Постанова № 8205953, 17.02.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2010 р.

09 год.00 хв.Справа № 2-а-11461/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Головчук Ю.І.,

за участю:

представника позивача - Смаль С.М.,

представників відповідача- Горбунової К.О. Колєсникової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком-Плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ТОВ «Нафтаком – Плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 11.11.2008 р. за №0005602301/0, від 14.01.2009 р. за №0005602301/1, від 31.03.2009 р. за № 0005602301/2, від 10.06.2009 р. за №0005602301/3, якими позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на 8632294 грн. 80 коп., у тому числі за основним платежем на 5754863 грн. 20 коп. та за штрафними санкціями на 2877431 грн. 60 коп.

Спірні податкові повідомлення – рішення складено на підставі акту невиїзної документальної перевірки позивача від 04.11.2008 р. № 3328/23-5/33590645 та за результатами апеляційного узгодження донарахованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Також, позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення – рішення від 01.12.2009 р. за №0005412301/0., яким позивачу визначено податкове зобов’язання за серпень 2008 року з ПДВ в розмірі 143 973 грн. 00 коп. та штрафні санкції в розмірі 71 986 грн. 50 коп. Зазначене податкове повідомлення – рішення винесене на підставі акту перевірки від 19.11.2009 р. №3503/23-5/33590645 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Нафтаком –Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р.».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 8848254 грн. 30 коп.. Так, податковим повідомленням – рішенням від 11.11.2008 р. за №0005602301/0 позивачу визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8632294 грн. 80 коп. Позивач скористався правом адміністративного оскарження, але рішеннями ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області та ДПА України, вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін та винесено податкові повідомлення - рішення від 14.01.2009 р. за №0005602301/1, від 31.03.2009 р. за № 0005602301/2, від 10.06.2009 р. за №0005602301/3.

Також, на підставі акту перевірки від 19.11.2009 р. № 3503/23-5/33590645 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Нафтаком – Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 р.» винесено податкове повідомлення рішення від 01.12.2009 р. за №0005412301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 215959 грн. 50 коп. В акті перевірки від 19.11.2009 р. ДПІ у м. Херсоні посилається на порушення позивачем норм податкового законодавства, які відображені в акті перевірки від 04.11.2008 року за №3328/235/33590645, яким обґрунтовується нікчемність договорів поставки та договору комісії, укладених між ТОВ « Нафтаком – Плюс» та ТОВ « Рубітекс».

ДПІ у м. Херсоні у ході зустрічних перевірок не змогла підтвердити сплату податку на додану вартість суб’єктом підприємницької діяльності який був постачальником товару позивача та його контрагентом, з яким позивач не мав безпосередніх господарських зв’язків. ТОВ «Нафтаком – Плюс», відповідно до вимог законодавства, правильно та своєчасно звітувало і сплачувало ПДВ, тому порушень зазначених в акті перевірки, не допускало.

Представники відповідача проти позову заперечили, мотивуючи тим, що позивачем занижено податок на додану вартість, відповідно до акту перевірки від 04.11.2008 р., на загальну суму 5754863 грн. 20 коп., у тому числі: за березень 2008 р. на 1231787 грн. 70 коп., за квітень 2008 р. на 2364181 грн. 80 коп., за травень 2008 р. на 1338380 грн. 96 коп., за червень 2008 р. на 820513 грн. 76 коп. та зменшено залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду на 210927 грн. 00 коп., у тому числі за березень 2008 р. – 62389 грн. 00 коп., квітень 2008 р. – 18564 грн. 00 коп., травень 2008 р. – 80059 грн. 00 коп., червень 2008 р. – 32712 грн. 00 коп., липень 2008 р. – 89203 грн. 00 коп.

Відповідно до акту перевірки від 19.11.2009 р., встановлено заниження позивачем ПДВ за серпень 2008 р. на суму 143973 грн. та зменшено залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду на 66954 грн.

Відповідач зазначив, що у березні - серпні 2008 року постачальником товарів позивачу було ТОВ «Рубітекс», яке не є виробником товару. Його постачальником було ПП «Демол – сервіс», щодо якого відсутня інформація про сплату ним ПДВ до бюджету. В ході перевірок встановлено, що ПП «Демол – сервіс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Відповідач вважає, що податкові повідомлення – рішення є такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства і скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню у зв'язку із наступними обставинами.

Законом України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 – XIV від 16.07.1999 р., передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., належним чином зареєстрований платник податку має право на податковий кредит з ПДВ при наявності належним чином оформленої податкової накладної. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За матеріалами перевірок ДПІ підтверджує наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та сплати податку на додану вартість постачальникам у складі вартості товарів. ДПІ у провину позивачу ставиться несплата податку на додану вартість контрагентами позивача у господарських відносинах.

Також, в ході перевірки податковим органом встановлено, що одним із постачальників товару у лютому та березні 2008 року по першому ланцюгу було ТОВ «Рубітекс».

Перевіркою від 04.11.2008 року встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Рубітекс» по придбанню та збуту паливно – мастильних матеріалів. Господарська діяльність здійснювалась на підставі договору поставки нафтопродуктів № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р., договору придбання нафтопродуктів №14/05-08/ПН від 14.05.2008 р. та договору комісійної реалізації нафтопродуктів, які належали ТОВ «Рубітекс», від 01.03.2008 р. №01/03-08/НП.

За даними договорами, постачання та продаж нафтопродуктів, розрахунки між сторонами проведені у повному об’ємі та розмірах. Розрахунки між сторонами проводились виключно у безготівковому порядку.

Результати зазначених операцій знайшли належне відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача та у податковій звітності, наданої позивачем до податкового органу, що підтверджується актами перевірки в яких відсутні зауваження щодо правильності оформлення податкових накладних на нарахування і сплату податку на додану вартість за товари, які отримані від ТОВ «Рубітекс».

При дослідженні походження товару, отриманого від ТОВ «Рубітекс» відповідачем було встановлено, що зазначені товари ТОВ «Рубітекс» придбав у ПП «Демол – сервіс».

В ході проведення перевірки взаємовідносин ТОВ «Рубітекс» і ПП «Демол – сервіс» було встановлено, що за укладеними угодами нафтопродукти не постачались, а договори поставки були укладені без мети настання реальних наслідків. Даний висновок відповідачем зроблено на підставі того, що у ПП «Демол – сервіс» відсутні необхідні умови для здійснення операцій з поставки нафтопродуктів, податок на додану вартість по даним операціям ПП «Демол – сервіс» не декларував і в бюджет не сплачував.

За даними відповідача особа, яка укладала договори на придбання та продаж товарів від імені ТОВ «Рубітекс» не мала на це повноважень, оскільки відповідно до статуту товариства, рішення про укладення угод приймаються виключно загальними зборами учасників товариства.

Відповідач вважає, що позивач діяв без належної обачності при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Рубітекс» і йому мало бути відомо про фактичний та адміністративно – майновий стан постачальника та покупця товарів.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що операції у взаємовідносинах позивача та ТОВ «Рубітекс» не мали реального товарного характеру і укладені угоди є нікчемними, а вчинені на підставі цих договорів постачання товарів та виписка податкових накладних не дає позивачу право на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту з ПДВ, з огляду на наступні обставини.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем в судовому засіданні доведено та підтверджено фактичне вчинення господарських операцій між ТОВ «Нафтаком – Плюс» та ТОВ «Рубітекс» договорами купівлі – продажу, договором комісії, актами прийому передачі, податковими накладними.

Крім цього, представник позивача зазначив, що 04.11.2008 року ТОВ «Нафтаком – Плюс» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Рубітекс» про стягнення з постачальника грошових коштів отриманих за договорами, які ДПІ у м. Херсоні визнала нікчемними. Рішенням від 07.04.2009 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено, а спірні договори визнані такими, що відбулися. Рішення суду вступило в законну силу.

Крім того, представники відповідача не спростовували того факту, що позивачем здійснено реалізацію товару придбаного у своїх постачальників, що є спростуванням безтоварності операцій в попередніх ланцюгах.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Херсоні не надала докази на підтвердження своєї позиції щодо безтоварності та фіктивності вказаних угод, а їх твердження про нікчемність угод спростовується вищезазначеними доказами та рішеннями господарського суду, які вступили в законну силу.

Більш того, в судовому засіданні, на пропозицію суду надати додаткові докази на обґрунтування зазначених обставин, представник відповідача пояснила, що крім зазначених фактів викладених в заперечені на позовну заяву, інші докази відсутні.

Також, суд критично ставиться до позиції відповідача щодо відповідальності підприємства за несплату до бюджету податків його контрагентами, оскільки покупець не може здійснювати контроль за сплатою податків його продавцем, такі функції Законом України “Про державну податкову службу в Україні” покладено на органи ДПІ.

Фактично ДПІ у м. Херсоні в порушення зазначеної статті як суб’єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по збільшенню позивачу податкових зобов’язань з ПДВ.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону України № 168/97-ВР, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Нафтаком – Плюс» підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 КАС України, -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком - Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 11.11.2008 р. за №0005602301/0, від 14.01.2009 р. за №0005602301/1, від 31.03.2009 р. за № 0005602301/2, від 10.06.2009 р. за №0005602301/3 та від 01.12.2009 р. за №0005412301/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 лютого 2010 р..

Суддя Попов В.Ф.