Постанова № 8204068, 10.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47421/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді –Клочка К.І.,

за участю секретаря судового засідання – Міщенко Р.В.,

представника позивача –Роман А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Берті»про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2009 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі – позивач, ДПІ у м. Полтаві)звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Берті» (надалі - відповідач)про стягнення податкового боргу платника податків за узгодженими податковим зобов’язанням у розмірі 174312,91 грн, з них: 113751,00 грн - сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, установлена в ході перевірки від 09.02.2009, 56875,50 грн - штрафні (фінансові) санкції, з яких 0,59 грн сплачено відповідачем, 3687,00 грн – сума заборгованості з податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Позивач зазначив, що податкова заборгованість відповідача виникла у зв’язку з порушення ним положень пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III(надалі –Закон №2181-ІІІ).

Представник позивача у судовому засідання вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно за юридичною адресою.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва серії А00 №083875, що мається в матеріалах справи, 19.10.2005 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради відповідач зареєстрований як юридична особа (ідентифікаційний код 33804614) та згідно копії довідки ДПІ у м. Полтаві від 21.10.2005 №1907 взятий на облік платника податків.

Відповідно до свідоцтва №23479605 від 12.05.2006, серії НБ №130472, відповідач є платником податку на додану вартість.

На підставі направлення від 02.02.2009 №70 виданого ДПІ у м. Полтаві, керуючись частиною тринадцятою статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»(із змінами та доповненнями), 09.02.2009 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку (надалі - перевірка) відповідача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 31.07.2008.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1, 7.4.5, положень пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем вищезазначеної норми статті, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає справі до бюджету в сумі 113751,00 грн, у ому числі: за березень 2008 року на суму 20545,00 грн, за квітень 2008 року на суму 27936,00 грн, за травень 2008 року 18665,00 грн, за червень 2008 року 24781,00 грн, за липень 2008 року на суму 21824,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №227/23-8/33804614 від 09.02.2009.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000292310/0 від 19.03.2009, яким визначено суму податкового зобов’язання на суму 170626,50 грн, з яких за основним платежем 113 751,00 грн та 56875,50 грн –сума штрафних (фінансових) санкцій.

10.04.2009 відповідач отримав зазначене податкове повідомлення-рішення, про що свідчить копія поштового повідомлення, але визначену суму податкового зобов’язання не сплатив.

Так, на час розгляду справи сума заборгованості відповідача, з урахуванням часткового погашення, склала 170625,91 грн.

В розумінні пункту 1.11 статті 1 Закону №2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) –це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону 2181-ІІІ, 4.1.4 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Так, 27.04.2009 до ДПІ у м. Полтаві відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2008 року, де визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету розмірі 215,00 грн та суму штрафу у розмірі 11,00 грн, яку на час розгляду справи відповідач не сплатив.

20.05.2009 відповідач подав до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку а додану вартість за квітень 2009 року. Відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 111,00 грн, яку на час розгляду справи відповідач не сплатив.

04.06.2009 до ДПІ у м. Полтаві відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2009 року, де визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету розмірі 84,00 грн та суму штрафу у розмірі 5,00 грн, яку на час розгляду справи відповідач не сплатив.

04.06.2009 до ДПІ у м. Полтаві відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2009 року, де визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету розмірі 226,00 грн та суму штрафу у розмірі 11,00 грн, яку на час розгляду справи відповідач не сплатив.

30.07.2009 до ДПІ у м. Полтаві відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 року, де визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету розмірі 134,00 грн та суму штрафу у розмірі 7,00 грн, яку на час розгляду справи відповідач не сплатив.

21.09.2009 відповідач подав до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку а додану вартість за серпень 2009 року. Відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 2 883,00 грн, яку на час розгляду справи відповідач не сплатив.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ встановлено, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На підставі вищезазначеної норми 28.04.2009 ДПІ у м. Полтаві винесено першу податкову вимогу №1/557 на суму 170625,91 грн, яку відповідач отримав 26.05.2009.

26.06.2009 ДПІ у м. Полтаві винесено другу податкову вимогу №2/880 на суму 171288,91 грн, але ця вимога повернулась на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, загальна сума непогашених податкових зобов’язань відповідача склала 174312,91 грн.

Заходи примусового стягнення, які проведені ДПІ у м. Полтаві відповідно до Закону №2181-ІІІ, до погашення заборгованості не призвели.

Відповідально до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті у рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Берті"про стягнення податкового боргу про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Берті" (вул. Фрунзе 128/1, кв.96, ідентифікаційний код 33804614) на користь Державної податкової інспекції у м. Полтаві (р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, до Державного бюджету, одержувач УДК у місті Полтаві ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019) заборгованість у розмірі 174312 (ста семидесяти чотирьох тисяч трьохсот дванадцяти) гривень 91 (дев’яноста однієї) копійки.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2010 року.

Суддя                                                                                 К.І. Клочко