Ухвала суду № 82090685, 22.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.05.2019

Справа № 320/3636/19

Провадження № 1-кс/320/2614/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В.,

з секретарем с/з - Луценко П.В.,

за участю: прокурора – Діденко А.А.,

слідчого Першого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого в м. Мелітополі – Тимко В.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Рудь Д.О.,

розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Тимко В.С., погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Діденко А.А., від «22» травня 2019 року у кримінальному провадженні № 42019080370000006 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нововасилівка Бердянського району Запорізької області, який займає посаду старшого стрільця роти охорони Шевченківського РВ м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 22 травня 2019 року надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Тимко В.С., погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Діденко А.А., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019080370000006 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що територіальним управлінням ДБР у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26 січня 2019 року за № 42019080370000006, про те, що військовослужбовець одного з військових формувань Писанець І.В. погрожує громадянці ОСОБА_2 заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, а також вимагає з останньої грошові кошти у сумі 40000 грн., тобто за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було встановлено, що у вересні 2014 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 познайомилась з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий на той час проходив військову службу у військовій частині А1978. Так, ОСОБА_2 спільно проживала з ОСОБА_1 до грудня 2017 року після чого вирішила припинити відносини з останнім у зв`язку з постійними сварками.

Починаючи з грудня 2017 року ОСОБА_1 почав вимагати від ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина - ОСОБА_3 передати йому грошові кошти у сумі 40 000 грн під погрозами насильства та фізичної розправи над останніми шляхом здійснення телефонних дзвінків та надсилання текстових повідомлень засобами мобільного зв`язку.

Так, допитана як свідок у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 показала, що вона працює фельдшером-лаборантом у пологовому будинку № АДРЕСА_3 та ОСОБА_1 неодноразово приходив до місця її роботи, погрожував їй фізичною розправою при її колегах. Крім того, останній розповсюдив її номер мобільного телефону та її сина у соціальних мережах та на так званих «інтим-сайтах» з зазначенням того, що ОСОБА_2 надає послуги інтимного характеру.

Разом з тим, приблизно у травні 2018 року ОСОБА_2 познайомилась з ОСОБА_4 , з яким вона почала проживати у цивільному шлюбі. Під час сумісного проживання ОСОБА_4 стало відомо про надходження зазначених погроз з боку ОСОБА_1 та він вирішив зателефонувати останньому з метою владнання даного конфлікту. Проте ОСОБА_1 не припинив вчиняти вказані дії та почав вимагати грошові кошти і від ОСОБА_4 , погрожуючи фізичною розправою над ним та його родиною.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 підтвердив надані ОСОБА_2 показання у повному обсязі.

Так, згідно матеріалів досудового розслідування старший стрілець роти охорони Шевченківського РВК м. Запоріжжя старший солдат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , під час неодноразового вчинення дій, спрямованих на вимагання від ОСОБА_2 , її сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати йому грошові кошти у сумі 40 000 грн. супроводжуючи це погрозами насильства та фізичною розправою над останніми використовував з цією метою засоби мобільного зв`язку з номерами телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Так, у проведеним оглядом мобільного телефону «MeizuPro 5», яким користується ОСОБА_4 було встановлено наявність вхідних повідомлень з вищевказаних номерів мобільних телефонів, що містять в собі у переважній більшості висловлювання нецензурного характеру та вимоги ОСОБА_1 про передачу йому грошових коштів та ювелірних виробів, які супроводжуються погрозами вчинити насильницькій дії над ОСОБА_4 .

Також, 06.05.2019 під час повторного допиту як свідка ОСОБА_2 остання повідомила, що ОСОБА_1 продовжує вчиняти описані вище дії та вимагає від неї здійснити переказ грошових коштів у сумі 40 000 грн на номер банківської карти « НОМЕР_3 ». Крім того, він зазначив, що припинить свою протиправну діяльність у випадку отримання даних коштів.

Відповідно до отриманої 4 відділом 5 управління ГУ ВКР ДКР СБУ інформації встановлено, що ОСОБА_1 під час вчинення протиправних дій, спрямованих на вимагання грошових коштів від ОСОБА_2 планує використати картку «Приватбанку» з номером « НОМЕР_3 », яка на даний час належить та перебуває в особистому користуванні у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , котра зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , де вона фактично проживає спільно з ОСОБА_1 починаючи з кінця 2017 року по теперішній час.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на вимагання чужого майна, діючи з прямим умислом, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою месенжеру «Viber» 03 травня 2019 року висунув ОСОБА_2 вимогу щодо передачі йому грошових коштів, надіславши останній повідомлення з номером платіжної картки «Приватбанку» - « НОМЕР_3 », на яку ОСОБА_1 вимагав перерахувати грошові кошти у сумі 40 000 гривень, після чого надав їй так звані гарантії у вигляді смс повідомлень щодо припинення тиску та погроз щодо неї та членів її родини.

У свою чергу, ОСОБА_2 , сприймаючи раніше висунуті погрози насильства над собою, її неповнолітнім сином та її співмешканцем ОСОБА_4 , а також знищення її майна,будучи наляканою та поставленою в умови за яких відмова від передачі грошових коштів ОСОБА_1 , які вимагав останній, може призвести до небажаних наслідків для неї, погодилась на незаконні вимоги ОСОБА_1 щодо передачі грошей.

Сприймаючи раніше висунуті погрози реально, ОСОБА_2 20 травня 2019 року з 13 год 39 хв до 13 год 44 хв здійснила переказ частини грошових коштів у сумі 20 000 грн, які вимагав від неї ОСОБА_1 , на платіжну картку «Приватбанку» з номером « НОМЕР_3 », повідомивши про це ОСОБА_1 , після чого останнього було затримано.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України – вимогу передачі чужого майна з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та його близьким родичам, пошкодження чи знищення його майна (вимагання).

21.05.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Нововасилівка Бердянського району Запорізької області, старшому стрільцю роти охорони Шевченківського РВ м. Запоріжжя, раніше не судимому, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:

- заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_2 ;

- протоколами допиту ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду від 26.01.2019;

- протоколом затримання ОСОБА_1 ;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:

1. ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 3 до 7 років реального позбавлення волі, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані у цьому кримінальному провадженні.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1,3 та 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання ОСОБА_6 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з цим, частиною 3 зазначеної статті визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених, цим Кодексом, перелік обов`язків, визначених ст.194 КПК України та наслідки їх невиконання.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Слідчий та процесуальний прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити, обравши відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 діб без застосування застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Рудь Д.О., в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застави та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Дослідивши доводи, викладені у клопотанні та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи учасників, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, внаслідок чого, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання та маючи можливість перебування в зоні ООС, як військовослужбовець, ОСОБА_1 може ухилитися від органів досудового слідства та суду, а також враховуючи характер його дій відносно потерпілої та її родини, які полягали у погрозах розправи, є ризик, що ОСОБА_1 буде чинити незаконний вплив на потерпілу, чим перешкоджатиме досудовому слідству.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який буде співрозмірним з вчиненими ним діями та забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, в якому його підозрюють, слідчий суддя вважає доцільним визначити йому заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 48 025 (сорок вісім тисяч двадцять п`ять ) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178,183,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Тимко В.С., погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Діденко А.А., від «22» травня 2019 року у кримінальному провадженні № 42019080370000006 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 2 місяці, але не більше 60 діб.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з 14 години 30 хвилини 20 травня 2019 року до 14 години 30 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Одночасно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 48 025 (сорок вісім тисяч двадцять п`ять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 години 30 хвилини 19 липня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 27.05.2019 року.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова