Рішення № 82133054, 30.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10456/19

Провадження № 2/127/1458/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30.05.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Швець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про звільнення майна з-під арешту. Позов мотивовано тим, що згідно рішення Вінницького міського суду від 27.03.2014 по справі № 127/26676/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість за кредитним договором № ML- В02/041/2008 в розмірі 115 061,97 доларів США, що еквівалентно 919 690,33 грн., також пеню в розмірі 360 000 гривень і 3441 гривню судового збору. Рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 12.05.2008 року уклав Кредитний договір №МL-В02/041/2008 з ЗАТ «ОТП Банк», право вимоги за яким прийнято ТОВ «ОТП Факторинг Україна». В забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_2 між ОСОБА_1 та Банком було укладено договір поруки №SR- В02/041/2008 від 12.05.2008 року. Також в забезпечення виконання кредитних зобов`язань було укладено між Банком та ОСОБА_2 договір іпотеки № РМL- В02/041/2008 від 12.05.2008 року, згідно з яким було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 . Згідно копії інформації ВП №47900953 - спецрозділ наданої державним виконавцем Центрального відділу ДВС Вінницького МУЮ (Ленінський ВДВС Вінницького МУЮ) на мій запит від 09.10.2018р. вбачається, що 15.06.2015р. на адресу Ленінського відділу ДВС надійшов виконавчий лист по справі № 127/26676/13-ц для виконання в примусовому порядку з рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2014 року. Виконавче провадження було відкрито 19.06.2015 року за №47900953 (Боржник: ОСОБА_1 ; Стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та того ж дня було винесено постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчудження. 09.11.2015р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п.2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості за кредитним договором ми з чоловіком мали намір реалізувати іпотечну квартиру, оскільки кредитний комітет ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав нам дозвіл на реалізацію предмета іпотеки з подальшим направленням коштів від реалізації в рахунок боргу. Однак, в ході- підготовки документів до купівлі-продажу нотаріус нам повідомив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на предмет іпотеки накладено арешт, таким чином, згідно заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2016 року по справі №127/13200/16-ц було звільнено з - під арешту заборони на відчуження іпотечне майно квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. Отже, враховуючи зняття іпотечного майна з під - арешту та можливість його реалізації стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у передбачений постановою від 09.11.2015р. строк для повторного пред`явлення виконавчого листа в Ленінський ВДВС Вінницького МУЮ не звертався. Крім того, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 було підписано угоду про врегулювання боргу до кредитного договору №МЬ-В02/041/2008 від 12.05.2008р. - 13.09.2017 року , де в п.2.2.1. передбачено, що незважаючи на інші положення Кредитного договору Сторони домовились, що Позичальник до «13» вересня 2017 р. включно зобов`язується погасити Боргові зобов`язання в розмірі 390 210 (триста дев`яносто тисяч двісті десять) гривень 00 копійок. П.2.2.3 Угоди сторін встановлено, що за умови належного виконання Позичальником умов цієї угоди Сторони домовились скасувати всю суму пені та штрафів, що були нараховані за Кредитним договором до моменту укладання цієї угоди. Після скасування всієї суми пені і штрафів у відповідності до п. 2.2.3. Угоди, а також анулювання (прощення) боргу за Кредитним договором у відповідності з умовами цієї Угоди, Сторони вважаються такими, що виконали умови Кредитного договору і Кредитний договір припиняє свою дію, у зв`язку з його повним виконанням Кредитором та Позичальником. Відтак, згідно договору купівлі - продажу від 13.09.2017р. квартиру АДРЕСА_3 , що являлась предметом іпотеки було продано та виконано умови угоди про врегулювання боргу до кредитного договору №МЬ-В02/041/2008 від 12.05.2008р. та погашено боргові зобов`язання в розмірі 390 210 грн., що підтверджується квитанцією. Відповідно до довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 15.09.2017р. вбачається, що ОСОБА_2 було повністю погашено заборгованість за кредитним договором №МL-В02/041/2008 від 12.05.2008р. Договір поруки SR-В02/041/2008 від 12.05.2008 р. укладений під забезпечення зобов`язань за кредитним договором №МL-В02/041/2008 від 12.05.2008р., а відтак він є припиненим у зв`язку з погашенням заборгованості за кредитним договором основним позичальником. Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на все належне позивачу нерухоме майно накладено обтяження у вигляді арешту згідно постанови про арешт майна боржника №47900953 від 19.06.2015 р. Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції (що на теперішній Центральний відділ ДВС Вінницького міського управління юстиції), оскільки згідно заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2016 року по справі №127/13200/16-ц було звільнено з - під арешту лише квартиру АДРЕСА_3 , а усе інше майно ні. Таким чином, позивач зверталась до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з майна. Листом від 08.06.2017 р. було відмовлено у знятті арешту з майна, оскільки згідно розділу 8 п. 15 Інструкції з організації примусового виконання рішення, державним виконавцем за завершеним виконавчим провадженням виноситься постанова про зняття арешту з майна, у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх кредиторів. Крім того, підстав для зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документу стягувачеві ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачає. Просить скасувати арешт майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження №47900953 від 19.06.2015 р. винесену Ленінським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.07.2015 року.

Ухвалою суду від 15.04.2019року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

03.05.2019 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала за обставин викладених в ньому, просила позов задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Третя особа в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо задоволення заяви.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно рішення Вінницького міського суду від 27.03.2014 по справі № 127/26676/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість за кредитним договором № ML- В02/041/2008 в розмірі 115 061,97 доларів США, що еквівалентно 919 690,33 грн., також пеню в розмірі 360 000 гривень і 3441 гривню судового збору.

Рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 12.05.2008 року уклав Кредитний договір №МL-В02/041/2008 з ЗАТ «ОТП Банк», право вимоги за яким прийнято ТОВ «ОТП Факторинг Україна». В забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_2 між ОСОБА_1 та Банком було укладено договір поруки №SR- В02/041/2008 від 12.05.2008 року. Також в забезпечення виконання кредитних зобов`язань було укладено між Банком та ОСОБА_2 договір іпотеки № РМL- В02/041/2008 від 12.05.2008 року, згідно з яким було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно копії інформації ВП №47900953 - спецрозділ наданої державним виконавцем Центрального відділу ДВС Вінницького МУЮ (Ленінський ВДВС Вінницького МУЮ) вбачається, що 15.06.2015р. на адресу Ленінського відділу ДВС надійшов виконавчий лист по справі № 127/26676/13-ц для виконання в примусовому порядку з рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2014 року. Виконавче провадження було відкрито 19.06.2015 року за №47900953 (Боржник: ОСОБА_1 ; Стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та того ж дня було винесено постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчудження.

09.11.2015р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п.2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості за кредитним договором ми з чоловіком мали намір реалізувати іпотечну квартиру, оскільки кредитний комітет ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав нам дозвіл на реалізацію предмета іпотеки з подальшим направленням коштів від реалізації в рахунок боргу. Однак, в ході- підготовки документів до купівлі-продажу нотаріус нам повідомив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на предмет іпотеки накладено арешт, таким чином, згідно заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2016 року по справі №127/13200/16-ц було звільнено з - під арешту заборони на відчуження іпотечне майно квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. Отже, враховуючи зняття іпотечного майна з під - арешту та можливість його реалізації стягувач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у передбачений постановою від 09.11.2015р. строк для повторного пред`явлення виконавчого листа в Ленінський ВДВС Вінницького МУЮ не звертався.

Крім того, між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 було підписано угоду про врегулювання боргу до кредитного договору №МЬ-В02/041/2008 від 12.05.2008р. - 13.09.2017 року , де в п.2.2.1. передбачено, що незважаючи на інші положення Кредитного договору Сторони домовились, що Позичальник до «13» вересня 2017 р. включно зобов`язується погасити Боргові зобов`язання в розмірі 390 210 (триста дев`яносто тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

П.2.2.3 Угоди сторін встановлено, що за умови належного виконання Позичальником умов цієї угоди Сторони домовились скасувати всю суму пені та штрафів, що були нараховані за Кредитним договором до моменту укладання цієї угоди. Після скасування всієї суми пені і штрафів у відповідності до п. 2.2.3. Угоди, а також анулювання (прощення) боргу за Кредитним договором у відповідності з умовами цієї Угоди, Сторони вважаються такими, що виконали умови Кредитного договору і Кредитний договір припиняє свою дію, у зв`язку з його повним виконанням Кредитором та Позичальником.

Відтак, згідно договору купівлі - продажу від 13.09.2017р. квартиру АДРЕСА_3 , що являлась предметом іпотеки було продано та виконано умови угоди про врегулювання боргу до кредитного договору №МЬ-В02/041/2008 від 12.05.2008р. та погашено боргові зобов`язання в розмірі 390 210 грн., що підтверджується квитанцією.

Відповідно до довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 15.09.2017р. вбачається, що ОСОБА_2 було повністю погашено заборгованість за кредитним договором №МL-В02/041/2008 від 12.05.2008р. Договір поруки SR-В02/041/2008 від 12.05.2008 р. укладений під забезпечення зобов`язань за кредитним договором №МL-В02/041/2008 від 12.05.2008р., а відтак він є припиненим у зв`язку з погашенням заборгованості за кредитним договором основним позичальником.

Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на все належне позивачу нерухоме майно накладено обтяження у вигляді арешту згідно постанови про арешт майна боржника №47900953 від 19.06.2015 р. Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції (що на теперішній Центральний відділ ДВС Вінницького міського управління юстиції), оскільки згідно заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2016 року по справі №127/13200/16-ц було звільнено з - під арешту лише квартиру АДРЕСА_3 , а усе інше майно ні. Таким чином, позивач зверталась до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з майна.

Листом від 08.06.2017 р. було відмовлено у знятті арешту з майна, оскільки згідно розділу 8 п. 15 Інструкції з організації примусового виконання рішення, державним виконавцем за завершеним виконавчим провадженням виноситься постанова про зняття арешту з майна, у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх кредиторів. Крім того, підстав для зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документу стягувачеві ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачає.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 553 ЦК України порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У зв`язку з погашенням заборгованості за кредитним договором №МL- В02/041/2008 від 12.05.2008р.основним позичальником та припиненням Договору поруки SR-В02/041/2008 від 12.05.2008 р. єдиним можливим способом зняття арешту з майна є рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч.2ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи викладене, та те, що арешт майна створює позивачу перешкоди в реалізації свого права на вільне розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За клопотання представника позивача судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд -

в и р і ш и в :

Позови задовольнити.

Скасувати арешт майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження №47900953 від 19.06.2015року винесену Ленінським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.07.2015року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 03.06.2019року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Центральний відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а, код ЄДРПОУ 40143408.

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» ,м. Київ, вул. Фізкультури, 28д, код ЄДРПОУ 36789421.

Суддя: