Постанова № 8205522, 18.02.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 р.                                                                       Справа № 2а-284/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколов В.М.

за участю секретаря судового засідання - Нероди Г.М.

представника позивача - Ткач В.В.,

представника відповідача - Почтарьової Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ» до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ» (далі по тексту – позивач, ТОВ «БІО ЛАТ») звернулося до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000792311/0 від 21.09.2009 р.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено зобов’язання в розмірі 510 грн. 00 коп. за неподання скороченої податкової декларації, не відповідає чинному законодавству, оскільки, перехід платника податку на фіксований сільськогосподарський податок, тобто перехід на спеціальний режим оподаткування не передбачає його обов’язку переходити на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та подавати до податкового органу скорочену декларацію з податку на додану вартість сільськогосподарського виробника.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, позицію, викладену в запереченні на позов (а.с.155), підтримав у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим і просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «БІО ЛАТ» зареєстровано як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №451336 (а.с.10), копією довідки №107915 з ЄДРПОУ (а.с.11). Підприємство взято на податковий облік в Конотопській МДПІ 28.12.2006 року за № 2879 та є платником ПДВ на підставі свідоцтва від 26.01.2007 року № 100015097, а також є платником фіксовано сільськогосподарського податку. Дані обставини викладені в акті перевірки ТОВ «БІО ЛАТ» від 08.09.2009 року № 268\23-3\34072544 з питань дотримання вимого податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2007 року (а.с. 14)

На підставі направлення № 230-113 від 11.08.2009 року Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція розпочала виїзну планову перевірку ТОВ «БІО ЛАТ» на предмет дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки був складений акт від 08.09.2009 року № 268\23-3\34072544 (а.с. 12-144).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки було прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0000792311/0 від 21.09.2009 р. (а.с. 145). Підставою його прийняття послугувало порушення позивачем вимог ст. 4 п. 4.1. п.п. 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань плутаників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині порушення термінів подачі скорочених податкових декларацій по ПДВ за період жовтень-грудень 2007 року.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач у перевіряємому періоді був платником фіксовано сільськогосподарського податку. Згідно розрахунку за 2007 (а.с. 212-213), рік питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітній (податковий) рік у позивача складала 92, 2 %.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий рік), перевищує 75 % загальної суми валового доходу.

Згідно пункту 11.29. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинено дію пункту 7.7 статті 7. пунктів 10.1 і 1.0.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий рік), становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми Закону, на сільськогосподарських виробників, що реалізують продукцію власного виробництва, не розповсюджується п.7.7, який регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271.

Відповідно до п.2, дія зазначеного Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали доходи від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менше, ніж 50 % загальної суми валового доходу підприємства.

Також пунктом 4 Порядку передбачено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку, сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробними підприємствами молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Отже, як уже зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ» є сільськогосподарським виробником, а сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за 2007 рік становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства, то ПДВ з операцій поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва до бюджету не сплачується і в загальній декларації не відображається.

З урахуванням того, що позивач був зареєстрований платником фіксовано сільськогосподарського податку в 2007 році, варто зауважити, що згідно положень п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Пунктом 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що особи, які підпадають під визначений пункт 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем поживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.

Наказом Держаної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. № 702/10982, визначено, що декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість, згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Згідно п. 1.2. наведеного вище Порядку, платники податку, у яких, згідно з чинним законодавством (пункт 11.21, 11.29 Закону «Про податок на додану вартість»), суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

За результатами перевірки ТОВ «БІО ЛАТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства Конотопською МДШ в Сумській області встановлено, що ТОВ «БІО ЛАТ» подає декларацію по ПДВ загальної форми і не подає скороченої декларації.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а вимоги позивача є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ» до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000792311/0 від 21.09.2009 р. –відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 В.М. Соколов

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.02.2010 р.