Постанова № 8200980, 26.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.02.10Справа №2-а-1592/08 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю представника позивача - Павленко В.Н.,

представника відповідача - Абсеметова З.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" до Сакської ОДПІ в АРК про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки"до Сакської ОДПІ в АРК про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004151503/0 від 28.07.2008 року на суму 2962,12 гривень, № 0004161503/0 від 28.07.2008 року на суму 227,70 гривень, № 0004171503/0 від 28.07.2008 року на суму 14026,23 гривень, прийнятих Сакською ОДПІ в АРК.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2008 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2008 року провадження по справі зупинено до вирішення справи № 2-27/7158-2008А Господарським судом АРК.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2009 року провадження у справі поновлено.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 24.07.2008 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту за рік (ІV квартал) 2007 року та за І квартал 2008 року та по збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету за ІІ квартал 2007 року, за результатами якої складено Акт від 24.07.2008 року №1181/1503/03347678, де зафіксовано порушення позивачем вимог діючого податкового законодавства – встановлено несвоєчасне погашення погодженого податкового зобов’язання. На підставі Акту винесено податкові повідомлення-рішення від 28.07.2008 року №0004151503/0, яким позивачеві визначено суму штрафу за платежем збір за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 2262,12 гривень, № 0004161503/0, яким позивачеві визначено суму штрафу за платежем збір за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 220,70 гривень, №0004171503/0, яким позивачеві визначено суму штрафу за платежем збір за геологорозвідувальні роботи у сумі 14026,23 гривень.

Представник позивача зазначив, що висновки акту та відповідно податкове повідомлення рішення є такими, що не відповідають дійсності. Також зауважив, що своєчасно, у строки визначені законом позивач в повному обсязі сплатив свої зобов’язання, що підтверджується платіжними дорученнями.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.02.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить визнати недійсними податкові повідомлення – рішення № 0004151503/0 від 28.07.2008 року на суму 2962,12 гривень, № 0004161503/0 від 28.07.2008 року на суму 227,70 гривень, № 0004171503/0 від 28.07.2008 року на суму 11526,23 гривень, оскільки податкове зобов’язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 5000 гривень не було своєчасно сплачено, а тому штрафні санкції в розмірі 2500 гривень, застосовані відповідачем вірно.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, пояснив, що Сакською ОДПІ в АРК на підставі проведеної перевірки встановлено порушення податкового законодавства КРП “ВПВКГ м. Саки”, тому податкові повідомлення –рішення є такими, що винесені на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Сакська ОДПІ в АРК.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Сакська ОДПІ в АРК є суб’єктом владних повноважень.

          Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

          Отже “на підставі”означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

          “У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

          “У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій позивачу, суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" (ЄДРПОУ 03347678) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сакської міської ради АРК 14.11.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 038408 (а.с.21), Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 54-01-26-52/205 (а.с.22).

Таким чином, судом встановлено, що КРП "ВПВКГ м. Саки" являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що КРП "ВПВКГ м. Саки" зареєстроване у якості платника податків у Сакській ОДПІ АРК, а тому згідно із законодавством України, відповідач зобов’язаний сплачувати податки до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (розрахунку).

Порядок, строки та підстави сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів визначені Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1494 від 16.08.1999 року.

Пунтками 14, 14-1 Порядку передбачено, що збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту обчислюється платниками самостійно.

Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.

Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 231/539/118/219 від 01.10.1999 року, передбачено, що платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Таким чином, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси, зокрема, здійснюють забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб на підставі спеціального дозволу.

Строки, підстави та порядок сплати збору за геологорозвідувальні роботи встановлені Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр № 105/309 від 23.06.1999 року.

Пунктом 5.1. Інструкції передбачено, що надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів

Таким чином, КРП "ВПВКГ м. Саки" зобов’язано, подавати до Сакської ОДПІ в АРК декларації (розрахунки) по збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за геологорозвідувальні роботи та сплачувати зазначені податки до бюджету.

Судом встановлено, що Сакською ОДПІ в АРК 24 липня 2008 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту за рік (ІV квартал) 2007 року та за І квартал 2008 року, по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рохунок державного бюджету за ІІ квартал 2007 року, за результатами якої складено Акт від 24.07.2008 року №1181/1503/03347678.

Відповідно до акту зазначено, що в порушення Законів України “Про систему оподаткування”, п.1 ст.9 Закону України “Про порядок оподаткування”, п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 7.6. п.7 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, Міністерством економіки України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 231/539/118/219 від 01.10.1999 р. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 р. за №711/4004), яке виразилось у встановленні факту несвоєчасної сплати позивачем суми самостійно визначеної заборгованості по збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики у податкових деклараціях (розрахунку) за 9 місяців 2007 року, за І квартал 2008 року та по збору за геологорозвідувальні роботи у податковій декларації (розрахунку) за ІІ квартал 2007 року:

-          по терміну сплати 19.11.2007 року по розрахунку № 25528 від 29.10.2007 року нараховано суму збору за спеціальне користування водами для потреб гідроенергетики в розмірі 21602,71 гривень, яка фактично сплачена платіжними дорученнями:

№ 728 від 16.05.2008 року в сумі 1293,29 гривень з порушенням терміну сплати на 179 днів;

№ 734 від 19.05.2008 року в сумі 4630,95 гривень з порушенням терміну сплати на 182 дні.

-          по терміну сплати 20.05.2008 року по розрахунку № 7127 від 17.04.2008 року нараховано суму збору за спеціальне користування водами для потреб гідроенергетики в розмірі 18555,31 гривень, яка фактично сплачена платіжними дорученнями:

№ 69/19-011 від 10.07.2008 року в сумі 1081,37 гривень з порушенням терміну сплати на 51 день;

№ 69/19-011 від 10.07.2008 року в сумі 22,14 гривень з порушенням терміну сплати на 51 день

-          по терміну сплати 20.08.2007 року по розрахунку № 17295 від 06.08.2007 року нараховано суму збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 34023,67 гривень, яке фактично сплачено платіжними дорученнями:

№ 865 від 04.06.2008 року в сумі 4956,93 гривень з порушенням терміну сплати на 289 днів;

№ 865 від 05.06.2008 року в сумі 4916,74 гривень з порушенням терміну сплати на 290 днів;

№ 865 від 06.06.2008 року в сумі 9251,95 гривень з порушенням терміну сплати на 291 день;

№ 866 від 09.06.2008 року в сумі 8926,82 гривень з порушенням терміну сплати на 294 дні.

          Судом встановлено, що Сакською ОДПІ в АРК у зв’язку з порушенням граничних строків сплати погоджених податкових зобов’язань винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0004151503/0 від 28 липня 2008 року на суму 2962,12 гривень (50 % від 5924,24 гривень);

№ 0004161503/0 від 28 липня 2008 року на суму 220,70 гривень (20 % від 1103,51 гривень);

№ 0004171503/0 від 28 липня 2008 року на суму 14026,23 гривень (50 % від 28052,44 гривень).

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості нарахування відповідачем штрафних санкцій судом у повному обсязі перевірені податкові декларація, платіжні доручення, особовий рахунок позивача про нарахування та сплату податку на додану вартість.

Аналізуючи зазначені дані суд приходить до наступних висновків:

КРП "ВПВКГ м. Саки" відповідно до розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики № 25528 від 29.10.2007 року визначило суму збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року в розмірі 21602,71 гривень.

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні КРП "ВПВКГ м. Саки" сплатило 19.11.2007 року збір за користування водами для потреб гідроенергетики за ІІІ квартал 2007 року в розмірі 21602,71 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1681 від19.11.2007 року з призначенням платежу “спецводопользование за 3 квартал 2007 г.”. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії “КРУ ЗАТ КБ “Приватбанк” про проведення платежу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за 9 місяців 2007 року позивачем податкове зобов’язання своєчасно сплачено у повному обсязі.

Але відповідно до особового рахунку, сумою сплаченого позивачем збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року були погашені суми податкового боргу, що виникли в попередніх періодах.

Відповідно до розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи № 17295 від 06.08.2007 року визначило суму збору за користування водами для потреб гідроенергетики за ІІ квартал 2007 року в розмірі 34023,67 гривень.

Згідно з платіжними дорученнями, які були досліджені в судовому засіданні КРП "ВПВКГ м. Саки" заборгованість була погашена частково наступними платіжними дорученнями, а саме:

-          сума у розмірі 29024,00 гривень за платіжним дорученням № 1198 від 17.08.2007 року з призначенням платежу “ налог за геологоразведочные работы за 2 квартал 2007 г.”.

На вказаному платіжному документі є відмітки обслуговуючого банку Філії “КРУ ЗАТ КБ “Приватбанк” про проведення платежу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за ІІ квартал 2007 року позивачем податкове зобов’язання своєчасно сплачено частково в розмірі 29024,00 гривень.

Але відповідно до особового рахунку, сумою сплаченого позивачем збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2007 року були погашені суми, штучно створеного, податкового боргу, що виник у попередніх періодах.

Заборгованість зі сплати збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2007 року в розмірі 5000 гривень позивачем самостійно не сплачена станом на день розгляду справи.

КРП "ВПВКГ м. Саки" відповідно до розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики № 7127 від 17.04.2008 року визначило суму збору за користування водами для потреб гідроенергетики за І квартал 2008 року в розмірі 18555,31 гривень.

Згідно з платіжними дорученнями, які були досліджені в судовому засіданні КРП "ВПВКГ м. Саки" заборгованість була погашена іншими платіжними дорученнями, а саме:

-          сума у розмірі 5000,00 гривень за платіжним дорученням № 734 від 19.05.2008 року з призначенням платежу “ спецводопользование за 1 квартал 2008 г. ”;

-          сума у розмірі 13555,31 гривень за платіжним дорученням № 728 від 16.05.2008 року з призначенням платежу “ спецводопользование за 1 квартал 2008 г. ”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за І квартал 2008 року позивачем податкове зобов’язання своєчасно сплачено у повному обсязі.

Але відповідно до особового рахунку, сумою сплаченого позивачем збору за користування водами для потреб гідроенергетики за І квартал 2008 року були погашені суми, штучно створенного, податкового боргу за попередні періоди.

          Приймаючи до уваги, що відповідачем сума сплаченого позивачем збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року, за І квартал 2008 та збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету ІІ кварталу 2007 року були направлені на погашення сум податкового боргу, що виникли в попередніх періодах, у позивача виник штучний необґрунтований борг зі сплати збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року, за І квартал 2008 року та збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету ІІ кварталу 2007 року, у зв’язку з чим позивачеві за несвоєчасну сплату до бюджету сум податкового зобов’язання нараховані штрафні санкції на загальну суму 37209,05 гривень.

Суд зазначає, що такі дії податкового органу не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III.

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до п.п. “б”п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Таким чином, позивач, перерахувавши суми по збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики та по збору за геологорозвідувальні роботи, самостійно визначені ним, виконав своє зобов’язання зі сплати зборів, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені на підставі ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач самостійно, без узгодження з позивачем змінив призначення платежу –“спецводопользование за 3 квартал 2007 року”, визначене в платіжному доручені № 1681 від 19.11.2007 року в розмірі 21602,71 гривень, за І квартал 2008 року, визначені в платіжних дорученнях № 728 від 16.05.2008 року в розмірі 13555,31 гривень та №734 від 19.05.2008 року в розмірі 5000,00 гривень –“спецводопользование за 1 квартал 2008 року”, за ІІ квартал 2007 року, визначені в платіжному дорученні № 1198 від 17.08.2007 року в розмірі 29024,00 гривень призначення платежу –“ налог за геологоразведочные работы за 3 квартал 2007 року”- та погасив податковий борг, що виник в попередніх періодах, внаслідок чого виник новий борг за період, за який позивач вважав податкові зобов’язання погашеними.

Судом встановлено, що у зв’язку з тим, що суми зборів на спецводокористування та геологорозвідувальні роботи, самостійно визначені позивачем, не були зараховані відповідачем згідно з призначенням платежу, наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати податкових зобов’язань були зараховані у рахунок заборгованості.

Отже, у зв’язку з запізненням погашення податкових зобов’язань у відповідності до вимог ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ відповідачем здійснювалося нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування до бюджету сум податкових зобов’язань.

У той же час судом встановлено, що заборгованість зі збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2007 року погашена позивачем лише частково в розмірі 29024 гривень, заборгованість в розмірі 5000 гривень своєчасно не погашена.

У зв’язку з тим, що сплачені позивачем суми зборів на спецводокористування за 9 місяців 2007 року, за І квартал 2008 року та на геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2007 року в розмірі 29024 гривень, безпідставно визнані податковою інспекцією заборгованістю, зазначені суми безпідставно направлені на погашення попередньої заборгованості, а наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати зараховані у рахунок існуючої заборгованості, суд зазначає, що штрафні санкції за затримку граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, визначені податковими повідомленнями – рішеннями № 0004151503/0 від 28.07.2008 року на суму 2962,12 гривень, № 0004161503/0 від 28.07.2008 року на суму 227,70 гривень, № 0004171503/0 від 28.07.2008 року на суму 11526,23 гривень, застосовані відповідачем необґрунтовано.

Судом встановлено, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2007 року в розмірі 2500 гривень (50% від 5000 гривень), застосовані згідно податкового повідомлення-рішення № 0004171503/0 від 28.07.2008 року обґрунтовано, а тому суд погоджується з представником позивача, що в цій частині зазначене податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АРК № 0004151503/0 від 28 липня 2008 року на суму 2962,12 гривень, № 0004161503/0 від 28 липня 2008 року на суму 220,70 гривень, № 0004171503/0 від 28 липня 2008 року на суму 11526,23 гривень є протиправними та підлягають скасуванню.

          Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними та скасування, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

          Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          У зв’язку зі складністю справи судом 26 лютого 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 03 березня 2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

                    ПОСТАНОВИВ:

1.          Уточненні позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АРК № 0004151503/0 від 28 липня 2008 року на суму 2962,12 гривень, № 0004161503/0 від 28 липня 2008 року на суму 220,70 гривень, № 0004171503/0 від 28 липня 2008 року на суму 11526,23 гривень.

3.          Стягнути на користьКримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Трещова О.Р.