Постанова № 8205963, 19.02.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2010 р.

8 год.25 хв.Справа № 2-а-14584/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Мкртчян А.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ), у якому просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0001591702/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 51746,18 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0001581702/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із податку на додану вартість на загальну суму 111378 грн., у тому числі за основним платежем 74252 грн., за штрафними санкціями 37126 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту планової виїзної документальної перевірки від 19.06.2009 року № 716/17-222, у ході проведення якої позивачу зменшено валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Южстройсервіс» та донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 51746,18 грн. та податок на додану вартість на суму 74252 грн.

Позивач вважає необґрунтованим та протиправним зменшення відповідачем задекларованих валових витрат та податкового кредиту, посилаючись на те, що основною підставою для формування валового доходу та податкового кредиту є наявність у субєкта господарювання належним чином складених видаткових документів, податкових накладних та підтвердження використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. Усі податкові накладні, отримані позивачем від постачальника - ПП фірми «Южстройсервіс» надані та оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». На момент надання податкових накладних постачальник був зареєстрованим платником ПДВ, а тому відсутні підстави для визнання податкових накладних недійсними і в звязку з цим збільшення позивачу суми податкового зобовязання з ПДВ та по податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, висновок відповідача щодо необхідності оподаткування податком з доходів фізичних осіб виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), яка перевищує 500 тис. грн. у період перебування ПП ОСОБА_4 на спрощеній системі оподаткування та звітності позивач вважає необґрунтованим, оскільки перевищення розміру виручки більше 500 тис. грн. у позивача відбулося у 4 кварталі 2007 року, а тому обовязок сплачувати цей податок виник з 01.01.2008 року.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що у період взаємовідносин між ПП ОСОБА_4 та постачальником товарів (робіт, послуг) ПП фірмою «Южстройсервіс», постачальника, відповідно до постанови господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру і призначено ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Бурдо О.В. Відповідач вважає, що у період роботи ліквідаційної комісії видаткові документи, прибуткові ордери та податкові накладні повинні складатися та підписуватися особою, уповноваженою проводити процедуру ліквідації підприємства. Перевіркою від 19.06.2009 року встановлено, що документи, які надав позивач у підтвердження взаємовідносин з ПП фірмою «Южстройсервіс», підписані керівником цієї фірми Бубновим А.В., який не мав повноважень на вчинення таких господарських операцій, а тому складені та підписані ним розрахункові та платіжні документи є недійсними.

Крім цього, представник відповідача зауважив, що у 2007 році ПП ОСОБА_4 був платником єдиного податку. Згідно звітів субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку обсяг виручки позивача від реалізації товарів (робіт, послуг) склав за 2007 рік 867304,00 грн., що перевищує граничний обсяг виручки встановлений законодавством. Сума, яка перевищує граничний обсяг виручки, підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Разом з цим позивач не включив зазначену суму виручки до складу валового доходу, у звязку з чим встановлено заниження валового доходу за 2007 рік на загальну суму 306086,67 грн.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З метою організації контролю за повним та своєчасним надходженням податків та обовязкових платежів до бюджету та державних цільових фондів державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведено планову виїзну документальну перевірку ПП ОСОБА_4 за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2009 року № 716/17-222. В ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ПП фірмою «Южстройсервіс» з жовтня 2007 року по вересень 2008 року.

За період з 10.06.2008 року по 30.09.2008 року позивачем до складу валових витрат віднесено витрати на транспортні послуги та придбання будівельних матеріалів у ПП фірми «Южстройсервіс» на суму 339268,50 грн., що призвело до завищення валових витрат та збільшення податкового кредиту на 67853,40 грн. Підставою для декларування зазначених сум валових витрат та податкового кредиту стали накладні, прибуткові касові ордери та податкові накладні, складені постачальником товарів та послуг ПП фірмою «Южстройсервіс».

Зазначені вище первинні документи складені та підписані посадовою особою - керівником ПП фірми «Южстройсервіс» Бубновим А.В.

Відповідно до постанови господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року приватне підприємство фірму «Южстройсервіс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бурдо Олександра Володимировича.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.09.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП фірми «Южстройсервіс», юридичну особу приватне підприємство фірму «Южстройсервіс», код ЄДРПОУ 31848377 ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ (далі Закон № 2343-ХІІ) встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 2343-ХІІ з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи банкрута.

Таким чином, з моменту покладення постановою господарського суду Херсонської області від 10.06.2008 року на ліквідатора Бурдо О.В. повноважень органів управління, повноваження керівника ПП фірми «Южстройсервіс» Бубнова А.В. припинено.

Із досліджених в судовому засіданні пояснень арбітражного керуючого Бурдо Олександра Володимировича, наданих ним відповідачу 19.06.2009 року вбачається, що бухгалтерську та господарсько-фінансову документацію, печатку та штамп ПП фірми «Южстройсервіс» колишні керівники підприємства банкрута йому не передавали. Повноважень на ведення фінансово-господарської діяльності наведеного вище підприємства та представляти інтереси фірми при укладенні договорів про надання транспортних послуг, продажу товарів в період ліквідаційної процедури Бурдо О.В. колишньому керівнику підприємства Бубнову А.В. не делегував. Ніяких бухгалтерських та податкових документів у період розпорядження майном банкрута та його ліквідації арбітражний керуючий не складав та не підписував.

Беручи до уваги те, що вся господарська діяльність ПП фірми «Южстройсервіс» у період з червня по вересень 2008 року контролювалась ліквідаційною комісією, суд приходить до висновку про неправомірність дій керівника банкрута Бубнова А.В. (який на той час був звільнений) щодо здійснення господарських операцій по продажу товарів та послуг ПП ОСОБА_4

Відповідно до статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV (далі Закон № 889-ІV) та статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-93 (далі Декрет № 13-93) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами підпункту 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) право нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до пункту 18 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2007 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2007 року за № 233/2037 (далі Наказ № 165) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (донарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Отже, при відображенні результатів господарських взаємовідносин з ПП фірмою «Южстройсервіс» у податковому обліку, починаючи з червня 2008 року, позивач не мав права відносити до складу валових витрат витрати, повязані з оплатою товарів та послуг, наданих зазначеною фірмою та збільшувати в звязку з цим податковий кредит на 67853,40 грн. за наявними у ПП ОСОБА_4 бухгалтерськими та податковими документами, оскільки ці документи складені та підписані особою, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів бухгалтерської та податкової звітності.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що підпунктом 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, яким, на думку позивача, встановлено вимоги до податкової накладної, не передбачено підписання накладної саме уповноваженою особою, оскільки зазначений підпункт стосується змісту податкової накладної. Порядок заповнення податкової накладної встановлено пунктом 18 Наказу № 165, відповідно до якого усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Слід відмітити те, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством (стаття 1 Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 року № 698-ХІІ). Враховуючи приписи цієї статті, позивач зобов'язаний був врахувати всі ризики, пов'язані зі здійсненням господарських операцій з ПП фірмою «Южстройсервіс», у тому числі й встановити повноваження посадових осіб цього постачальника складати та підписувати бухгалтерські та податкові документи.

За таких обставин суд вважає, що висновки відповідача щодо зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту та донарахування податку на додану вартість у сумі 67853,40 грн. є обґрунтованими.

Крім порушень законодавства з податку на додану вартість в частині формування податкового кредиту на розмір донарахованих позивачу податкових зобовязань з ПДВ вплинуло не включення ПП ОСОБА_4 до складу податкових зобовязань вартості послуг, наданих ПП «Газкотлоспецмонтажналадка» у сумі 38388 грн. у тому числі ПДВ 6398 грн. Дана сума ПДВ позивачем не оспорювалася, а тому не була предметом розгляду в судовому засіданні.

Таким чином, податкове повідомленнярішення від 25.06.2009 року № 0001581702/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із податку на додану вартість на загальну суму 111378 грн., у тому числі за основним платежем 74252 грн., за штрафними санкціями 37126 грн. є законним.

За матеріалами перевірки ПП ОСОБА_4 у 2007 році застосовував спрощену систему оподаткування та звітності. За даними обліку позивача загальний обсяг виручки, отриманої ним від реалізації товарів (робіт, послуг) склав 867304 грн., у тому числі у 4 кварталі 2007 року 367304 грн. Тобто, встановлений законодавством граничний розмір виручки 500 тис. грн. позивачем перевищено у 4 кварталі 2007 року. У звязку з цим позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51746,18 грн., у тому числі за 2007 рік в розмірі 855,90 грн., за 2008 рік 50890,28 грн.

Пунктом 9.12.1 статті 9 Закону № 889-ІV встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Відповідно до статті 13 Декрету № 13-93 оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Спеціальним нормативним актом, яким встановлено порядок оподаткування субєктів підприємницької діяльності, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 02.07.1998 року № 727/98 із змінами та доповненнями (далі Указ № 727/98). Статтею 1 цього Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік перевищує 500 тис. грн.

Отже, сума перевищення граничних розмірів виручки при застосуванні спрощеної системи оподаткування та звітності повинна обкладатись податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до статті 5 Указу № 727/98 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Законом № 889-ІV та Указом № 727/98 для субєктів підприємницької діяльності-фізичних осіб встановлений квартальний звітній період оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

З урахуванням того, що позивач перевищив граничну суму виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у 4 кварталі 2007 року, суд вважає, що перейти на загальну систему оподаткування та звітності та сплачувати податок з доходів фізичних осіб позивач зобовязаний був з 01.01.2008 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0001591702/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 51746,18 грн. слід визнати недійсним в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік в сумі 885,90 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов приватного підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0001591702/0 в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 855,90 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0001591702/0 залишити в силі.

Відмовити приватному підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0001581702/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 лютого 2010 р.

Суддя Кисильова О.Й.