Постанова № 8212941, 10.02.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 р. № 20/70б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Яценко О.В.

розглянувши

касаційну скаргу КСП "Агролюкс"

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року

у справі

господарського суду№ 20/70б

Луганської області

за заявоюсуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

до КСП "Агролюкс"

про визнання банкрутом

(в судовому засіданні представники сторін не з'явились)

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа про банкрутство КСП "Агролюкс" (далі боржника), порушена 06.05.2005року ухвалою суду за заявою суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (далі ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закону).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.10.2009 року визнано грошові вимоги кредитора, АППБ “Аваль” в особі Луганської обласної дирекції АППБ “Аваль” до боржника у сумі 1 602 803 грн. 73 коп. (вимоги не забезпечені заставою) та зобовязано розпорядника майна Сиволобова М.М. включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, боржник звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 22.10.2009 року в частині визнання грошових вимог АППБ “Аваль” в особі Луганської обласної дирекції АППБ “Аваль” до боржника у сумі 1 602 803 грн. 73 коп. через те, що на думку скаржника їх було погашено раніше при ліквідації солідарного боржника ПП "АНТК" та відмовити у визнанні цих вимог.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року ухвалу господарського суду Луганської області від 22.10.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, КСП "Агролюкс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року та ухвалу господарського суду Луганської області від 22.10.2009 року в частині визнання грошових вимог конкурсного кредитора, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 50, 112, 599, 609 Цивільного кодексу України, статей 31 Закону, статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з статтею 11 Закону процедура розпорядження майном складається з етапів порушення провадження у справі про банкрутство; проведення підготовчого засідання, за наслідком якого дається оцінка доводам ініціюючого кредитора на предмет обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство та суд зобов'язує ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію про порушення справи про банкрутство; розгляду спірних вимог конкурсних кредиторів та проведення попереднього судового засідання, у якому розглядається обґрунтованість вимог усіх кредиторів та затверджується реєстр вимог кредиторів.

Отже, недотримання законності на етапі порушення провадження у справі про банкрутство може мати наслідком незаконне проведення підготовчого судового засідання у справі, незаконну публікацію про порушення справи про банкрутство, незаконний розгляд грошових вимог кредиторів за наслідком такої публікації .

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується порушення справи про банкрутство за загальною процедурою ухвалою суду від 06.05.2005року за заявою суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

Як встановлено судами попередніх інстанцій, акціонерний поштово пенсійний банк "Аваль" в особі Луганської обласної дирекції АППБ "Аваль" 7 липня 2005 року звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про визнання конкурсним кредитором у справі № 20/70б про банкрутство КСП "Агролюкс" та визнання обґрунтованими грошових вимог у розмірі 1787226 грн. 09 коп. та включення їх до реєстру кредиторів.

Підставою такого звернення була публікація про порушення справи про банкрутство боржника в газеті "Голос України" від 24.06.2005року №115 (том 17, а.с. 1-10).

В обґрунтування цієї заяви кредитор зазначив, що відповідно до кредитного договору від 10.06.03 № 010/01-11/1801 ним була відкрита кредитна лінія КСП "Агролюкс" в сумі 350000,00 грн. строком до 01.12.2004р. зі сплатою 15% річних. Додатковими угодами від 20.06.2003р., від 01.12.2004р. та від 31.01.2005р. вона була збільшена до 2000000,00 грн. та продовжений строк її погашення до 31.03.2005р.

На забезпечення кредитного договору був укладений нотаріально посвідчений договір застави від 12.06.2003р. № 3017 (ВАК № 978640, ВАК № 978641) майна (за переліком) на суму 4022740 грн.

Судом першої інстанції було встановлено відсутність заставного майна на час розгляду грошових вимог кредитора АППБ “Аваль” в особі Луганської обласної дирекції АППБ “Аваль” та залишок боргу перед зазначеним кредитором у сумі 1 602 803 грн. 73 коп. Також судами було встановлено дотримання кредитором строку звернення з грошовими вимогами до суду відповідно до частини 1 статті 14 Закону.

З огляду на зазначене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про визнання та включення спірних грошових вимог до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про погашення спірних грошових вимог у справі №22/66 господарського суду Луганської області про банкрутство майнового поручителя по спірному кредитному договору ПП "АНТК" та погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що припинення зобов'язань поруки в ході справи про банкрутство поручителя-боржника не тягне автоматичного припинення цивільних зобов'язань по кредитному договору, які продовжують існувати як окреме цивільно-правове (кредитне) зобов'язання .

Правовідносини сторін у справі ґрунтувалися на зобов'язанні по кредитному договору, яке є первісним та головним, а зобов'язання, які випливають з договору поруки є способом забезпечення (додатковою гарантією) виконання основного зобов'язання (стаття 546 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Разом з тим, цивільним законодавством не передбачено припинення зобов'язання за кредитним договором у випадку припинення зобов'язання за договором поруки.

Однак, приймаючи рішення про визнання спірних вимог кредитора АППБ “Аваль” в особі Луганської обласної дирекції АППБ “Аваль” суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на законність в цілому етапів здійснення процедури розпорядження майном.

Матеріалами справи підтверджується, що з моменту порушення провадження у справі ухвалою суду від 06.05.2005року та станом на даний час, провадження у справі перебуває у процедурі розпорядження майном на етапі розгляду спірних вимог кредиторів та формування реєстру вимог кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 07.09.2009року припинено провадження за заявою ініціюючого кредитора суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 відповідно до статті 80 частини 1 пункт 1-1 ГПК України, мотивуючи тим, що рішенням господарського суду Луганської області від 15.05.2006року у справі №04/03-2004 скасовано рішення третейського суду при асоціації "Лойер-Консалтинг-Груп" від 25.10.2005року та 10.01.2006року, якими розглядались та задовольнялись грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника та які було покладено в обґрунтування "безспірності" грошових вимог ініціюючого кредитора на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог частини 3 статті 6 , абзацу 8 статті 1 Закону "безспірними" є вимоги кредиторів, визнані боржником, підтверджені розрахунковими чи іншими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, грошові вимоги ініціюючого кредитора стали спірними у зв'язку із скасуванням рішень третейського суду від 25.10.2005 та 10.01.2006року. Зазначені обставини мають преюдиційне значення для будь-яких подальших судових актів у процедурі розпорядження майном, оскільки свідчать про безпідставність порушення в цілому провадження у справі про банкрутство, що унеможливлює подальше здійснення процедури розпорядження майном, в тому числі визнання вимог конкурсних кредиторів.

Відтак, встановлення в ході розгляду обставин спірності грошових вимог ініціюючого кредитора свідчить про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство та вимагає припинення в цілому провадження у справі про банкрутство, а не припинення провадження в частині грошових вимог ініціюючого кредитора.

З таким висновком погодився Верховний Суд України, зазначивши у пункті 36 Постанови Пленуму №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: " Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). "

З огляду на зазначене, судові акти про результат розгляду спірних грошових вимог кредитора АППБ "Аваль" слід скасувати, ухвалу суду від 07.09.2009року про припинення провадження за заявою ініціюючого кредитора суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 змінити та викласти її резолютивну частину у такій редакції: "На підставі викладеного та керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону та пунктом 11 частини першої статті 80 ГПК України , статтею 86 ГПК України, суд ухвалив:

Провадження у справі №20/70б про банкрутство Колективного сільськогосподарського підприємства "Агролюкс" (місто Луганськ, вул. Оборонна 99б, код ЄДРПОУ 24202932) порушене за заявою ініціюючого кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1) припинити".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року та ухвали господарського суду Луганської області від 22.10.2009 року у справі про банкрутство КСП "Агролюкс" та припинення провадження у справі № 20/70б, оскільки такі зміни правового статусу боржника підлягають внесенню до державного реєстру.

На підставі викладеного, та керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення пдатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пунктом 11 частини першої статті 80 ГПК України , статтями 86, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу КСП "Агролюкс" задовольнити частково.

2.Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року та ухвалу господарського суду Луганської області від 22.10.2009 року у справі № 20/70б скасувати.

3.Ухвалу суду від 07.09.2009 року про припинення провадження за заявою ініціюючого кредитора суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 змінити та викласти її резолютивну частину у такій редакції:

"На підставі викладеного та керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону та пунктом 11 частини першої статті 80 ГПК України , статтею 86 ГПК України, суд ухвалив:

Провадження у справі №20/70б про банкрутство Колективного сільськогосподарського підприємства "Агролюкс" (місто Луганськ, вул. Оборонна 99б, код ЄДРПОУ 24202932) порушене за заявою ініціюючого кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1) припинити".

4. Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника КСП "Агролюкс" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про припинення провадження у справі № 20/70б про банкрутство КСП "Агролюкс" (код ЄДРПОУ 24202932).

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

О. Яценко