Постанова № 8205518, 15.02.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 р.                                                             Справа № 2а-9/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколов В.М.

          за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

представника позивача – Кісіль А.В., Римаренко М.О.,

представника відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради (далі по тексту – позивач, КП «Міськводоканал») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту – Відповідач, ДПІ в м. Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000602312/0/67956 від 15.09.2009 р., яким визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 121875,00 грн. та №0000612312/3/67957 від 12.03.2009 р. в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 8354 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач за результатами планової виїзної перевірки, які зафіксовані в акті від 01.09.2008 року № 7118/2312/03352455/42, безпідставно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення з посиланням на те, що позивачем не включено до складу валового доходу безнадійна кредиторська заборгованість в сумі 290800, 00 грн., у відповідності до вимог ч. 3 п.п.1.22.1., ч. 1 п.п. 4.1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач також зазначає, що відповідачем невірно трактуються положення ст. ст. 257 та ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу в часині визначення терміну початку перебігу позовної давності.

Також позивач наголошував, що на момент проведення перевірки помилка при визначенні зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2008 року ним уже була виправлена, у зв’язку з чим підстав для донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідач не мав.

Крім того позивач наполягає, що посилання на первинні документи, які б підтверджували факт порушення позивачем податкового законодавства, акт перевірки не містить.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, позицію, викладену в запереченні на позов (а.с.82-87), підтримав у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим і просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради зареєстровано в якості юридичної особи згідно рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 423 від 20.11.1992 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 113541. Підприємство взято на податковий облік в ДПІ в м. Суми 15.06.1993 року за № 01910074, зареєстроване платником податку на додану вартість 05.07.1997 року згідно свідоцтва № 25699911. Дані обставини викладені в акті перевірки від 01.09.2008 року № 7118\2312\03352455\42 (а.с.8-9).

На підставі направлення № 2138 від 28.07.2008 року Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено виїзну планову перевірку комунального підприємства «Міськводоканал» на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2008 р., за наслідками якої був складений акт від 01.09.2008 року № 7118/2312/03352455/42 (а.с. 8-31).

За результатами проведеної перевірки, на підставі викладених в акті висновків, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602312/0/67956 від 15.09.2009 р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 121875 грн.00 коп. (в т.ч. 40625 грн. 00коп. штрафних санкцій) (а.с.32) та податкове повідомлення-рішення №0000612312/3/67957 від 12.03.2009 р, яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 64663 грн. 00 коп. ( в т.ч. 31093 грн. 00коп. штрафних санкцій) (а.с.77).

Підставою донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток послугувало порушення підприємством позивача п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». КП «Міськводоканал» не було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, за результатами попередньої виїзної документальної перевірки ( акт від 23.01.2005 № 338/233/03352455 (а.с. 123-142)) в розмірі 290800 грн. 00 коп.

Також перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.3.9 п.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку» підприємством було завищено валові витрати за 2005 рік на 34 200,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту, що стосуються зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування, за результатами попередньої виїзної документальної перевірки ( акт від 23.01.2006 № 338/233/03352455 (а.с. 123-142)) в розмірі 290800 грн. 00 коп.

Так, згідно акту про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 23.01.2005 № 338/233/03352455 (а.с. 123-142) було встановлено порушення, яке полягало в тому, що позивач не включив до складу валових витрат кредиторську заборгованість по якій сплив строк позовної давності в сумі 290865,99 грн., чим, на думку відповідача, порушив вимоги п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому, як було встановлено в судовому засіданні з пояснення сторін, в зазначеній вище частині висновки акту не були оскаржені.

Так п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема встановлено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 1.22.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога – це, в тому числі, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З огляду на наведені вище норми, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень відповідача про необхідність включення до валового доходу кредиторської заборгованість по якій сплив строк позовної давності.

Додатково варто зазначити, що позивач наполягав на тому, що відповідач не взяв до уваги момент початку перебігу строку позовної давності, посилаючись при цьому на ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України.

Однак при цьому позивач не навів жодних обґрунтованих доказів з якого саме моменту, на його думку, має починатися перебіг строку позовної давності. З огляду на дані обставини суд не приймає до уваги його доводи в цій частині.

Окремо варто зауважити, що позивачем в судовому засіданні було зазначено про порушення посадовими особами ДПІ в м. Суми положень ч. «б» п.п. 4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» де зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 5.2.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

При цьому, як зазначив позивач, посадові особи відповідача не включили до складу валових витрат безнадійну дебіторську заборгованість ТОВ «Валкер» в розмірі 122054,62 грн. та КСП «Тепличне» в розмірі 336810,33 грн. яка була списана в 4-му кварталі 2006 року.

В той же час, наведені обставини не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення рішення, яким було донараховано податок на прибуток, оскільки позивачем не були надані первинні документи, які б свідчили про наявність такої заборгованості. Крім того позивач не позбавлений права подати податкову декларацію з податку на прибуток, де визначити валові витрати з урахуванням безнадійної дебіторської заборгованості про яку йшлося вище.

В свою чергу податковий орган, з урахуванням положень п.п. 5.2.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зобов’язаний прийняти таку податкову декларацію.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000612312/3/67957 від 12.03.2009 р. в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 8354 грн. 00 коп., слід зазначити наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні з пояснень позивача, КП «Міськводоканал» не було включено до складу податкового зобов'язання за березень 2008 року податок на додану вартість у розмірі 5569,07 грн. по податковій накладній №3469.

Позивач, скориставшись правом передбаченим п.п. 17.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де зазначено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку, включив зазначену податкову накладну до складу податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року (а.с. 148-149).

Дані обставини підтверджуються реєстром отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008 року (а.с. 151). До реєстру включено податкову накладу № 3469 на загальну суму 33414,40, в т. ч. ПДВ - 5569,07 (п. 1 Реєстру). Загальна сума податкових зобов'язань за реєстром відповідає загальній сумі податкових зобов'язань за декларацією - 671603,00 грн.

Як випливає із Акту перевірки (п.п. 2.1., стор. 2 акту) перевірка проводилась у період із 28.07.2008 по 22.08.2008. Тобто на момент проведення перевірки помилка при визначенні податкового зобов'язання за березень 2008 року була виправлена. У зв'язку із чим підстав для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 8354,00 грн. (в т.ч. 5569,00 грн. основний платіж та 2785,00 грн. (5569,00*50%) штрафних санкцій) немає.

Однак, згідно положень п.п. 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сума податкового зобов’язання з ПДВ за минулі податкові періоди, яка була включена до декларації за наступний податковий період, підлягає збільшенню на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми. Тобто, окрім основної суми податкового зобов’язання позивач має сплатити 5 % штрафу (5569,07грн.*5%=278,45 грн.).

Таким чином, податкове повідомлення рішення №0000612312/3/67957 від 12.03.2009 р. , яким були донараховані зобов’язання з ПДВ в сумі 8354 грн. 00 коп. (в т.ч. 5569,00 грн. основний платіж та 2785,00 грн. (5569,00*50%) штрафних санкцій), підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов’язань в сумі 8075,55 грн. (8354 грн. 00 коп. - 278 грн. 45 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2009 року № 0000612312/3/67957 в частині донарахування позивачеві податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 8075,55 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

За рахунок Державного бюджету України повернути комунальному підприємству «Міськводоканал»Сумської міської ради сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 1грн. 70коп. <Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 В.М. Соколов

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.02.2010 р.