Постанова № 8203319, 25.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47414/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

прокурора - Савченко В.А.,

представників позивача - Пирлик Ю.Н., Ступа Н.І., Ставенко С.В.,

представників Державної податкової інспекції в м. Полтаві - Старжицька М.І., Гриценко Ю.В., Тур Н.І.,

представника Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - Якименко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент"до Державної податкової інспекції в м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2009 року Закрите акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2765703,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 165829,00 грн, грудень 2007 року в сумі 186942,00 грн, січень 2008 року в сумі 137224,00 грн, лютий 2008 року в сумі 147301,00 грн, березень 2008 року в сумі 192638,00 грн, квітень 2008 року в сумі 190116,00 грн, травень 2008 року в сумі 232854,00 грн, серпень 2008 року в сумі 198778,00 грн, вересень 2008 року в сумі 220959,00 грн, жовтень 2008 року в сумі 147323,00 грн, листопад 2008 року в сумі 107209,00 грн, грудень 2008 року в сумі 58360,00 грн, січень 2009 року в сумі 160273,00 грн, лютий 2009 року в сумі 140742,00 грн, березень 2009 року в сумі 49231,00 грн, квітень 2009 року в сумі 277678,00 грн, травень 2009 року в сумі 41612,00 грн, червень 2009 року в сумі 59677,00 грн, липень 2009 року в сумі 50957,00 грн, а всього на 2765703,00 грн, підтверджується довідками про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Полтавський алмазний інструмент»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДПІ у м. Полтаві від 18.02.2008 № 346/23-2/33804724, від 31.03.2008 № 687/23-2/33804724, від 16.05.2008 № 961/23-2/33804724, від 09.06.2008 № 1072/23-2/33804724, від 15.08.2008 № 1592/23-2/33804724, від 19.12.2008 № 2547/23-2/33804724, від 26.01.2009 № 124/23-2/33804724, від 16.07.2009 № 1452/23-2/33804724; податковими накладними та платіжними дорученнями про сплату податку на додану вартість на загальну суму 2765703,00 грн постачальникам товарів (робіт, послуг).

Державна податкова інспекція у м. Полтаві заперечувала проти задоволення позову, хоча визнала за позивачем право на повернення з державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 2521 399,38 грн згідно висновків про суми відшкодування податку на додану вартість від 09.11.2009 № 22081, від 10.11.2009 № 22082, від 09.11.2009 № 22211, від 09.11.2009 № 22304, від 10.11.2009 № 166, від 09.11.2009 № 290, від 09.11.2009 № 291, від 05.11.2009 № 593, від 04.11.2009 № 611, від 05.11.2009 № 594, від 04.11.2009 № 610, від 10.11.2009 № 173, від 05.11.2009 № 395, від 10.11.2009 № 174, від 05.11.2009 № 396, від 09.11.2009 № 75, від 04.11.2009 № 445, від 04.11.2009 № 608, від 04.11.2009 № 446, від 04.11.2009 № 609, від 05.11.2009 № 210, від 05.11.2009 № 394, від 10.11.2009 № 563, від 09.11.2009 № 337, від 09.11.2009 № 448, від 04.11.2009 № 498. Непідтвердження контролюючим органом решти суми податку на додану вартість 244307,62 грн обумовлене ненадходженням до податкової інспекції відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок безпосередніх контрагентів позивача або контрагентів безпосередніх контрагентів позивача в ланцюгу поставок товарів (робіт, послуг) та донарахуванням позивачу податку на додану вартість в сумі 3418,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.11.2009 № 0001022305/0, хоч і скасованого в адміністративному порядку узгодження податкового зобовязання, але ще не проведеного в оперативному обліку платежів позивача.

Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області просило суд звільнити його від відповідальності через відсутність вини у невідшкодуванні підтвердженої податковим органом суми податку на додану вартість в 2521 399,38 грн, оскільки відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»виконання рішення органу державної влади про стягнення коштів з державного бюджету здійснюється за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України Державним казначейством України, а не Головним управлінням Державного казначейства України у Полтавській області.

Згідно поданої до суду заяви від 13.11.2009 № 05/1-1494 у справу вступив прокурор Полтавської області.

В судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги і доводи сторони, інтереси якої вони представляють,а прокурор просив суд вирішити справу відповідно до закону та фактичних обставин у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані суду та зібрані ним письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що закритим акціонерним товариством «Полтавський алмазний інструмент»згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2009 року заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку /рядок 25.1 декларації/ податку на додану вартість в сумах 165829,00 грн, 186942,00 грн, 137224,00 грн, 147301,00 грн, 192638,00 грн, 190116,00 грн, 232854,00 грн, 198778,00 грн, 220959,00 грн, 147323,00 грн, 107209,00 грн, 58360,00 грн, 160273,00 грн, 140742,00 грн, 49231,00 грн, 277678,00 грн, 41612,00 грн, 59677,00 грн, 50957,00 грн відповідно, а всього на суму 2765703,00 грн.

Згідно зі статтею 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини 3 статті 72 названого Кодексу обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Позивач надав суду довідки про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Полтавський алмазний інструмент»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДПІ у м. Полтаві від 18.02.2008 № 346/23-2/33804724, від 31.03.2008 № 687/23-2/33804724, від 16.05.2008 № 961/23-2/33804724, від 09.06.2008 № 1072/23-2/33804724, від 15.08.2008 № 1592/23-2/33804724, від 19.12.2008 № 2547/23-2/33804724, від 26.01.2009 № 124/23-2/33804724, від 16.07.2009 № 1452/23-2/33804724, а ДПІ у м. Полтаві - висновки від 09.11.2009 № 22081, від 10.11.2009 № 22082, від 09.11.2009 № 22211, від 09.11.2009 № 22304, від 10.11.2009 № 166, від 09.11.2009 № 290, від 16.02.2010 № 350, від 09.11.2009 № 291, від 16.02.2010 № 351, від 05.11.2009 № 593, від 04.11.2009 № 611, від 05.11.2009 № 594, від 04.11.2009 № 610, від 10.11.2009 № 173, від 05.11.2009 № 395, від 10.11.2009 № 174, від 05.11.2009 № 396, від 09.11.2009 № 75, від 04.11.2009 № 445, від 04.11.2009 № 608, від 04.11.2009 № 446, від 04.11.2009 № 609, від 10.02.2010 № 773, від 05.11.2009 № 210, від 05.11.2009 № 394, від 10.11.2009 № 563, від 16.02.2010 № 665, від 10.02.2010 № 24, від 09.11.2009 № 337, від 09.11.2009 № 448, від 04.11.2009 № 498 в підтвердження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість - 2521 399,85 грн, а саме: за листопад 2007 року в сумі 165829,00 грн, грудень 2007 року в сумі 186942,00 грн, січень 2008 року в сумі 137224,00 грн, лютий 2008 року в сумі 143 883,00 грн, березень 2008 року в сумі 192638,00 грн, квітень 2008 року в сумі 190116,00 грн, травень 2008 року в сумі 232854,00 грн, серпень 2008 року в сумі 179544,00 грн, вересень 2008 року в сумі 151515,12 грн, жовтень 2008 року в сумі 97700,46 грн, листопад 2008 року в сумі 94533,00 грн, грудень 2008 року в сумі 58360,00 грн, січень 2009 року в сумі 149393,34 грн, лютий 2009 року в сумі 137268,30 грн, березень 2009 року в сумі 49231,00 грн, квітень 2009 року в сумі 202 122,63 грн, травень 2009 року в сумі 41612,00 грн, червень 2009 року в сумі 59677,00 грн, липень 2009 року в сумі 50957,00 грн.

Наведене дає підстави суду констатувати, що спору між сторонами стосовно відшкодування ПДВ на загальну суму 2521 399,38 грн немає.

При цьому суд бере до уваги положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правових підстав для сумнівів у правильності та достовірності даних податкового органу про підтвердження заявленої позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, суд не має.

А відтак, фактично спір між сторонами стосується наявності у позивача права на отримання з Державного бюджету України податку на додану вартість на загальну суму 244303,15 грн, а саме: за лютий 2008 року в сумі 3418,00 грн, серпень 2008 року в сумі 19234,00 грн, вересень 2008 року в сумі 69443,88 грн, жовтень 2008 року в сумі 49622,54 грн, листопад 2008 року в сумі 12676,00 грн, січень 2009 року в сумі 10879,66 грн, лютий 2009 року в сумі 3473,70 грн, квітень 2009 року в сумі 75555,37 грн.

Як вбачається із заперечень на позовну заяву ДПІ у м. Полтаві та пояснень представника ДПІ у м. Полтаві, наданих в судовому засіданні, станом на дату судового розгляду справи вказані суми податку на додану вартість не підтверджені контролюючим органом як такі, що підлягають поверненню позивачу у звязку з їх надмірною сплатою, внаслідок ненадходження до податкової інспекції матеріалів зустрічних перевірок безпосередніх контрагентів позивача та контрагентів безпосередніх контрагентів позивача в ланцюгу поставок товарів (робіт,послуг), а також не включення до реєстру сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню, суми податкового зобовязання -3473,70 грн згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.11.2009 № 0001022305/0, яка скасована в адміністративному порядку узгодження.

Суд вважає, що з предявленням до суду позову про стягнення бюджетної заборгованості податку на додану вартість /у непідтвердженій податковим органом сумі - 244303,15 грн / перевірка права позивача на отримання вказаної суми ПДВ покладається на суд. Крім того, обставини, які слугували фактичною підставою для непідтвердження позивачу надмірно сплаченої суми податку на додану вартість та у звязку з цим її неповернення з бюджету, знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіряючи право позивача на отримання з Державного бюджету України суми ПДВ, суд виходить з того, що при розгляді спору за позовом платника податків до податкового органу презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом в судовому процесі не буде доведено інше. Таке випливає з завдання адміністративного судочинства, наведеного в статті 2 КАС України. Водночас суд бере до уваги і положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто не може ставитися під сумнів судом і достовірність поданих органом державної влади фактичних даних у справі.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті /перерахуванню/ до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобовязань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої у такий спосіб, така сума підлягає сплаті /перерахуванню/ до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду; при відємному враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди / у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону /, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а/ бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг / у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг /; б/ залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, юридичними фактами, з якими норми підпункту 7.7.1, підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»повязують виникнення та існування права на отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є факти правомірного декларування платником сум податкових зобовязань та податкового кредиту за звітний податковий період, що передує податковому періоду, за який заявлене бюджетне відшкодування, та фактичної сплати податку його платником постачальникам товарів / послуг / в попередніх податкових періодах.

Доказів того, що позивач з порушенням податкового законодавства декларував суми податкових зобовязань за звітні податкові періоди січень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року, січень, березень 2009 року, суду не надано та такі мотиви для неповернення позивачу бюджетного відшкодування представниками ДПІ у м. Полтаві в судовому процесі не заявлялись.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 зазначеної статті право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Обставини наявності у ТОВ «Техдіамант», ВАТ «Полтаваобленерго», ФОП ОСОБА_1, ФОП Стрілець Ж.В., СП «Группа 4 Секуритас ЛТД»статусу платника податку на додану вартість станом на дати виписування податкових накладних, належного оформлення цими субєктами господарювання податкових накладних, на підставі яких позивач формував податковий кредит у зазначених періодах, визнаються одночасно і позивачем, і відповідачем-1, а тому в силу частини 3 статті 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Разом з тим, суд зауважує, що ці обставини одночасно з визнанням їх сторонами підтверджені також зібраними судом та наявними в матеріалах справи письмовими доказами податковими накладними від 09.01.2008 № 1, від 10.01.2008 № 2, від 11.01.2008 № 4, від 16.01.2008 № 5, від 28.01.2008 № 9; від 30.06.2008 № 15508/23/1, від 30.06.2008 № 16862/23/1; від 31.07.2008 № 19766/23/1, від 31.07.2008 № 18373/23/1, від 31.08.2008 № 22663/23/1, від 31.08.2008 № 21295/23/1; від 01.07.2008 № 70, від 07.07.2008 № 72, від 22.07.2008 № 75, від 18.06.2008 № 66, від 15.07.2008; від 30.09.2008 № 24196/23/1, від 30.09.2008 № 25620/23/1; від 12.09.2008 № 7; від 28.08.2008 № 88, від 01.09.2008 № 90; від 06.10.2008 № 2; від 01.10.2008 № 96, від 13.10.2008 № 101, від 15.10.2008 № 103, від 22.10.2008 № 106; від 30.11.2008 № 30163/23/1, від 30.11.2008 № 31575/23/1; від 17.06.2008 № 61, від 29.07.2008 № 74, від 25.09.2008 № 97, від 17.07.2008 № 73, від 26.06.2008 № 62, від 11.07.2008 № 72, від 01.07.2008 № 71; від 30.09.2008 № 381, від 31.10.2008 № 446, від 30.11.2008 № 476, від 31.12.2008 № 548; від 05.12.2008 № 121, від 09.12.2008 № 122, від 24.09.2008 № 94, від 16.12.2008 № 123, від 20.10.2008 № 101, від 12.03.2009 № 31, від 24.10.2008 № 102, від 30.10.2008 № 103, від 04.11.2008 № 111, від 04.11.2008 № 112, від 25.11.2008 № 114, від 27.11.2008 № 115, від 16.03.2009 № 32, від 17.03.2009 № 33, від 07.11.2008 № 113, від 24.09.2008 № 95, від 23.03.2009 № 34.

Зауважень до змісту податкових накладних, що стосується змісту оподатковуваної господарської операції, її вартісних та кількісних показників або ідентифікації її учасників, при складанні довідок за результатами позапланової виїзної перевірки ДПІ у м. Полтаві від 31.03.2008 № 687/23-2/33804724, від 19.12.2008 № 2547/23-2/33804724, від 26.01.2009 № 124/23-2/33804724, від 15.04.2009 № 837/23-2/33804724, від 16.07.2009 № 1452/23-2/33804724 та в судовому процесі ДПІ у м. Полтаві не висувала.

Не висувала ДПІ у м. Полтаві і зауважень до того, що по деяким податковим накладним, отриманим позивачем від ФОП Стрілець Ж.В., позивач формував податковий кредит у періоді фактичного отримання таких податкових накладних. Таке узгоджується з нормою підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону, продаж товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що в свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, що вчиняють відповідні дії, що свідчать про намір продати та придбати відповідно товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним та кількісним характеристикам.

Без наявності хоча б одного з обовязкових учасників операції з продажу товару (послуги) чи товару (послуги), визначених як обєкт продажу, операція відсутня, а отже відсутні і підстави для відтворення її фінансових результатів в податковому обліку, не дивлячись на документальне оформлення операції.

Суд не виявив доказів безтоварності господарських операцій позивача за участю своїх контрагентів ТОВ «Техдіамант», ВАТ «Полтаваобленерго», ФОП ОСОБА_1, ФОП Стрілець Ж.В., СП «Группа 4 Секуритас ЛТД»та контрагентів своїх контрагентів ВАТ «Хайдельберг Цемент Україна», ВАТ «Київметалпром», ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік», ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас»по поставці в тому числі товарів, будівельних робіт з улаштування покрівлі будівлі РСУ, реконструкції побутових приміщень в будівлі КМЦ, магазину «Карат», протипожежних сходів, послуг з охорони, постачання електричної енергії за договорами від 26.12.2007 № 3014/12, від 14.11.2005 № 1924, від 08.09.2008 № 3016/117, від 04.07.2008 № І-20.01.07, від 21.05.2008 № І-20.01.03, від 01.11.2005 № 9/05, від 26.08.2008 І-20.01.11, від 04.07.2008 № І-20.01.05, від 28.08.2008 № І-20.01.12, у звязку з чим приходить до висновку про правомірне формування позивачем податкового кредиту за звітні податкові періоди січень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року, січень, березень 2009 року.

Фактична сплата податку постачальникам товарів / робіт, послуг / в ціні придбання таких товарів (робіт, послуг) у звітних податкових періодах, що передують відповідним податковим періодам, за які заявлено бюджетне відшкодування, підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями позивача від 10.01.2008 № 12564, від 08.01.2008 № 12508; від 02.06.2008 № 532814663, від 13.06.2008 № 532814850, від 23.06.2008 № 532814962, від 25.06.2008 № 532814024, від 02.07.2008 № 532815110, від 14.07.2008 № 532815292, від 23.07.2008 № 176, від 28.07.2008 № 284, від 01.08.2008 № 388, від 13.08.2008 № 626, від 22.08.2008 № 780, від 26.08.2008 № 815, від 26.08.2008 № 816, від 26.08.2008 № 827, від 22.08.2008 № 794, від 07.08.2008 № 496, від 01.08.2008 № 382, від 18.07.2008 № 102, від 02.09.2008 № 934, від 12.09.2008 № 1115, від 23.09.2008 № 1303, від 25.09.2008 № 1347, від 16.09.2008 № 1166, від 29.08.2008 № 897, від 01.09.2008 № 923; від 08.10.2008 № 1557, від 07.10.2008 № 1530, від 31.10.2008 № 1894, від 08.10.2008 № 1546, від 01.10.2008 № 1451; від 03.11.2008 № 1934, від 13.11.2008 № 2093, від 24.11.2008 № 2214, від 25.11.2008 № 2243, від 17.06.2008 № 532814856, від 26.06.2008 № 532815032, від 01.07.2008 № 532815086, від 11.07.2008 № 532815256, від 17.07.2008 № 96, від 29.07.2008 № 291, від 25.09.2008 № 1348; від 19.01.2009 № 2703; від 24.09.2008 № 1318, від 20.10.2008 № 1711, від 24.10.2008 № 1781, від 30.10.2008 № 1854, від 04.11.2008 № 1953, від 04.11.2008 № 1954, від 25.11.2008 № 2239, від 27.11.2008 № 2269, від 05.12.2008 № 2368, від 09.12.2008 № 2428, від 16.12.2008 № 2509, від 12.03.2009 № 3317, від 17.03.2009 № 3370, від 16.03.2009 № 3349, від 24.09.2008 № 1317, від 07.11.2008 № 2024, від 23.03.2009 № 3406.

Таким чином, судом встановлена обставина надмірної фактичної сплати позивачем податку на додану вартість на загальну суму 244303,15 грн.

Як зясовано в судовому процесі та підтверджено наявною в матеріалах справи копією рішення про результати розгляду скарги ДПІ у м. Полтаві від 22.12.2009 № 32136/10/25-040, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.11.2009 № 0001022305/0 про зменшення ЗАТ «Полтавський алмазний інструмент»бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 3418,00 грн скасовано, чим фактично підтверджено контролюючим органом право позивача на бюджетне відшкодування цієї суми податку.

Наведені обставини дають суду підстави для висновку, що позивач має право на отримання з Державного бюджету України грошових коштів на загальну суму 2765703,00 грн в рахунок погашення бюджетної заборгованості, а тому вимога позивача про стягнення вказаної суми судом визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору, які згідно з статті 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції в м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2 765 703,00 грн задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" (вул. Красіна, 71-Б, м. Полтава, р/р 26007060073462 в Полтавському ГРУ "Приватбанк", ідентифікаційний код банку 21050723, код ЄДРПОУ 33804724, МФО 331401) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2 765 703 (два мільйони сімсот шістдесят п'ять тисяч сімсот три) грн 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" (вул. Красіна, 71-Б, м. Полтава, код ЄДРПОУ 33804724) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк