Постанова № 8211063, 10.02.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 лютого 2010 р. № 6/387

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Н. Дунаєвської,

І. Воліка (доповідача), Н. Капацин,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційна скаргаФонду державного майна України

на постанову від 15.09.2009

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 6/387

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція"

до1) Фонду державного майна України,

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України,

треті особи1)          Міністерство освіти і науки України,

2) Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді,

провизнання права на приватизацію та зобов’язання вчинити дії

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаЯзикова С.Р. (дов. від 01.06.2009 № б/н);

відповідача-1Пархацька Т.М. (дов. від 24.12.2009 № б/н);

відповідача-2Лавська Т.М. (дов. від 14.09.2009 № 53)

третьої особи-1не з’явились;.

третьої особи-2не з’явились; ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року позивач - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (надалі –ВАТ АК "Київреконструкція") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (надалі - відповідач-1), Регіонального відділення Фонду державного майна України (надалі - відповідач-2) про визнання права на приватизацію шляхом викупу нежилого будинку з прибудовою площею 601,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А'), а також про зобов'язання відповідача-1 включити до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вказаний об'єкт.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на положення ст. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, якою встановлено, що орендар одержує право на викуп орендованого державного майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Відповідач-2 –Регіональне відділення Фонду державного майна України листом відмовив у задоволені заяви позивача про включення нежилого будинку до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, чим допустив порушення приписів ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", якою встановлено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у вказаній статті. У результаті не прийняття Фондом державного майна України рішення щодо приватизації, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та інтересу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2009 у справі № 6/387 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено повністю.

Постановлено визнати за ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" право на приватизацію шляхом викупу державного майна, що знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, а саме - нежилого будинку з прибудовою площею 601,50 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1-Б (літери А,А').

Зобов'язати Фонд державного майна України включити до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежилий будинок з прибудовою площею 601,50 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1-Б (літери А,А').

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 15.09.2009 (колегія суддів: головуючий –Отрюх Б.В., судді Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 у справі № 6/387 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанцій, відповідач-1 –Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 15.09.2009 скасувати, і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 3, частин 3 та 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також порушення процесуальних норм, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 29.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (орендар) укладений договір оренди № 3816 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилий будинок з прибудовою площею 601,50 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1-Б (літери А,А'), що знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (п. 1.1. Договору).

Термін дії Договору оренди встановлено з 29.12.2006 по 29.12.2013 (п. 10.1 Договору).

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України, в пункті 6.2 Договору , сторони встановили, що орендар має право з письмового дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

З урахуванням умов Договору позивач звернувся до Міністерства науки і освіти України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву за погодженням щодо проведення реконструкції орендованого майна.

Міністерство освіти і науки України надало згоду на здійснення позивачем поліпшення орендованого майна за рахунок власних коштів на суму до 1 300000,00 грн., що підтверджується листом від 28.02.2007 № 1/11-748.

Також, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листом від 11.04.2007 № 30-09/2619 надало згоду на проведення ремонтних робіт нерухомого майна згідно з представленим описом запланованого поліпшення та кошторисною документацією, а також експертним висновком до кошторисної документації, погодженим Міністерством освіти і науки України.

01.06.2007 між позивачем та підрядною організацією підписаний Акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 1 290564,00 грн., яка не перевищує погоджену відповідачем-2 вартість поліпшення орендованого майна.

Отже, судами встановлено, що ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" правомірний користувач спірних нежитлових приміщень на момент звернення до суду за захистом порушеного права на приватизацію орендованих нежитлових приміщень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з наступного.

Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 (з усіма чинними змінами та доповненнями) затверджено Державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації, тобто поширюється на спірні правовідносини та є чинною.

Класифікація об'єктів приватизації здійснюється відповідно до п. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, спеціальною нормою якої визначено, що до групи «А» об'єктів приватизації відносить, зокрема, окреме індивідуально визначене майно, будівлі, споруди та нежилі приміщення.

Таким чином, спірний нежилий будинок, що знаходиться в користуванні позивача на підставі Договору оренди, відносяться до групи «А»об'єктів приватизації.

Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого державного майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно з довідкою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді № 56 від 19.03.2007, балансова вартість Нежилого будинку з прибудовою станом на 01.01.2007 (тобто до укладення договору оренди та проведення ремонтних робіт) становила 98 254,86 грн., у той час як вартість здійсненого позивачем поліпшення становить 1 290 564,00 грн.

Отже, позивач, як орендар державного майна, здійснив за згодою орендодавця поліпшення, які неможливо відокремити від орендованого майна та вартість яких значно перевищує 25 % залишкової вартості нежилого будинку, що, згідно з п. 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, надає йому право на приватизацію такого майна (будинку) шляхом викупу.

Відповідно до п. п. 4, 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" для включення підприємства до відповідного переліку об’єктів, що підлягають приватизації, покупець повинен подати до органу приватизації заяву. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Судами встановлено, що 05.02.2008 позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з заявою про включення до Переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежилого будинку з прибудовою загальною площею 601,5 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1-Б, літери А, А'.

Подана заява містила всі передбачені законодавством реквізити, а також до неї було додано лист № 1/11-7503 від 09.10.2007 Міністерства освіти та науки України, яким надано згоду на включення нежилого будинку до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Проте, 18.01.2008 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листом за № 30-03/445 відмовив у задоволені заяви позивача з посиланням на те, що до пакету документів не додано листа Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді про надання згоди на приватизацію зазначеного об'єкта позивачем.

Отже, маючи намір скористатися правом, що виникло у позивача в силу закону, він звернувся з відповідною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, в порядку, встановленому ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", додавши до неї необхідні документи. Відповідачі в порушення права позивача на приватизацію об’єкту шляхом викупу, не розглянули заяву у встановлені законодавством порядку та строки, і не прийняли рішення щодо відмови у приватизації, а повідомили листом про відмову у задоволенні заяви з формальних підстав, без розгляду її по суті.

В Рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 "Щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений ст. 7 цього Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 цього Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації (п. 5 Рішення).

Таким чином, суди з’ясували факт наявності звернення позивача до органу приватизації щодо бажання реалізувати право на приватизацію об’єкту оренди шляхом його викупу у період дії договору оренди до 29.12.2013, наявності у позивача правового статусу дійсного орендаря об’єкту нерухомого майна, реалізація орендарем права на придбання шляхом викупу об’єкту оренди протягом строку дії договору оренди, відсутністю рішення міської ради про заборону приватизації, що з урахуванням діючого законодавства про приватизацію є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції всебічно, повно та об’єктивно перевіривши всі обставини справи в їх сукупності, вирішили справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, обґрунтовано дійшли висновку щодо визнання права на приватизацію орендованого майна та зобов’язання Фонду державного майна України розглянути заяву про включення орендованого майна до переліків об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Проте, суди попередніх інстанцій не врахували, що у разі ухилення державного органу приватизації від розгляду заяви про приватизацію особа, заяву якої не розглянуто у встановлений законом строк, не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання державного органу приватизації прийняти належне рішення.

При цьому суди не можуть зобов’язувати орган приватизації включити майно до переліку об’єктів приватизації, оскільки обов’язок прийняття рішень про затвердження переліків об'єктів відповідно до вимог діючого законодавства, які підлягають приватизації певним способом (аукціон, конкурс, викуп) належить державним органам приватизації (Фонду державно майна України) або місцевими радами.

Касаційна інстанція також враховує приписи абзацу 2 п. 4 мотивувальної частини та абзацу 1 п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000, згідно яких саме органи приватизації (Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції відповідно щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю) зобов’язані розглядати подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" підстав для відмови, включити конкретне підприємство до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції приймаючи рішення про зобов’язання включити орендоване ВАТ "Акціонерна компанія "Київреконструкція" майно, у перелік об’єктів державної власності групи «А», які підлягають приватизації шляхом викупу, звузили законодавчо визначені повноваження Фонду державно майна України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 по у справі № 6/387 підлягають зміні з викладенням резолютивної частини в іншій редакції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 по справі № 6/387 змінити, виклавши резолютивну частину рішення господарського міста Києва від 20.07.2009 у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія "Київреконструкція" право на приватизацію шляхом викупу державного майна, що знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, а саме - нежилого будинку з прибудовою площею 601,50 кв. м., який розташовано за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1-Б (літери А,А').

Зобов'язати Фонд державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 00032945) розглянути заяву про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежилий будинок з прибудовою площею 601,50 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1-Б (літери А,А').

Стягнути з Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 00032945) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київреконструкція" (м. Київ, вул. Горького. 5, код 03335623, рахунок 260040098 у ВАТ "Міжнародний комерційний банк" м. Києва, МФО 300658) 42,50 грн. державного мита та 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву (м. Київ, бул. Шевченка, 50-г, код 19030825) на користь відкритого акціонерного товариства "Київреконструкція" (м. Київ, вул. Горького, 5. код 03335623, рахунок 260040098 у ВАТ "Міжнародний комерційний банк" м. Києва, МФО 300658) 42,5 грн. державного мита та 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

Судді : І. Волік

           Н. Капацин