Ухвала суду № 82118760, 31.05.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"31" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/627/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., при секретарі судового засідання Борисовій Н.В., розглянувши у судовому засіданні заяву за вх.ГСОО№ 2-2558/19 Фермерського господарства "Буян" від 30.05.2019р. про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи №916/627/19,-

За позовом: Фермерського господарства "Гольма"

до відповідача: Фермерського господарства "Буян"

про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Одеської області у складі судді Гута С.Ф. розглядається справа за позовом Фермерського господарства "Гольма" до відповідача - Фермерського господарства "Буян" про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.04.2019р. у зв`язку із не з`явленням прдеставнка позивача та неможливістю вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 ГПК України, підготовче засідання було відкладено судом на 07.05.2019р. о 11:45 год.

У судовому засіданні 07.05.2019р. представником позивача було надано суду клопотання про продовження розгляду підготовчого провадження по справі №916/627/19 на 30 днів.

Оскільки строк підготовчого провадження закінчується 18.05.2019р., господарський суд з метою правильного та всебічного вирішення справи та, відповідно, з метою розгляду у підготовчому засіданні питань, визначених ст. 182 ГПК України, дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача та необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2019р. було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/627/19 на 30 днів та у зв`язку із усним клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись із наданим відповідачем відзивом на позов, підготовче засідання було відкладено на 28.05.2019р. о 12:30 год.

У підготовчому засіданні 28.05.2019р. було відмовлено відповідачу у задоволені клопотань про закриття провадження у справі №916/627/19 за вх.ГСОО№7232/19 від 11.04.2019р. та за вх.ГСОО№9855/19 від 20.05.2019р., з підстав які будуть викладені в остаточному судовому рішенні, що підтверджується технічними засобами фіксування судового процесу, оголошено перерву до 03.06.2019р. о 10:00 год.

Крім того, господарський суд зазначає, що клопотання відповідача про витребування доказів за вх.ГСОО№2-2094/19 від 07.05.2019р. було задоволено судом 28.05.2019р. у повному обсязі.

30.05.2019р. до канцелярії господарського суду Одеської області від представника відповідача Фермерського господарства «Буян» надійшла заява за вх.ГСОО№2-2558/19 про відвід судді.

В обгрунтування вищевказаної заяви, відповідач зазначає, що суддя Гут С.Ф. підлягає відводу та не може здійснювати подальший розгляд вказаної справи, оскільки по- перше - при розподілі справи №916/627/19 було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; по- друге, на початку розгляду справи №916/627/19 суддею Гутом С.Ф. вчинено дії, які свідчать про перешкоджання реалізації процесуальних прав одній із сторін судового розгляду і про надання незаконних переваг іншій стороні. Зокрема, подані представником відповідача письмові клопотання про закриття провадження у справі за вх.ГСОО№7232/19 від 11.04.2019р. та за вх.ГСОО№9855/19 від 20.05.2019р., про витребування письмових доказів за вх.ГСОО№2-2094/19 від 07.05.2019р., суддею, в порушення Господарського процесуального кодексу протягом тривалого часу не розглядалися.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно до ч. ч. 2, 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. (ч. 3 ст. 35 ГПК України).

Положеннями ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. (ч. 3 ст. 38 ГПК України).

Статтею 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Щодо тверджень відповідача про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, суд вважає зазначити наступне:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2019р. суддею Малярчук І.А. було заявлено самовідвід від розгляду справи №916/627/19.

Розпорядженням керівника апарату №154 від 15.03.2019р., згідно ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 32, 40 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 4.2.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 13.03.2019р. (протокол №17-02/2019), призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/627/19. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2019р. справу передано на розгляд судді Гута С.Ф.

Відповідно до п.3.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області затверджених рішенням Зборів суддів від 13.03.2019р. №17-02/2019, Автоматизований розподіл справ та матеріалів, які підлягають розгляду суддями, здійснюється з 10:00 год. під час реєстрації, відповідно до вимог пункту 2.3. (2.3.1) Положення за допомогою АСДС.

Згідно п.3.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області затверджених рішенням Зборів суддів від 13.03.2019р. №17-02/2019, не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли: 1) за два місяці до закінчення повноважень судді; 2) за 14 календарних днів до початку відпустки, якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів та за тридцять днів до початку відпустки, якщо її тривалість становить більше 30 календарних днів; 3) за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів; 4) у період відпустки судді; 5) за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні; 6) під час тимчасової непрацездатності судді; 7) за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради правосуддя тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); 8) у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради правосуддя тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); 9) у разі призначення (обрання) судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя - з моменту прийняття рішення про призначення.

Щодо тверджень відповідача про задоволення усного клопотання представника позивача про поновлення строку на підготовку та подання відповіді на відзив та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, господарський суд зазначає, що зазначені клопопотання вирішувались у підготовчих судових засіданнях 07.05.2019р. та 28.05.2019р. При цьому, представник відповідача у підготовчих судових засіданнях 07.05.2019р. та 28.05.2019р. не висловлювала заперечень проти поновлення позивачу строку на підготовку та подання відповіді на відзив та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а відтак наразі безпідставно вказує на упередженість судді при вирішенні даних питань.

Стосовно тверджень відповідача про те, що письмові клопотання про закриття провадження у справі за вх.ГСОО№7232/19 від 11.04.2019р. та за вх.ГСОО№9855/19 від 20.05.2019р., про витребування письмових доказів за вх.ГСОО№2-2094/19 від 07.05.2019р., суддею, в порушення Господарського процесуального кодексу протягом тривалого часу не розглядалися, суд вважає зазначити наступне:

Господарським процесуальним кодексом України, а саме у ст. 81 (Витребування доказів) та ст. 231 (Закриття провадження у справі) не передбачено строку розгляду вказаних клопотань.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Господарський суд наголошує, що обов`язок учасників справи з доказування та дотримання ними процесуальних строків кореспондується з обов`язком суду встановити істину у справі. При цьому, надто суворе дотримання судом правил процесуального законодавства може свідчити про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Цим же Законом (ст.56) на суддю покладено обов`язок, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (принцип об`єктивності згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Суд зазначає, що перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним. При визначенні того чи є конкретні обставини підставою для відводу суд враховує положення Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 та позиції Європейського суду з прав людини.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п.п. 1.2.1, п.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі Білуха проти України від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

За таких обставин, розглянувши доводи відповідача, наведені в обґрунтування заяви про відвід судді, оцінивши матеріали справи, суд вважає, що мотиви відповідача про відвід судді у справі № 916/627/19 не є підставами, які би слугували для відводу судді, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу суддї.

Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заявлений Фермерським господарством «Буян» за вх.ГСОО№ 2-2558/19 від 30.05.2019р. відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи №916/627/19 - необґрунтованим.

2. Передати заяву Фермерського господарства «Буян» за вх.ГСОО№ 2-2558/19 від 30.05.2019р. на повторний авторозподіл для вирішення питання про відвід судді Гута С.Ф. від розгляду справи №916/627/19 за заявою Фермерського господарства «Буян» за вх.ГСОО№ 2-2558/19 від 30.05.2019р.

Ухвала набирає законної сили 31.05.2019р.

Суддя С.Ф. Гут