Постанова № 8211168, 16.02.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 лютого 2010 р. № 11/112-Д Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Демидової А.М. - головуючий,

Жукової Л.В.,

Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки", м. Прилуки, Чернігівської області

на рішеннягосподарського суду Житомирського області від 08.12.2009р.

у справі №11/112-Д

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки", м. Прилуки, Чернігівської області

доАкціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", м. Житомир

провизнання кредитного договору №30 від 15.04.2008р. недійсним

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з’явилися;

відповідача: не з’явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2009р. (суддя Маріщенко Л.О.) в позові Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки", м. Прилуки, Чернігівської області до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", м. Житомир про визнання кредитного договору №30 від 15.04.2008р. недійсним відмовлено.

Закрите акціонерне товариство "Маслозавод "Прилуки" не погодившись з рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2009р. у справі №11/112-Д подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарським судом належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства, а саме ст.77, ст.203, ст.207, ч.2 ст.1055 ЦК України, ст.4-2, ст.77 ГПК України.

В судове засідання представники сторін не з’явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарським судом, який приймав рішення у даній справі та підтверджується матеріалами справи, між сторонами був укладений кредитний договір №30 від 15.04.2008р., згідно якого відповідачем був наданий позивачу кредит в сумі 13500000 грн.

Згідно п.2.2. договору, позивач зобов’язався погашати наданий кредит згідно узгодженого між сторонами графіку з кінцевим терміном повернення не пізніше 25.03.2011р.

Скаржник, просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2009р., а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник посилається на те, що зі сторони кредитора "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку філія "Відділення Промінвестбанку" в м. Житомирі спірний договір був підписаний керуючим Васильєвою З.Ф., тобто особою, яка не мала на це належних повноважень.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання кредитного договору №30 від 15.04.2008р. недійсним, оскільки згідно ст. 215 ЦК України, підставами недійсності правочину є:

1.недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу;

2.якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним;

3.якщо недійсність правочину прямо встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (опорюваний правочин).

Відповідно до ст.203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.Особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх чи непрацездатних дітей.

Посилання скаржник на п.2 ст.203 ЦК України, а саме що спірний кредитний договір був підписаний зі сторони банку не уповноваженою на те особою спростовується наступним.

Матеріали справи містять протокол №888 засідання Правління Промінвестбанку від 09.04.2008р., яким було надано дозвіл керуючому філією "Відділення Промінвестбанку в м. Житомирі" Васильєвій З.Ф. надати ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" кредит у розмірі 13500000 грн.

Крім того, відповідачу була видана довіреність від 10.12.2007р., якою Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Голови Правління банку Матвієнка Володимира Павловича, який діє на підставі Статуту, цією довіреністю уповноважує керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Житомирі" Васильєву Зою Федорівну від імені Промінвестбанку укладати і підписувати договори та вчиняти правочини, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що стосується діяльності цієї філії та її без балансових відділень, а також проставляти на них печатку філії Промінвестбанку (договори про надання банком поруки ( в тому числі майнової), договори про передачу банком у заставу (іпотеку) належного йому майна, надання гарантії, інші гарантійні зобов'язання банку підписувати виключно при наявності відповідних рішень Правління Промінвестбанку.

Відповідно до п.2 ст.2 Положення про філію "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", Банк довіряє Філії від імені Банку без особливого на те дозволу:

- вступати в не заборонені чинним законодавством України та внутрішніми документами Банку цивільно-правові відносини з метою набуття майнових прав і обов'язків, в тому числі в договірні відносини, пов'язані з господарською діяльністю.

З огляду на викладене, господарський суд Житомирської області правомірно відмовив у задоволенні позову, оскільки кредитний договір №30 від 15.04.2008р. зі сторони відповідача підписаний уповноваженою на те особою.

Скаржник посилається на те, що судом було порушено принцип диспозитивності у господарському процесі, оскільки позивач має право розпоряджатися своїми позовними вимогами на свій розсуд.

Господарський суд Житомирської області ухвалою 09.10.2009р. порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 27.10.2009р.

Ухвалою від 27.10.2009р. господарський суд Житомирської області відклав судове засідання, оскільки в судове засідання позивач не з'явився.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з’явилися в судове засіданні, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньої для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляд справи, вирішити спір по суті.

Матеріалами справи спростовуються твердження скаржника стосовно того, що судом першої інстанції було порушено його право на участь у судовому засіданні, оскільки розгляд справи відкладався, а про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином заздалегідь.

Частиною 3 ст.22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Інші твердження скаржника досліджувались господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом Житомирської області на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2009р. не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки", м. Прилуки, Чернігівської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2009р. у справі №11/112-Д залишити без змін.

Головуючий: Демидова А.М.

Судді: Жукова Л.В.

Кролевець О.А.