Ухвала суду № 82021368, 20.05.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6617/18

У Х В А Л А

20 травня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси ОСОБА_1 Вікторії Вікторівни про розстрочення виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про розстрочку виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2019 року у справі за позовом ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до Цацько ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна

В обґрунтування заяви вказує, що він являється інвалідом 3-ої групи, отримує пенсію в розмірі 1497 грн., а тому має скрутний матеріальний стан.

Вказані обставини ускладнюють виконання рішення суду та роблять його виконання неможливим.

А тому, на підставі ст. 435 ЦПК України, просить розстрочити виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2019 року на десять років, в зв`язку з вищевикладеними обставинами.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій справу просила розглянути в її відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 8290 грн. 53 коп. безпідставно отриманих коштів та 1762 грн. судового збору, а всього 10052 грн. 53 коп.

Вкаазне рішення набрало законної сили, оскільки сторонами не оскаржувалося.

Так, згідно ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Як роз`яснено в узагальненні проведеному Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 вказаної статті).

Відповідно до ч. 5 вказаної статті розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, системне тлумачення положень ст.ст. 217, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення може бути вирішено або при ухваленні судом рішення або вже після відкриття виконавчого провадження у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення і його виконання є неможливим. Тобто єдиною підставою для відстрочки виконання рішення є наявність обставин, що утруднюють виконання рішення, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_2 посилається на скрутний матеріальний стан, оскільки вона є інвалідом 3-ої групи, її пенсія за період з січня 2018 року по лютий 2019 року складає 20463 грн. Як вбачається з пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2015 року ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи довічно

Згідно довідки УПФ України в Черкаській області від 22 лютого 2019 року №702, ОСОБА_2 дійсно знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ ГУ ПФУ в Черкаській області і отримує пенсію по інвалідності. Розмір її пенсії за період з січня 2018 року по лютий 2019 року складає 20463 грн.

Як вбачається з довідки, в січні та лютому 2019 року ОСОБА_2 отримала по 1497 грн. пенсії щомісячно.

При цьому суд враховує, що статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2019 року року суд виходить із засад доцільності та необхідності захисту інтересів сторін, в тому числі і стягувача – Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», права якого підтверджені судовим рішенням та враховує вимоги вищезгаданої Конвенції.

За таких обставин, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає, що доводи боржника ОСОБА_2 щодо розстрочення виконання рішення на найбільш максимальний термін є необгрунтованими, а тому, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку про можливість розстрочити виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2019 року, шляхом внесення щомісячних періодичних платежів наступним чином: травень 2019 року – 1000 грн., червень 2019 року-1000 грн., липень 2019 року-1000 грн., серпень 2019 року -1000 грн., вересень 2019 року-1000 грн., жовтень 2019 року-1000 грн., листопад 2019 року-1000 грн., грудень 2019 року – 1000 грн., січень 2020 року – 1000 грн., до 22 лютого 2020 року -1052 грн. 53 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 267, 435 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Розстрочити виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до Цацько Вікторії ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна, шляхом внесення щомісячних періодичних платежів наступним чином: травень 2019 року – 1000 грн., червень 2019 року-1000 грн., липень 2019 року-1000 грн., серпень 2019 року -1000 грн., вересень 2019 року-1000 грн., жовтень 2019 року-1000 грн., листопад 2019 року-1000 грн., грудень 2019 року – 1000 грн., січень 2020 року – 1000 грн., до 22 лютого 20120 року -1052 грн. 53 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Головуючий: Р. В. Демчик