас вказана довіреність діє до 09 вересня 2017 року, а в змісті скарги міститься дві дати винесення старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Ярмусь Л.В. постанови по повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №53334443, зокрема від 03 лютого 2017 року та від 29 вересня 2017 року. Якщо виходити з дати винесення 29 вересня 2017 року, то на час прийняття оскаржуваної постанови довіреність, на яку покликається представник АТ «ОТП Банк», втратила чинність, а тому не може вважатися належним доказом на підтвердження неправомірності дій державного виконавця. У разі можливого винесення оскаржуваної постанови 03 лютого 2017 року, то суд звертає увагу на те, що заявником не надано будь-яких доказів того, що саме представник ОСОБА_3 , який заперечує такі дії, звертався до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу, не надано копії такої заяви, чи інших копій з матеріалів виконавчого провадження ВП №53334443, які б обґрунтовували позицію АТ «ОТП Банк». Також відсутні відомості про те, що за фактом можливого підроблення заяви про повернення виконавчого документа стягувачу, внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та вчиняються дії спрямовані на проведення почеркознавчої чи іншого виду експертизи для встановлення істини по справі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк» на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Ярмусь Людмили Володимирівни щодо винесення постанови по повернення виконавчого документа стягувачу від 03 лютого 2017 року у ВП №53334443 слід відмовити у зв`язку з недоведеністю заявником своїх вимог.

З приводу строків для звернення зі скаргою, суд зазначає наступне.

Стаття 449 ЦПК України встановлює строки для звернення зі скаргою. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається зі змісту скарги представник АТ «ОТП Банк» покликається на те, що 27 лютого 2019 року він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, під час якого дізнався про відсутність виконавчого провадження взагалі. Однак, суд звертає увагу на те, що доказів ознайомлення представника заявника у вказану дату при матеріалах скарги немає та в ході розгляду скарги не здобуто.

За таких обставин суд, вважає, що скаржником не доведено, що строк для оскарження дій старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Ярмусь Л.В. щодо винесення постанови по повернення виконавчого документа стягувачу від 03 лютого 2017 року у ВП №53334443, ним пропущено з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 258-261, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк» на дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Ярмусь Людмили Володимирівни щодо винесення постанови по повернення виконавчого документа стягувачу від 03 лютого 2017 року у ВП №53334443 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська