Постанова № 8205520, 17.02.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2010 р.                                                             Справа № 2а-42/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколов В.М.

          за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

представника позивача - Близнюк Т.І.,

представників відповідача - Валуєва А.В.,

- Крамаренка В.І.,

- Марченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-буд-інвест» до Державної податкової інспекції в місті Суми про часткове скасування висновків акту, визнання нечинним рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Арх-буд-інвест» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Арх-буд-інвест») до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі –відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

- скасувати висновки акту за № 2897/2312/34593207/40 від 14 квітня 2009 р. по п. 1 - про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2007 р. на суму 11504461 грн. та донарахування податку на прибуток у сумі 279 862 грн., по п. 2 - про зменшення збитків за 2008 рік на загальну суму 1515557 грн., по п. З - про заниження валового доходу за 1 квартал 2007 р. в сумі 800 000 грн.

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення за № 0000532312/0/27448 від 27 квітня 2009 р. про збільшення податкового зобов'язання ТОВ «Арх-Буд-Інвест» на суму 427 740 грн., в тому числі за основним платежем по податку на прибуток - 279 862 грн. та за штрафними санкціями - 147 878 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення оскільки посадовими особами ДПІ в м. Суми безпідставно були зроблені висновки щодо нікчемності правочину з придбання позивачем акцій ВАТ «Укрпластформа» оскільки була скасована державна реєстрація випуску акцій даного підприємства. Також позивач не погоджується з висновками відповідача про завищення ним валових витрат за період з 10.10.2006 р. по 30.09.2008 р. у сумі 33 445 011 грн. з посиланням на п. 5.3.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині включення до валових витрат грошових коштів витрачених на будівництво Комплексу житлових будинків по вул. Кірова, 154/2, як витрат на створення основних засобів.

Відповідач з позовом не погодився, вважає, що перевіркою встановлено використання позивачем у операціях з торгівлі цінними паперами акцій, емітованих юридичною особою, яка не мала належного обсягу цивільної правоздатності, а тому у ТОВ «Арх-буд-інвест» відсутні законні підстави для оподаткування таких операцій відповідно п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також відповідач наполягає на безпідставності включення до валових витрат коштів витрачених на будівництво Комплексу житлових будинків по вул. Кірова, 154/2 до моменту введення будинку в експлуатацію, оскільки в його розумінні витрати на будівництво даного будинку є витратами пов’язаними зі створенням основних засобів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Арх-буд-інвест» з 10.10.2006 року зареєстроване в якості юридичної особи, взято на податковий облік в ДПІ в м. Суми 10.10.2006 року за № 163210200000. Підприємство зареєстровано платником ПДВ згідно свідоцтва від 16.10.2006 року № 25788927. Дані обставини викладені в акті перевірки від 14.04.2009 року № 2897\2312\34593207\40 (а.с. 11).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-буд-інвест» за результатами якої складено акт за № 2897/2312/34593207/40 від 14 квітня 2009 року (а.с. 10-75). За результатами перевірки було прийнято рішення про зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування за 2007 рік на суму 11504461 грн. та донарахування податку на прибуток у сумі 279862 грн., винесено податкове повідомлення - рішення № 0000532312/0/27448 від 27 квітня 2008 р. (а.с. 76), якими визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 279862 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 147878 грн., зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2008 рік на суму 1407801грн.

Суд лише частково погоджується з зазначеними вище висновкам відповідача з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ТОВ «Арх-Буд-Інвест» уклало договір купівлі-продажу цінних паперів №К-14/07/1 від 20 березня 2007 року (а.с.86-87) з ПП «Перспектива 2000» через повіреного ТОВ «Сіті Брок».

Згідно даного договору позивач придбав акції ВАТ «Укрпластформа» на загальну суму 799000 грн. 00 коп.

Згідно розпорядження на переказ цінних паперів до ТОВ КБ «Володимирський» (депозитарій) фактична передача акцій від продавця до покупця по договору від 20.03.2007р. №К-14/07/1 здійснена - 30.03.2007р., що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 100079 (а.с. 88).

20 березня 2007 року ТОВ «Арх-Буд-Інвест» уклало договір купівлі-продажу цінних паперів №ТА 200307/02 з ТОВ «Інвест-Тайм», згідно якого, позивач реалізував придбані акції ВАТ «Укрпластформа» товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Тайм» за ціною 800000 грн. 00 коп.

Згідно розпорядження на переказ цінних паперів виданого реєстратору (депозитарію) -ТОВ КБ «Володимирський» фактична передача акцій від продавця до покупця по договору від 20.03.2007р. № ТА 200307/02 здійснена - 30.03.2007р., що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 100079 (а.с. 88).

Розрахунки за даною операцією проведені у грошовій формі через розрахунковий рахунок ТОВ «Арх-Буд-Інвест», грошові кошти надійшли на розрахунковий рахунок в сумі 800000 грн.

При цьому в судовому засіданні з пояснень сторін було встановлено,що розрахунки між ТОВ «Арх-Буд-Інвест» та ПП «Перспектива 2000» за придбані акції в сумі 799000 грн. в грошовій формі не проводились, станом на момент проведення перевірки за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість.

Господарським судом Дніпропетровської області постановою від 02.11.2007 року по справі № А8\436-07(а.с. 155-157) визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Укрпластформа» з моменту його видачі, визнана недійсною реєстрація випуску акцій ВАТ «Укрпластформа» (ід/код 33806681) з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів.

Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 6-з від 24.01.08 (а.с.158) зупинено обіг акцій ВАТ «Укрпластформа». Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 30-С-А від 01.04.08 (а.с. 159). скасовано реєстрацію випуску акцій ВАТ «Укрпластформа», анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Укрпластформа» № 103/1/06 від07.03.2006р.

З огляду на викладені обставини відповідач зробив висновок про нікчемність правочину з придбання акцій ВАТ «Укрпластформа», оскільки при його укладенні позивач не переслідував мету реального настання наслідків такого правочину.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на положення наведеної норми, правочин є нікчемним, якщо це прямо встановлено в нормі закону. При цьому відповідачем не наводиться жодних посилань на нормативний акт, яким би встановлювалась нікчемність зазначеного вище правочину.

В той же час варто звернути увагу на положення п.п. 7.6.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який регулює порядок оподаткування операцій з цінними паперами де зазначено, що під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.4. цього ж Закону визначено, що під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

З огляду на викладені вище обставини та положення наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що позивачем неправомірно були задекларовані як доходи так і витрати по операціям з акціями ВАТ «Укрпластформа», оскільки в даному випадку купівля-продаж акцій не відбулась з огляду на скасування свідоцтва про державну реєстрацію їх випуску, у зв’язку з чим фактично відсутній предмет договору.

В той же час варто зауважити, що, як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, кошти від ТОВ «Арх-Буд-Інвест» в сумі 799000 грн. 00 коп. за придбані акції ВАТ «Укрпластформа» на рахунок ПП «Перспектива 2000» або його повіреного не надходили, тобто існує кредиторська заборгованість.

Натомість кошти з продажу акцій товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Тайм» позивач отримав в розмірі 800000 грн. 00 коп., що не заперечувалось сторонами.

При цьому варто звернути увагу на положення пункту 4.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначено, що валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

З огляду на наведену норму, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно були задекларовані валові витрати в розмірі 799000 грн. 00 коп. з придбання акцій ВАТ «Укрпластформа», натомість грошові кошти в розмірі 800000 грн. 00 коп. отримані позивачем від ТОВ «Інвест-Тайм» мають бути задекларовані як валовий дохід підприємства.

В акі перевірки відповідач зазначає, що позивачем були завищені валові витрати на суму 33445011 грн. внаслідок порушення п.п.5.3.2 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» згідно якого: «Не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів...», а саме підприємством до складу валових витрат з 01.01.2007р по 30.09.2008 р. віднесені витрати, пов’язані з будівництвом житлового будинку розташованого за адресою м. Суми, вул. Кірова, 154/2.

При цьому відповідач стверджує, що житловий будинок, який будується належить до основних фондів підприємства, відповідно витрати на його будівництво мають відображатися в податковій звітності відповідно до вимог п.п.5.3.2 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Арх-Буд-Інвест» здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку розташованого за адресою м. Суми, вул. Кірова, 154/2.

Фінансування будівництва відбувається відповідно до вимог Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

З метою залучення грошових коштів інвесторів ТОВ «Арх - буд – інвест» провело випуск дисконтних іменних облігацій. Постійне свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 13.08.2007р. № 300/2/07(а.с.193). Згідно протоколу зборів учасників №3 від 30.03.07р, фінансові ресурси, залучені від реалізації облігацій серії А у кількості 4090909 шт. на загальну суму 44999999 грн., форма випуску - бездокументарна, будуть використанні на придбання цінних паперів. Джерелом погашення облігацій будуть виступати кошти емітента, отримані в результаті його фінансово-господарської діяльності.

Дані дисконтні облігації були згідно договорів від 24.07.07р № А-790/07(а.с. 183-184), від 23.07.07р. № А-772/07(а.с.189-190) та від 26.07.07р. № 819/07 (а.с. 181-182) реалізовані ТОВ «КУА «Пріоритет фінанс». Кошти від реалізації даних дисконтних облігацій були направлені на придбання інвестиційних сертифікатів.

В подальшому дані облігації реалізуються фізичним або юридичним особам, що мають бажання придбати квартири в будинку, що будується позивачем згідно договору купівлі-продажу цінних паперів (до прикладу а.с. 185-187). Згодом укладається договір про набуття прав на приміщення (до прикладу а.с. 90-96), за яким забудовник (ТОВ «Арх-Буд-Інвест») зобов’язується передати покупцю у власність приміщення, що відповідає характеристикам, визначеним в цьому ж договорі, в обмін на пакет облігацій, які покупець придбає на умовах договору купівлі продажу цінних паперів, про який йшлося вище. Додатками до цього договору є план відповідного приміщення (а.с. 97), акт вибору приміщення (а.с. 98), договір міни приміщення на пакет облігацій (а.с. 100).

В наведений вище спосіб позивачем залучаються кошти інвесторів для проведення будівництва.

При цьому варто зазначити, що п.п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В той же час підпунктом 5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, зокрема, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Саме на цю норму посилається відповідач, зменшуючи валові витрати відповідачеві.

Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000, встановлено, що

основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

          Таким чином, для врегулювання спірних правовідносин, житловий будинок, що будується позивачем має відповідати визначенню основних засобів, що наведено вище.

Проте, як було зазначено вище, будинок будується позивачем з метою подальшого продаж квартир, розташованих в ньому. При цьому будівництво провадиться за рахунок грошових коштів з використанням фінансових інструментів, визначених Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Таким чином у об’єкту незавершеного будівництва – житлового будинку, розташованого за адресою м. Суми, вул. Кірова, 154/2, відсутні ознаки, притаманні основним засобам в розумінні положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби».

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Так, відповідно до наказу по підприємству позивача від 01.12.06 року (а.с.150) було затверджено облікову політику підприємства і введено її в дію з 01.12.2006 року: здійснювати будівництво будинку по вул. Кірова 154/2 за рахунок залучених коштів шляхом випуску дисконтних іменних облігацій і вести облік всіх витрат на будівництво на рахунку 23 "Виробництво", оскільки використання збудованого об'єкту в господарській діяльності не передбачається більше 365 днів з моменту вводу в експлуатацію - об'єкт з початку будівництва планується на продаж. Адміністративні і інші витрати операційної діяльності відображати на рахунках 92 та 94 і списувати на фінансові результати.

Таким чином відповідачем безпідставно при визначенні податкових зобов’язань позивачеві використовувались положення підпункту 5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону. Таким чином відповідачем безпідставно зроблений висновок про завищення валових витрат на суму коштів, витартчених на будівництво зазначеного вище будинку.

З огляду на викладені обставини, а також з урахуванням аналізу доходів та витрат позивача за період, що був охоплених перевіркою, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно були донараховані позивачеві зобов’язання по податку на прибуток.

Щодо позовних вимог про скасування висновків акту за № 2897/2312/34593207/40 від 14 квітня 2009 р. по п. 1 - про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2007 р. на суму 11504461 грн. та донарахування податку на прибуток у сумі 279 862 грн., по п. 2 - про зменшення збитків за 2008 рік на загальну суму 1515557 грн., по п. З - про заниження валового доходу за 1 квартал 2007 р. в сумі 800 000 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При цьому акт перевірки не є рішенням органу державної влади, нормативним актом чи актом індивідуальної дії та не створює та не припиняє права та обов’язки особи, а лише фіксує певні обставини, виявлені при проведенні перевірки. Жодних прав та обов’язків позивача складанням акту не порушується.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про те, що наведені вище позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, на підставі п. 1ч. 1 ст. 157 КАС України провадження у справі в частині вимог про часткове скасування висновків акту за № 2897/2312/34593207/40 від 14 квітня 2009 р. підлягає закриттю.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України належить стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 1,70 грн., сплачені ним при поданні позову до суду.

Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, ст.ст.1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-буд-інвест» до Державної податкової інспекції в місті Суми про часткове скасування висновків акту, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000532312/0/27448 від 27.04.2009 року, яким ТОВ «Арх-Буд-Інвест» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 427 740 грн., в тому числі за основним платежем - 279 862 грн. та за штрафними санкціями - 147 878 грн.

Закрити провадження у справі в частині вимог про часткове скасування висновків акту за № 2897/2312/34593207/40 від 14 квітня 2009 р.

За рахунок Державного бюджету повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Арх-буд-інвест" сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 1грн.70коп. <Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 24.02.2010 року.