Ухвала суду № 82121496, 30.05.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3993/18

н/п 1-кс/640/6752/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

за участю секретаря - Ашрафової І.Р.,

адвоката - Шрамко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу адвоката Шрамко Ірини Сергіївни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Ситникової Яни Вікторівни від 07.05.2019 про відмову в клопотанні про залучення доказів у кримінальному провадженні №42016221090000168 від 29.08.2016 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2019 до Київського районного суду м. Харкова надійшла адвоката Шрамко І.С., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , у якій скаржник просить:

1. Скасувати постанову старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Ситникової Яни Вікторівни від 07.05.2019 про відмову в клопотанні про долучення доказів у кримінальному провадженні № 42016221090000168;

2. Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Ситникову Яну Вікторівну залучити в якості доказів у кримінальному провадженні № 42016221090000168 копії експертного висновку товарознавчого дослідження №28500 від 10.01.2019 та витягу з Висновку комісійного експертного будівельно-технічного дослідження №125/15036/15037 від 16.07.2018.

На обґрунтування скарги адвокат Шрамко І.С. зазначила наступне. 27.02.2019 ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні злочинів за ч.5 ст. 191 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном на суму 7 677 234,00 грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та у службових підробленнях, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

На підтвердження факту спричинення матеріальних збитків сторона обвинувачення посилається на висновок комплексної економічної і будівельно-технічної експертизи від 21.08.2018 за №72/73. 06.05.2019 вона звернулась до слідчого з клопотанням про залучення до матеріалів кримінального провадження доказів, а саме: копії експертного висновку товарознавчого дослідження № 28500 від 10.01.2019; витягу з Висновку комісійного експертного будівельно-технічного дослідження № 125/15036/15037 від 16.07.2018.

Постановою слідчого від 07.05.2019 у задоволенні клопотання було відмовлено з тих підстав, що надані копії не завірені, не пронумеровані, не зшиті, без вказівки загальної кількості аркушів, а також оскільки ініціатором експертного висновку є директор ТОВ “Інвестиційно-консалтингової компанії “Оберіг”, що викликало у слідчого сумніви щодо достовірності походження вказаних копій.

Вважає вказану постанову слідчого незаконною з таких підстав.

Так, вказала, що як вбачається з тексту повідомлення про підозру пану Нирці у вину ставиться те, що він, обіймаючи посаду головного інженера ПП “Фасад-сервіс”, створив злочинну групу у складі якої протягом 2016-2017 років вчинив ряд злочинів. Вказане підприємство виконувало будівельні роботи за договором підряду №Д-01 від 07.12.2016, який був укладений з ХЦПТО ДСЗ. Відповідно до проектної документації на об`єкті передбачалось виконання великого переліку робіт, зокрема, пов`язаних з опорядженням фасаду та віконних прорізів композитними касетами. Згідно з даними первинної документації обліку будівництва ПП “Фасад-сервіс” поставило на об`єкт готові касети, які повинні були бути встановлені на фасад. За версією органу досудового розслідування, пан ОСОБА_2 закупив замість готових касет алюмінієву панель (сировина для виготовлення касет), хоча по документах придбавалась саме касета, різницю вартості отримав готівкою, за ці гроші самостійно виготовив касети Та силами ПП “Фасад-сервіс” встановив їх на фасад. Таким чином, в первинну документацію було внесено недостовірні дані, а пан Нирка привласнив грошові кошти.

В обгрунтування підозри, орган досудового розслідування посилається на висновок експертів комплексної економічної і будівельно-технічної експертизи від 21.08.2018 за №72/73. Цим висновком було визначено розмір матеріальних збитків в сумі 7 677 234,00 грн., яка складається з 1 403 642,00 грн. невідповідності обсягів фактично виконаних робіт обсягам зазначеним в документації та 6 273 592,00 грн. у зв`язку з фальсифікацією слідством ціни касет (слідчий поставив питання, що унеможливило надання об`єктивного висновку, обмеживши експерта у визначенні дійсної вартості виготовлення касет, зобов`язавши його взяти за їх вартість ціну композитної панелі, яка була визначена товарознавчим дослідженням).

Ознайомившись з текстом експертного висновку, були встановлені очевидні розбіжності про які сторона захисту неодноразово повідомляла слідчого. Так, експерт плутається в обсягах розбіжностей фактично виконаних робіт, зазначаючи по черзі то 176,4 м2, то 183,46 м2. Додаток до експертного висновку містить очевидні арифметичні помилки. У зв`язку з цим, стороною захисту було прийнято рішення повідомити органи досудового слідства про наявність інших експертних висновків та залучити їх копії до матеріалів справи.

Вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки мною були заявлені обгрунтовані клопотання про залучення копій документів, які безумовно матимуть доказове значення в майбутньому. Отримавши клопотання, слідчий самостійно надав оцінку доказам на предмет допустимості, і поставивши їх під сумнів, порушив, на її думку, як мінімум приписи статей 40, 85, 87 КПК України та перебрав на себе повноваження суду. В той час слідчий навпаки, незалежно від форми, в якій були подані докази, з метою повного та неупередженого розслідування зобов`язаний був перш за все врахувати доказову значимість їх змісту.

В судовому засіданні заявник - адвокат Шрамко І.С., діюча в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , скаргу підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у скарзі, просила про її задоволення.

Старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області Ситникова Я.В. про дату час та місце розгляду скарги повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з`явилася, однак 30.05.2019 через канцелярію суду подала лист від 29.05.2019 №119-24-2019, у якому просила скаргу розглядати за її відсутності та у її задоволенні відмовити, посилаючись на наступне.

06.05.2019 до СУ ГУНП в Харківській області надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шрамко І.С. про долучення до матеріалів кримінального провадження № 42016221090000168 наступних доказів, а саме: копія експертного висновку товарознавчого дослідження №28500 від 10.01.2019 та витягу з Висновку комісійного експертного будівельно-технічного дослідження.

При цьому фактично до тексту клопотання адвокатом ОСОБА_3 . були приєднані ксерокопії декількох аркушів з текстом, ніким не завірені, не пронумеровані, без вказівки загальної кількості аркушів, крім того, на одному із зкопійованих аркушів вказано, що ініціатором висновку є директор ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія Оберіг-Україна».

Вказане клопотання було розглянуто у встановлений законом строк та 07.05.2019 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання з урахуванням вищезазначеного та наявності сумнівів стосовно достовірності походження вказаних копій, які не можуть бути долучені до матеріалів кримінального провадження у якості доказів, а тому їх було повернуто адвокату Шрамко І.С. (а.с.78).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення адвоката Шрамко І.С., дослідивши та оцінивши надані докази, приходить висновку про наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання.

Слідчим суддею з наданих даних встановлено, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №42016221090000168 від 29.08.2016.

27.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів за ч.5 ст. 191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить: здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

06.05.2019 захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Шрамко І.С. подала старшому слідчому СУ ГУНП в Харківській області Ситниковій Я.В. клопотання про залучення до матеріалів кримінального провадження наступних документів: копії експертного висновку товарознавчого дослідження №28500 від 10.01.2019; витяг з Висновку комісійного експертного будівельно-технічного дослідження (а.с.10).

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області Ситникової Я.В. від 07.05.2019 у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Шрамко І.С. від 06.05.2019 року про долучення доказів – відмовлено (а.с.8).

Відмовляючи у задоволенні клопотання адвоката Шрамко І.С. слідчий в мотивувальній частині вказаної постанови зазначила, зокрема, що 06.05.2019 до СУ ГУНП в Харківській області надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шрамко І.С. про долучення до матеріалів кримінального провадження № 42016221090000168 наступних доказів, а саме: копія експертного висновку товарознавчого дослідження №28500 від 10.01.2019 та витягу з Висновку комісійного експертного будівельно-технічного дослідження. При цьому до клопотання адвокатом ОСОБА_4 .С. були приєднані ксерокопії аркушів з текстом, ніким не завірені, не пронумеровані, без вказівки загальної кількості аркушів, крім того, на одному із зкопійованих аркушів вказано, що ініціатором висновку є директор ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія Оберіг-Україна», що викликає сумніви стосовно достовірності походження вказаних копій, а тому вони не можуть бути долучені до матеріалів кримінального провадження у якості доказів и підлягають поверненню Шрамко ОСОБА_5 . Отже, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шрамко І.С. не підлягає задоволенню (а.с.8).

Згідно положень ч.1,ч.2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.8 ч.3 ст.42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази.

Згідно ч.3 ст.93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Враховуючи наведене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що захисник підозрюваного, збираючи докази у кримінальному провадженні та подання їх слідчому, діяв в межах своїх повноважень сторони захисту.

В той же час, діючий КПК не містить чітко визначеного обов`язку слідчого залучати до матеріалів кримінального провадження докази, надані стороною захисту.

Натомість, законодавцем, із дотриманням рівності сторін та свободи в поданні ними доказів, передбачених загальними засадами кримінального провадження, встановлено право сторони захисту подавати безпосередньо суду докази на підтвердження своєї правової позиції, за умови дотримання вимог ст. 290 КПК України щодо відкриття доказів іншій стороні.

Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови слідчого слідчий суддя не вбачає, оскільки вона жодним чином не обмежує реалізацію стороною захисту своїх процесуальних прав доказування обставин кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката Шрамко Ірини Сергіївни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Ситникової Яни Вікторівни від 07.05.2019 про відмову в клопотанні про залучення доказів у кримінальному провадженні № 42016221090000168 від 29.08.2016 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя С.А.Колесник