Ухвала суду № 82095130, 30.05.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/91/18

Номер провадження 1-кс/194/348/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С., за участю секретаря судового засідання Сафонової А.Г., прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Букура М.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області клопотання прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Ніколайчука В.А. про арешт майна, яке перебуває у власності підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Ніколайчук В.А. звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке перебуває у власності підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018040400000024 від 11.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 22.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України, тобто зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної та юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також складання приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

Для забезпечення відшкодування завданої матеріальної шкоди та задоволення цивільного позову, що в подальшому може бути подано відносно ОСОБА_1 , є всі підстави для накладання арешту на майно останнього, з метою реального забезпечення задоволення цивільного позову в майбутньому та відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек за ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, а саме: кв. АДРЕСА_1 з часткою власності 1/3.

Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України, за які передбачено призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 2 років (ч. 2 ст. 364 КК України), з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певної діяльністю на строк до трьох років, обмеження волі строком 5 років або позбавлення волі на той самий строк(ч. 3 ст. 358 КК України), а також, що відповідно до висновку судової економічної експертизи № 23/11.1/14 від 08.02.2019 року загальна сума матеріальної шкоди, що була спричинена територіальній громаді м. Тернівка складає 2098330 грн., виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, прокурор просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 12018040400000024 від 11.01.2018 року на майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою заборони відчуження, розпорядження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі, оскільки відповідно до проведених судових експертиз завдана шкода територіальній громаді м. Тернівка Дніпропетровської області розмірі більш ніж 2 млн. грн., готується цивільний позов, а тому для забезпечення в подальшому відшкодування завданої матеріальної шкоди необхідно накласти арешт на майно підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник підозрюваного - адвокат Скалецький В.А. у судове засідання не з`явилися, однак захисник засобами електронного зв`язку подав до суду письмове заперечення на клопотання про арешт майна, в якому просив розглядати клопотання прокурора про арешт майна без його участі та без участі підозрюваного. Крім того, зазначив, що орган досудового розслідування просить накласти арешт не на 1/3 частку власності, яка належить ОСОБА_1 , а на майно, яке належить двом іншим особам, також захисник послався на те, що статті, за якими обвинувачується ОСОБА_1 не передбачають спеціальної конфіскації майна та враховуючи висновок Донецького НДІСЕ від 23.11.2018 року слідує відсутність наслідків у вигляді шкоди, у зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, встановив наступне.

З матеріалів клопотання видно, що відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2018 року за № 12018040400000024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 22.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.05.2019 року № 168473446 за ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано 1/3 частку власності нерухомого майна, а саме кв. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 .

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 170, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Суд приймає до уваги, твердження захисника, викладені у письмових запереченнях, що санкціями ст.ст. 364 ч. 2, 358 ч. 3 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_1 , конфіскація та спеціальна конфіскація майна не передбачена.

Окрім цього, у своєму клопотанні прокурор ставить питання про арешт майна, належного ОСОБА_1 , з метою забезпечення майбутнього цивільного позову та відшкодування завданої матеріальної шкоди в кримінальному провадженні № 12018040400000024 від 11.01.2018 року, однак посилання прокурора на те, що є всі підстави для накладання арешту на майно ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки потерпілим цивільний позов ще не заявлено.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що в задоволені клопотання про арешт майна слід відмовити в повному обсязі, оскільки особа, що його подала, не довела необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Ніколайчука В.А. про арешт майна, яке перебуває у власності підозрюваного - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя І.С. Солодовник