Постанова № 8211781, 09.02.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р. № 9/426-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. Волковицької

Л. Рогач

за участю представників:

позивачаМальчик Т.Ю. довіреність від 01.02.2010 р.

відповідачаСкладена Н.М. довіреність від 21.12.2009 р.

третьої особиТітов А.І. голова правління, посвідчення № 7 від 20.04.2003 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тетіївського районного споживчого товариства на постановувід 29.07.2009 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі№ 9/426-07 господарського суду Київської області

за позовомТетіївського районного споживчого товариства

доВиконавчого комітету Тетіївської міської ради

третя особаСпоживче товариство Тетіївського району

про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 22 від 25.03.2003р.

В С Т А Н О В И В :

Тетіївське районне споживче товариство звернулося до господарського суду Київської області з позовом до виконавчого комітету Тетіївського міської ради, за участю третьої особи - споживчого товариства Тетіївського району про визнання недійсним рішення виконкому Тетіївської міськради № 22 від 25.03.2003 року "Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна споживчому товариству Тетіївського району".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що невідповідність оспорюваного рішення чинному законодавству полягає в тому, що виконавчим комітетом Тетіївської міської ради фактично було позбавлено позивача, як законного норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 55 Закону України "Про власність".

Позивач зазначив, що посилаючись на рішення Тетіївського районного суду від 16.01.2003 р., яким визнано неправомірним статут Тетіївського районного споживчого товариства і скасовано його державну реєстрацію, приймаючи оскаржуване рішення виконком не перевірив факт виключення Тетіївського районного споживчого товариства з Єдиного державного реєстру підприємців і організацій України., тобто на момент винесення оскаржуваного рішення виконкому позивач мав повну цивільну правоздатність.

Крім того, позивач зазначив, що апеляційним судом Київської області від 04.05.2007 р. скасовано рішення Тетіївського районного суду від 16.01.2003 р. та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним статуту позивача.

У відзиві на позовну заяву виконавчий комітет Тетіївського міської ради просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що на момент подачі заяви про оформлення права власності споживче товариство Тетіївського району було правонаступником Тетіївської райспоживспілки і діяло від імені пайовиків району, після вивчення всіх поданих матеріалів виконкомом і було прийнято оскаржуване рішення.

У запереченнях на позовну заяву споживче товариство Тетіївського району також просило відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема, вказуючи на порушення вимог чинного законодавства під час створення Тетіївського районного споживчого товариства, а саме створення та реєстрацію позивача за підробними документами.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.10.2008 р. (суддя Євграфова Є.П.) позовні вимоги задоволені, визнано недійсним рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 22 від 25.03.2003 р. "Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна споживчому товариству Тетіївського району", з огляду на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

За апеляційною скаргою виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Поліщук В.Ю., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) переглянувши рішення господарського суду Київської області від 14.10.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 29.07.2009 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що зібрані судами першої та апеляційної інстанції документи у цій справі спростовують відомості на які посилався місцевий господарський суд при прийнятті спірного судового рішення, а відображені в рішенні обставини встановлені не на підставі достовірних доказів, що виключає обґрунтованість зазначеного судового акта.

Тетіївське районне споживче товариство подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.07.2009 р. скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 14.10.2008 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, зазначає, що апеляційним судом, в порушення приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України, надана невірна оцінка доказам у справі, а також не наведено правових підстав та доводів для скасування рішення суду першої інстанції в даній справі.

Виконавчий комітет Тетіївського міської ради та споживче товариство Тетіївського району заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили відмовити у її задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.07.2009 р. залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, відповідно до протоколу позачергової конференції Тетіївської районної спілки споживчих товариств від 22.06.2000 р. було вирішено передати все майно Тетіївської райспоживспілки на баланс Тетіївському районному споживчому товариству.

Фактичний перехід майна було оформлено актом приймання-передачі від 22.06.2000 року за яким, зокрема, Тетіївському районному споживчому товариству було передано нерухоме майно у м. Тетіїв, а саме: амінприміщення (вул. Кірова, 3), адмінприміщення заготконтори (вул. Київська, 6), склад заготконтори (вул. Київська, 6а), кафе "Левада" (вул. Київська, 6в), магазин "Ковбаси" (вул. Київська, 6г), склад (вул. Київська, 2), склад-холодильник (вул. Київська, 2а), ковбасний цех (вул. Київська, 2д), металевий склад (вул. Київська, 2е), недобудований засолочний цех (вул. Київська, 2є), контора (вул. Київська, 13а), заготівельний склад (вул. Київська, 13б), тарний склад (вул. Київська, 13в), адмінприміщення райСТ (вул. Київська, 21), магазин (вул. Київська, 21а), автотранспортне підприємство (вул. Київська, 4), амінприміщення коопунівермагу з гаражем (вул. Крючкова, 21), кафе "Берізка"(вул. Леніна, 46), ресторан "Роська" (вул. Леніна, 19), магазин "Продукти"(вул. Комсомольська, 2), магазин "Універмаг"(вул. Леніна, 36), магазин "Дитячий світ"(вул. Леніна, 38), магазин "Комісійний" (вул. Леніна, 38а), магазин "Господарчий"(вул. Леніна, 38б), магазин (вул. Леніна, 38в), магазин (вул. Леніна, 40), магазин "Меблі" (вул. Карла Маркса, 23), магазин (вул. Будьонного, 72а), магазин (вул. Тургенєва, 43), хлібозавод із складом (вул. Кірова, 23), кондитерський цех (вул. Кірова, 23а), магазин (вул. Ломоносова, 1а), бойню (вул. Ломоносова, 2).

Перехід майна з балансу Тетіївської районної спілки споживчих товариств на баланс Тетіївського районного споживчого товариства відображений по балансу Тетіївського районного споживчого товариства та книзі "Основні засоби" по рахунку 10.

24.12.2002 р. виконавчим комітетом Тетіївської міської ради було прийнято рішення №105, яким було вирішено оформити за Тетіївським районним споживчим товариством право власності на нерухоме майно, а саме: адмінприміщення (вул. Кірова, 3), адмінприміщення заготконтори (вул. Київська, 6), склад заготконтори (вул. Київська, 6а), кафе "Левада" (вул. Київська, 6в), магазин "Ковбаси" (вул. Київська, 6г), склад (вул. Київська, 2), склад-холодильник (вул. Київська, 2а), ковбасний цех (вул. Київська, 2д), металевий склад (вул. Київська, 2е), недобудований засолочний цех (вул. Київська, 2є), контора (вул. Київська, 13а), заготівельний склад (вул. Київська, 13б), тарний склад (вул. Київська, 13в), адмінприміщення райСТ (вул. Київська, 21), магазин (вул. Київська, 21а), автотранспортне підприємство (вул. Київська, 4).

Рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 29.10.2002 № 87 вирішено оформити за Тетіївським районним споживчим товариством право власності на цілісний майновий комплекс хлібохарчкомбінату по вул. Кірова, 23 у м. Тетієві.

Відповідно до рішення Тетіївського районного суду Київської області від 16.01.2003 р. статут Тетіївського районного споживчого товариства визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію даної юридичної особи.

Конференцією Тетіївської районної спілки споживчих товариств від 13.03.2003 року вирішено реорганізувати Тетіївську райспоживспілку у споживче товариство Тетіївського району.

Оскаржуваним рішенням Тетіївської міської ради від 25.03.2003 № 22 вирішено оформити за споживчим товариством Тетіївського району право власності на нерухоме майно у м. Тетіїв, а саме: адмінприміщення (вул. Кірова, 3), адмінприміщення заготконтори (вул. Київська, 6), склад заготконтори (вул. Київська, 6а), кафе "Левада"(вул. Київська, 6в), магазин "Ковбаси" (вул. Київська, 6г), склад (вул. Київська, 2), склад-холодильник (вул. Київська, 2а), ковбасний цех (вул. Київська, 2д), металевий склад (вул. Київська, 2е), недобудований засолочний цех (вул. Київська, 2є), контора (вул. Київська, 13а), заготівельний склад (вул. Київська, 13б), тарний склад (вул. Київська, 13в), адмінприміщення райСТ (вул. Київська, 21), магазин (вул. Київська, 21а), автотранспортне підприємство (вул. Київська, 4), адмінприміщення коопунівермагу з гаражем (вул. Крючкова, 21), кафе "Берізка" (вул. Леніна, 46), ресторан "Роська" (вул. Леніна, 19), магазин "Продукти" (вул. Комсомольська, 2), магазин "Універмаг"(вул. Леніна, 36), магазин "Дитячий світ"(вул. Леніна, 38), магазин "Комісійний" (вул. Леніна, 38а), магазин "Господарчий"(вул. Леніна, 38б), магазин (вул. Леніна, 38в), магазин (вул. Леніна, 40), магазин "Меблі"(вул. Карла Маркса, 23), магазин (вул. Будьонного, 72а), магазин (вул. Тургенєва, 43), хлібозавод із складом (вул. Кірова, 23), кондитерський цех (вул. Кірова, 23а), магазин (вул. Ломоносова, 1а), бойню (вул. Ломоносова, 2).

Як передбачено преамбулою рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 22 від 25.03.2003 підставою його прийняття було рішення Тетіївського районного суду Київської області від 16.01.2003 р. та постанова конференції Тетіївської райспоживспілки від 13.03.2003р.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було також встановлено, що:

- постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006 у справі № 246/13-05, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 26.09.2006 р., визнано недійсними рішення позачергової конференції Тетіївської райспоживспілки від 13.03.2003 р., викладені в постанові позачергової конференції Тетіївської райспоживспілки від 13.03.2003 р.; визнано недійсними рішення зборів уповноважених споживчого товариства Тетіївського району від 13.03.2003, викладені у протоколі №2 від 13.03.2003 зборів уповноважених споживчого товариства Тетіївського району; визнано недійсним Статут споживчого товариства Тетіївського району, зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією 18.03.2003 за реєстраційним №165; припинено юридичну особу споживче товариство Тетіївського району (ідентифікаційний код 01702075) шляхом визнання недійсним запису від 18.03.2003 в журналі обліку реєстраційних справ за №165 Тетіївської районної державної адміністрації;

- постановою господарського суду м. Києва від 19.05.2006 у справі № 40/220-А, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 р., зобовязано Тетіївську районну державну адміністрацію Київської області провести державну реєстрацію статуту Тетіївського районного споживчого товариства у новій редакції;

- рішенням апеляційного суду Київської області від 04.05.2007 року у справі № 22Ц-1004/2007 скасовано рішення Тетіївського районного суду Київської області від 16.01.2003 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у задоволенні позову до Тетіївського районного споживчого товариства, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору Тетіївська районна державна адміністрація про визнання недійсним статуту товариства.

Судом першої інстанції було встановлено, що Тетіївська райспоживспілка до 2000 року набула права власності на вищезазначене майно у м. Тетіїв, оскільки приймала участь у його будівництві та прийнятті в експлуатацію.

За приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності, яка складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позачергова конференція Тетіївської районної спілки споживчих товариств, як вищий орган управління даної юридичної особи, приймаючи рішення від 22.06.2000 р. про передачу всього власного майна новоствореному Тетіївському районному споживчому товариству розпорядилась виключно власним нерухомим майном у межах власної компетенції.

Рішення прийняті позачерговою конференцією Тетіївської районної спілки споживчих товариств 22.06.2000 р. не скасовувались та недійсними у судовому порядку не визнавались.

Статтею 4 Закону України "Про власність" передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Відповідно до частини 1 статті 128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Суд першої інстанції зазначив, що з моменту передачі вищезазначеного майна на підставі рішення вищого органу управління Тетіївської райспоживспілки позивач набув право власності на спірне майно, і, внаслідок такого набуття, позивач правомірно звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про реєстрацію за ним права власності на вищенаведене майно.

Виконавчий комітет Тетіївської міської ради, як орган місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями здійснювати оформлення права власності за особами, що набули таке право правомірно прийняв відповідні рішення про оформлення за Тетіївським районним споживчим товариством права власності на нерухоме майно.

Здійснюючи судовий розгляд справи суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи те, що на момент прийняття відповідачем рішення від 25.03.2003 №22 про оформлення права власності за третьою особою, як правонаступником Тетіївської райспоживспілки, спілка вже належним чином розпорядилась належним їй майном, то факт визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації Тетіївського районного споживчого товариства не міг свідчити про те, що Тетіївській райспоживспілці було повернуто спірне майно у власність та її право на розпорядження таким майном відновлено.

При цьому, як встановлено постановою господарського суду м. Києва від 19.05.2006 у справі № 40/220-А, Тетіївське районне споживче товариство з моменту прийняття Тетіївським районним судом Київської області рішення від 16.01.2003 р. не було виключено з реєстру та не було припинено.

У звязку з чим суд першої інстанції зазначив, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення фактично вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки самостійно без належних документів вирішив оформити право власності за третьою особою без згоди позивача, і внаслідок таких дій відповідача Тетіївське районне споживче товариство фактично було позбавлено належного йому майна.

А тому, беручи до уваги приписи законодавства та встановлені під час розгляду справи судом першої інстанції обставини, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Київської області щодо задоволення позовних вимог визнання недійсним рішення виконкому Тетіївської міськради № 22 від 25.03.2003 року "Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна споживчому товариству Тетіївського району".

Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне зясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав установленими, пов'язані з порушеннями процесу доказування, які допущені місцевим господарським судом.

Необґрунтованим є рішення, в якому неправильно встановлено або взагалі не встановлено фактичних обставин справи. Неповне з'ясування обставин справи свідчить про те, що господарський суд не поставив на свій розгляд і не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних фактів чи доказових фактів, наявність або відсутність яких впливає на вирішення справи. Дефекти у встановленні істотних для справи обставин пояснюються скоріше неправильним визначенням предмета доказування або кола доказових фактів у справі. Недоведеність обставин, які мають значення для справи, що їх місцевий господарський суд визнав установленими, має місце в тих випадках, коли істотні для справи обставини не підтверджено вказаними в законі доказами або підтверджено недопустимими чи недостовірними, суперечливими доказами, а також доказами, отриманими судом із порушенням норм процесуального права. Причиною недоведеності обставин, що мають значення для справи, є порушення судом правил дослідження й оцінки доказів. Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи має місце в тих випадках, коли суд із фактів, що встановлені, дійшов неправильного висновку про відносини сторін.

Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права означає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Статтею 105 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Проте, скасовуючи рішення господарського суду Київської області, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи, не навів доводів, за якими не погодився з висновком суду першої інстанції, не зазначив підстав для скасування рішення суду першої інстанції із зазначенням в чому саме полягає неповне з'ясування обставин, неправильність встановлених обставин справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, виходячи з встановлених обставин справи судом першої інстанції та враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що рішення господарського суду Київської області від 14.10.2008 р. у справі прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, а постанова апеляційної інстанції скасуванню як така, що прийнята в порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1117, пунктом 6 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.07.2009 р. у справі № 9/426-07 скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 14.10.2008р. залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач