Постанова № 8204060, 09.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-45384/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді –Клочка К.І.

за участю секретаря судового засідання –Міщенко Р.В.

прокурора –Савченка В.А.,

представника позивача –Пусана Є.В.,

представника відповідача –Олексенко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора міста Кременчука Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавської областідо Приватного підприємства «Торговельна фірма «Інмар-продукт»про стягнення заборгованості перед бюджетом, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2009 року прокурор міста Кременчука Полтавської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавської області (надалі – позивач, Кременчуцька ОДПІ)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Торговельна фірма «Інмар-продукт» (надалі - відповідач)про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн, що застосовані до відповідача у зв’язку з порушенням вимог пунктів 2, 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995, № 265/95-ВР.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги позовної заяви не визнав посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено без урахування положень пункту 10 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому є неправомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності-юридичної особи №24825053, яке мається в матеріалах справи, 25.03.1997 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Приватне підприємство «Торговельна фірма «Інмар-продукт»зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 24825053), про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №2552.

Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-XII встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Так, 15.12.2008 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено перевірку господарської одиниці –кіоск №07.21-41, що розташований по вул. Першотравневій біля зупинки Петровського у м. Кременчуці Полтавської області де відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність, щодо дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході перевірки встановлено невикористання відповідачем книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки при проведенні розрахункової операції при продажу товару на суму 26,00 грн та невидачу розрахункового документу встановленого зразка.

За результатами перевірки зафіксовано порушення відповідачем вимог пунктів 2, 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що складено акт №1387/16/03/23/25825053 від 16.12.2008

За порушення пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідальність передбачено пунктом 3 статті 17 цього Закону. Так, зазначена норма статті передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій.

На підставі вищезазначеного, 26.12.2008 Кременчуцькою ОДПІ винесено рішення №0009302303/4064, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.

30.12.2008 відповідач отримав зазначене рішення, про що свідчить його особистий підпис.

Суми штрафних (фінансових) санкцій в десятиденний термін з дня прийняття Кременчуцькою ОДПІ рішення про застосування таких фінансових санкцій відповідач не сплатив.

Перевіряючи правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій суд встановив наступне.

Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №272951 видом діяльності за КВЕД Приватного підприємства «Торговельна фірма «Інмар-продукт», визначено роздрібну торгівлю книгами, газетами та канцелярськими товарами, а також оптову торгівлю папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям.

Відповідно до положень пункту 9 статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

Як встановлено судом у ході судового розгляду адміністративної справи, основним видом господарської діяльності відповідача є роздрібна торгівля книгами, газетами, канцелярськими товарами, паперу, картону, пластикових карт поповнення рахунку мобільного зв’язку. Реалізацію цих товарів відповідач здійснює у кіоску №07.21-41, що розташований по вул. Першотравневій біля зупинки Петровського у м. Кременчуці Полтавської області. Відповідач продаж алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів не здійснює.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України №314 від 01.12.2000, поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Положення пункту 7.4 розділу 7 цього Порядку, визначає використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю та передбачає наявність книги обліку розрахункових операцій в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Посилання позивача на невикористання відповідачем книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки при проведенні розрахункової операції при продажу товару не відповідають дійсності. В судовому засіданні досліджено книгу обліку розрахункових операцій №1603000319, де 15.12.2008 відображено облік готівки у сумі 150,20 грн.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на невидачу розрахункового документу встановленого зразка, оскільки відповідно до положень пункту 15 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Як встановлено в судовому засіданні перевіряючи такої вимоги не заявляли.

Відповідно до положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до частини п’ятої статті 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 №1789-ХІІ, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Згідно до частини другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу за спірний період суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 36-1, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову прокурора міста Кременчука Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавської області до Приватного підприємства «Торговельна фірма «Інмар-продукт» про стягнення заборгованості перед бюджетом - відмовити.

          Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2010 року.

Суддя                                                                                 К.І. Клочко