Постанова № 8200974, 22.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.02.10Справа №2а-7209/09/0/0170 (17:36 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля"

до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Пономаренко Олена Петрівна, довіреність б/н від 01.07.09 р.;

від відповідача - Окул Наталя Леонідівна, довіреність № 3413 від 18.11.09 ;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК від 27.08.08р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.09 відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.09 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

18.08.09р. до суду надішли доповнення до позову, у яких позивач просив суд визнати протиправними висновки акту перевірки від 26.08.08р. за №0921, складені керівником відділу Арестенко Наталією Леонідівною та головним державним інспектором Олефіренко Ольгою Миколаївною в частині безпідставно нарахованої плати за утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 72419грн., безпідставно отриманої виручки за утримання будинків та прибудинкової території у сумі 52237грн., безпідставно нарахованої суми за користування електроенергією в місцях загального користування у сумі 7308,92грн.; визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в АРК №65 від 27.08.08р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін; визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції з контролю за цінами в АРК №36 від 04.09.08р. про адміністративне правопорушення.

Позивачем у судовому засіданні, що відбулося 02.12.09р., надано заяву про відкликання позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Державної інспекції з контролю за цінами в АРК №36 від 04.09.08р. про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 02.12.09 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК у частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Державної інспекції з контролю за цінами в АРК №36 від 04.09.08р. про адміністративне правопорушення, залишено без розгляду.

У судовому засіданні 22.02.10 р. представник позивача надав суду заяву про відкликання позовних вимог про визнання протиправними висновків акту перевірки від 26.08.08р. за №0921 складені керівником відділу Арестенко Наталією Леонідівною та головним державним інспектором Олефіренко Ольгою Миколаївною в частині безпідставно нарахованої плати за утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 72419грн., безпідставно отриманої виручки за утримання будинків та прибудинкової території у сумі 52237грн., безпідставно нарахованої суми за користування електроенергією в місцях загального користування у сумі 7308,92 грн.

Ухвалою суду від 22.02.10 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК у частині позовних вимог про відкликання позовних вимог про визнання протиправними висновків акту перевірки від 26.08.08р. за №0921 складені керівником відділу Арестенко Наталією Леонідівною та головним державним інспектором Олефіренко Ольгою Миколаївною в частині безпідставно нарахованої плати за утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 72419грн., безпідставно отриманої виручки за утримання будинків та прибудинкової території у сумі 52237грн., безпідставно нарахованої суми за користування електроенергією в місцях загального користування у сумі 7308,92 грн., залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 серпня 2008 року працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в АРК проведено перевірку ТОВ «Блакитна Хвиля» щодо додержання останнім порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги, за результатами якої складено акт №0291 від 26 серпня 2008 року, в якому встановлено порушення позивачем державної дисципліни цін і тарифів шляхом необґрунтованого отримання грошової виручки внаслідок стягнення додаткової плати за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2007 року по 31.07.2008 року.

На підставі зазначеного акту Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК 29.08.2008 року прийняте рішення за №64 про застосування до ТОВ «Блакитна Хвиля» економічних санкцій у розмірі 59546,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 119092,00 гривень за порушення державної дисципліни цін. ТОВ «Блакитна Хвиля» вважає прийняте рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства тому, що при формуванні цін на послуги позивачем не допущено порушень ст. 144 Конституції України та ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», так як позивач в своїх діях не повинен керуватися рішеннями органів місцевого самоврядування. На думку позивача, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки не було враховано, що ТОВ «Блакитна Хвиля» надає споживачам послуги в більшому обсязі та ціни на які не підлягають державному регулюванню, але передбачені умовами договорів, укладених із споживачами. Без розділення цих видів послуг, без урахування сум за додаткові послуги, висновки акту не відповідають фактичним обставинам справи та є не правомірними.

У судовому засіданні 22.02.10 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.02.10 р. заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у запереченнях до позову, а саме зазначив, що в ході планової перевірки позивача, було встановлено, що у перевіреному періоді (з 01.08.2007 р. до 31.07.2008 р.) позивач застосовував тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, які сформовано та введено в дію з порушенням вимог діючого законодавства (не затверджені органами місцевого самоврядування). Всупереч діючому законодавству, замість того, щоб узгодити тарифи в органах місцевого самоврядування, підприємство розрахувало тарифи на утримання будинків та прибудинкової території відповідно кошторису по кожному будинку окремо, та затвердило ці тарифи наказом директора підприємства. Розрахунки тарифів підприємства надані у додатках 40-46 до акту перевірки № 0291 від 26.08.2009 р. За підсумками встановленого порушення, позивачем необґрунтовано отримана виручка у розмірі 59546,00 грн., що є порушенням вимог ст. 144 Конституції України, ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р., ст. 30, 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.04 р., Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р., Рішення виконавчого комітету Київської районної Ради м. Сімферополь № 37 от 29.03.2005 р., Рішення виконавчого комітету Залізничної районної Ради м. Сімферополь № 22 от 15.02.2005 р., № 106 від 14.04.2005 р., що потягло застосування положень ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення ” щодо вилучення суми виручки та штрафу у подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

На підставі зазначеного акту Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК 29.08.2008 року прийняте рішення за №64 про застосування до ТОВ «Блакитна Хвиля» економічних санкцій у розмірі 59546,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 119092,00 гривень за порушення державної дисципліни цін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

                              ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" 29.10.04 р. зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 431806 (а.с.69) та взято на облік як платник податків у ДПІ в м. Сімферополі, що підтверджується відповідною довідкою № 980/29-0 від 06.12.05 р. (а.с.79).

ТОВ "Блакитна хвиля"з 2009 р. є платником єдиного податку за ставкою 10%, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 2606 від 01.01.09 р., виданим ДПІ в м. Сімферополі (а.с.71).

Відповідно до положень п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна хвиля" (у старій редакції), позивач створений шляхом об’єднання майна і грошових внесків засновників відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про господарські товариства” з метою одержання прибутку (а.с. 20-27).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА № 009760 видами діяльності за КВЕД, що здійснює позивач є : діяльність санаторно-курортних закладів, будівництво будівель, газопровідні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, прибирання виробничих та житлових приміщень, устаткування та транспортних засобів (а.с.70).

У період з 13.08.08 п. по 26.08.08 р. на підставі посвідчення від «12» серпня 2008 року №0291, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим посадовими особами Держінспекції з контролю за цінами в АРК відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», пунктів 4,5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», на виконання наказу від 10 липня 2009р. №212 та відповідно до пункту 33 Плану роботи на III квартал 2008р., проведена планова перевірка ТОВ «Блакитна хвиля» з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги в ТОВ «Блакитна хвиля» за період з 01.08.07 р. по 31.07.08 р.

Перевіркою встановлено наступне:

1. ТОВ «Блакитна хвиля» при нарахуванні плати за обслуговування будинку і прибудинкової території порушило: ст. 144 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р., ст. 30, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.04 р., норми Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», Рішення виконавчого комітету Київської районної Ради м. Сімферополь № 37 від 29.03.2005 р. «Про встановлення розмірів квартирної плати і плати (для приватизованих квартир) за обслуговування будинків і прибудинкової території», Рішення виконавчого комітету Залізничної районної Ради м. Сімферополь № 22 від 15.02.2005 р., № 106 від 14.04.2005 р. «Про встановлення розмірів квартирної плати і плати (для приватизованих квартир) за обслуговування будинків і прибудинкових територій».

2. За період з 01.08.2007р. по 31.07.08р. ТОВ «Блакитна хвиля» необґрунтовано нарахувало плату за обслуговування будинків і прибудинкової території у розмірі 72419 грн., зокрема:

- з будинку № 19 по вул. Семашко - 47003 грн.;

- з будинку № 4 (корпус 1,2) по вул. Лугова - 21607 грн.;

- з будинку № 6-в по бульвару Франка - 3809 грн.

3. Розмір необґрунтовано отриманої виручки ООО «Блакитна хвиля» за утримання будинків і прибудинкової території з 01.08.2007 р. по 31.07.2008г. склав 52237 грн., зокрема:

- з будинку № 19 по вул. Семашко - 34538 грн.;

- з будинку № 4 (корпус 1,2) по вул. Лугова - 15624 грн.;

- з будинку № 6-в по бульвару Франка - 2075грн.

4. Розмір необґрунтовано нарахованої суми за користування електроенергією в місцях загального користування з 01.08.2007 р. по 31.07.2008 р. склав по вул. Семашко у буд. № 19 - 6872,96 грн. ; на бульварі Франка у буд. № 6-в - 435,96 грн., а всього - 7308,92 грн.

Необґрунтовано отримана виручка по відшкодуванню витрат за електроенергію загального користування з 01.08.2007 р. по 31.07.2008 р. по обслуговуваних будинках складає 7308,92 грн.

          Вищенаведені порушення були відображені в акті перевірки № 0291 від 26.08.08 р., який було складено за результатами проведеної перевірки позивача (а.с.11-24).

27.08.08 р. відповідачем було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 64, відповідно до якого вирішено вилучити у позивача в дохід державного бюджету 59546 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штрафу у розмірі 119092 грн. на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (а. с. 25).

На підставі зазначеного акту Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК 27.08.2008 року ТОВ «Блакитна Хвиля» винесено припис №65 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін з вимогою:

1. у місячний термін усунути порушення шляхом приведення тарифів при нарахуванні житлово-комунальних послуг (плата за утримання будинків та прибудинкової території) у відповідність до вимог Рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя № 37 від 29.03.2005року, Рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя № 22 від 15.02.2005 року, №106 від 14.04.2005 року;

2. провести перерахунок громадянам безпідставно нарахованої плати за утримання будинків та прибудинкової території за період з 01.08.2007р. по 31.07.2008 р. на суму 72419грн. по будинкам № 19 на вул. Семашко, №4 на вул. Лугова (корпус 1,2), № 6-в на бульварі Франко (під’їзд 1,2);

3. провести перерахунок споживачам безпідставно нарахованої плати за користування електроенергією у місцях загального користування за період з 01.08.2007р. по 31.07.2008р. на суму 7308,92 грн. у тому числі по вул. Семашко, буд.19 на суму 6872,96 грн., на бульварі Франко буд №6-в на суму 435,96грн.

Також позивача було попереджено, що невиконання зазначених вимог Державної інспекції з контролю за цінами в АРК тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб згідно ст. 188-3 КУпАП. (а.с.26-27).

04.09.08 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК було винесено постанову № 36 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, за отримання необґрунтованої суми виручки у розмірі 59546 грн. Виноградову Ларису Сергіївну (директора ТОВ «Блакитна Хвиля») притягнуто до адміністративної відповідальності згідно вимог ч.1 ст. 165-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 170 грн.(а.с.114).

Судом також досліджені наступні матеріали справи:

- Рішення виконкому Київської районної ради м. Сімферополя від 29.03.05 р. № 37 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для виробничих квартир) за утримання будинків та прибудинкової території» з додатком (а.с.8-10);

- Рішення виконкому Залізничної районної ради м. Сімферополя від 15.02.05 р. № 22 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для виробничих квартир) за утримання будинків та прибудинкової території» з додатком (а.с.204-205);

- рішення виконкому Залізничної районної ради м. Сімферополя від 19.04.05 р. № 106 «Про внесення змін до додатку № 1 до Рішення виконкому Залізничної районної ради м. Сімферополя від 15.02.05 р. № 22 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для виробничих квартир) за утримання будинків та прибудинкової території» (а.с.203);

- Договори № 10/бф від 01.10.07 р., № 13/бф від 01.10.07 р. про участь у витратах з обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в та прибудинкової території, укладені між організацією, що надає послуги по обслуговуванню багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в та прибудинкової території - ТОВ «Блакитна Хвиля» та власниками квартир № 10, 13. Предметом договорів є здійснення організацією функцій із забезпечення обслуговування будинку, розташованого за адресою : м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в та прибудинкової території. Власник квартири приймає зобов’язання з відшкодування витрат відносно виконаних організацією робіт та наданих послуг (а.с.29,32). Розрахунки витрат на обслуговування житлового будинку в м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в, кв.10,13 (а.с.30,33). Додаткові угоди № 1 про зміну послуг, що надаються та їх вартості (а.с.31,34);

- договори № 10/бф від 01.10.07 р., № 13/бф від 01.10.07 р. про участь у витратах з обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в та прибудинкової території, укладені між організацією, що надає послуги по обслуговуванню багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в та прибудинковій території - ТОВ «Блакитна Хвиля» та власниками квартир № 10, 13. Предметом договорів є здійснення організацією функцій із забезпечення обслуговування будинку, розташованого за адресою : м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в та прибудинковій території. Власник квартири приймає зобов’язання з відшкодування витрат відносно виконаних організацією робіт та наданих послуг (а.с.29,32). Розрахунки витрат на обслуговування житлового будинку в м. Сімферополі, бульвар Франко, 6-в, кв.10,13 (а.с.30,33). Додаткові угоди № 1 про зміну послуг, що надаються та їх вартості (а.с.31,34);

- кошториси витрат на утримання 1-го під’їзду житлового будинку по бульвару Франко 6-в для квартир № № 28-45 з 01.07.08 р., №№1-27 з 01.10.07 р. та додаткові кошториси до них (а.с. 35-38);

- калькуляція витрат на утримання 1-го та 2-го під’їздів житлового будинку по бульвару Франко 6-в з 01.07.08 р. по 31.07.08 р., з 01.04.08 р. по 01.07.08 р., з 01.10.07 р. по 01.04.08 р. (а.с.39-41);

- договори № 37л від 01.08.07 р., № 15л від 01.08.07 р. про участь у витратах з обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, вул. Лугова, буд. 4, корпус 1 та прибудинкової території, укладені між організацією, що надає послуги по обслуговуванню багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, вул. Лугова, буд. 4, корпус 1 та прибудинкової території - ТОВ «Блакитна Хвиля» та власниками квартир № 37, 15. Предметом договорів є здійснення організацією функцій із забезпечення обслуговування будинку, розташованого за адресою : м. Сімферополі, вул. Лугова, буд. 4, корпус 1 та прибудинкової території. Власник квартири приймає зобов’язання з відшкодування витрат відносно виконаних організацією робіт та наданих послуг (а.с.42,45). Розрахунки витрат на обслуговування житлового будинку в м. Сімферополі, вул. Лугова, буд. 4, корпус 1 кв.37,15 (а.с.43,46). Додаткові угоди № 1 про зміну послуг, що надаються та їх вартості (а.с.44,47);

- кошториси витрат на утримання 1-го та 2-го корпусів по вул. Лугова, буд. 4 з 01.08.07 р., (а.с. 48);

- калькуляція витрат на утримання 1-го та 2-го корпусів по вул. Лугова, буд. 4 з 01.08.07 р. (а.с.49);

- договори № 36 від 01.01.06 р., № 75 від 01.01.06 р. про участь у витратах з обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, вул. Семашко, буд.19 та прибудинкової території, укладені між організацією, що надає послуги по обслуговуванню багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в м. Сімферополі, вул. Семашко, буд.19 та прибудинкової території - ТОВ «Блакитна Хвиля» та власниками квартир № 36, 75. Предметом договорів є здійснення організацією функцій із забезпечення обслуговування будинку, розташованого за адресою : м. Сімферополі, вул. Семашко, буд.19 та прибудинкової території. Власник квартири приймає зобов’язання з відшкодування витрат відносно виконаних організацією робіт та наданих послуг (а.с.50-51,55). Розрахунки витрат на обслуговування житлового будинку в м. Сімферополі, вул. Семашко, буд.19 кв.36,75 (а.с.52,56). Додаткова угода № 1 про зміну вартості послуг, що надаються (а.с.53);

- калькуляції витрат на утримання житлового будинку по вул. Семашко з 01.09.07 р. по 31.05.08 р., з 01.08.07 р. по 31.08.07 р., з 01.07.08 р. по 31.07.08 р.(а.с.57-59);

- зведена таблиця індексів інфляції за період з 2000 р. по 2009 р. (а.с. 60), індекси споживчих цін з 2002 р. по 2008 р. (а.с.61);

- договори № 101 від 26.06.07 р., № 126 від 24.11.08 р., № 71 від 01.01.07 р., № 111 від березня 2008 р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, укладений між ДП «Госпрозрахункова транспортна ділянка» (виконавець) та ТОВ «Блакитна Хвиля» (замовник) . Предметом договорів є виконання комплексу робіт з регулярного вивезення ТБВ з території замовника до території СГ, вивезення ТБВ проводиться виконавцем за адресою м. Сімферополь, вул. Лугова, 4; вул. Семашко, 19 (а.с.62-63,65,67). Додаткові угоди до цих договорів про зміну вартості послуг, що надаються та їх об’єму (а.с.64,66,68);

- нарахування плати за утримання будинків та прибудинкової території ТОВ «Блакитна Хвиля» за період з 01.08.07 р. по 31.07.08 р. за адресою бульвар Франко, 6-в (а.с.162), вул. Лугова, корп. 2, буд. 4 (а.с.164), вул. Лугова, корп. 1 , буд. 4 (а.с.164), вул. Семашко, 19 (а.с.168-169).

Судом встановлено, що перевірка позивача була проведена на підставі плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в АРК на ІІІ квартал 2008 р. (а.с.128-130), посвідчення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 0291 від 12.08.08 р. на проведення планової перевірки позивача (а.с.131), наказу Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 212 від 24.07.08 р. на проведення планової перевірки позивача (а.с.132), повідомлення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 01/03-39/134 від 24.07.08 р. про проведення планової перевірки позивача (а.с.133).

Судом досліджено розрахунки необґрунтовано отриманої суми виручки ТОВ «Блакитна Хвиля» в результаті застосування необґрунтованих тарифів за утримання житла та прибудинкової території мешканців будинків в м. Сімферополі за період з 01.08.07 р. по 31.07.08 р. по бульвару Франко, 6-в (додаток 53), вул. Лугова, корп. 2 , буд. 4 (додаток 52), вул. Лугова, корп. 1 , буд. 4 (додаток 51), вул.. Семашко, 19 (додаток 50) (а.с.141-149, 163,166,167,170-171).

Судом встановлено, що позивач розрахував витрати на утримання даних будинків згідно кошторису витрат на утримання житлового будинку по вул.. Семашко з 01.11.06 р. (а.с.179), кошторису на утримання житлового будинку у зв’язку із пуском ліфту по вул.. Семашко з 17.10.06 р. (а.с.179), кошторису витрат на утримання І під’їзду житлового будинку по бул. Франко, 6в для квартир № 1-27 (а.с.180), кошторису витрат на утримання І та ІІ корпусів по вул. Лугова з 01.08.07 р. (а.с.180), кошторису витрат на утримання ІІ під’їзду житлового будинку по бул. Франко, 6в для квартир № 28-45 (а.с.181), кошторису витрат на утримання І під’їзду житлового будинку по бул. Франко, 6в для квартир № 1-27 (а.с.181), кошторису витрат на утримання ІІ під’їзду житлового будинку по бул. Франко, 6в для квартир № 28-45 (а.с.182).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до пункту 1 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим відповідач є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки України і підпорядковується йому (а.с. 137-138).

Таким чином, Державна інспекція з контролю за цінами в АРК у відносинах з фізичними чи юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до положень ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положення ч. 2 ст. 69 КАС України також зазначають, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із ст. 189 Господарського кодексу України, ціна(тариф) є формою грошового визначення вартості продукції(робіт, послуг), які реалізовують суб’єкти господарювання. Суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни.

Ст. 192 ГК України встановлює, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом України «Про ціни і ціноутворення» та іншими законодавчими актами.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” від 03.12.90р. №507-XІІ (із змінами та доповненнями) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України “Про ціни та ціноутворення” Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.14 даного Закону, вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Враховуючи викладене, до компетенції відповідача відноситься державний контроль за цінами при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» N 1875-IV від 24.06.2004 р., із змінами та доповненнями в редакції за період проведення перевірки. (далі Закон № 1875).

Статтею 1 Закону № 1875 визначені поняття наступних термінів :

-житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

-виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

-виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

-власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

-кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством;

-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

-норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

-споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

-утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

-якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1875 предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1875 до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг зокрема належить:

- затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм;

- встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону;

- затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;

- вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1875 до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст.14 Закону № 1875 житлово-комунальні послуги поділяються за порядком затвердження цін/тарифів на такі групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Отже позивач є виконавцем, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і прибудинкових територій власникам квартир, які є споживачами. Позивач здійснює свою господарську діяльність з надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій на підставі відповідних договорів, у яких визначається конкретні види послуг та ціна за надані послуги, яка визначається позивачем та підлягає узгодженню із споживачами.

Повноваженнями щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги наділені відповідні органи місцевого самоврядування. В матеріалах справи наявні Рішення виконкому Київської районної ради м. Сімферополя від 29.03.05 р. № 37 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для виробничих квартир) за утримання будинків та прибудинкової території» з додатком (а.с.8-10); Рішення виконкому Залізничної районної ради м. Сімферополя від 15.02.05 р. № 22 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для виробничих квартир) за утримання будинків та прибудинкової території» з додатком (а.с.204-205); рішення виконкому Залізничної районної ради м. Сімферополя від 19.04.05 р. № 106 «Про внесення змін до додатку № 1 до Рішення виконкому Залізничної районної ради м. Сімферополя від 15.02.05 р. № 22 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для виробничих квартир) за утримання будинків та прибудинкової території» (а.с.203), якими визначені ціни/тарифи послуг, що входять до складу квартирної плати і плати (для приватизованих квартир) за утримання житла та прибудинкових територій по м. Сімферополю. Отже вищенаведені рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими до виконання при встановленні цін/тарифів за комунальні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював господарську діяльність із надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій власникам квартир відповідних будинків на підставі договорів, укладених між позивачем та власниками квартир. Договорами визначався конкретний обсяг послуг, які надавалися позивачем та ціна за послуги які надавалися за умовами договору змінювалась за домовленістю сторін.

Відповідно до ст.29 Закону № 1875 договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Отже судом встановлено, що позивачем при складанні договорів на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках з власниками квартир було дотримано вимоги вищенаведеної статті Закону, а саме позивач є належним виконавцем за договором, а власники квартир – споживачами, умови договорів підлягали узгодженню. В матеріалах справи відсутні докази стосовно претензій споживачів стосовно виконання умов договору позивачем.

Відповідно до ст.30 Закону № 1875 державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах:

1) доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій;

2) нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку;

3) відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;

4) відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства;

5) відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості;

6) відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил;

7) гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.31 Закону № 1875 порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (ч.2,3 ст. 31).

У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті (ч.4 ст.31).

Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді (ч.6 ст.31).

Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку (ч.9 ст.31).

Отже з вищенаведеного вбачається, що ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги для всіх споживачів повинні бути доступними; ціни/тарифи послуг повинні відповідати рівню розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, повинні бути відкритими доступними та прозорими для споживачів та суспільства; оплата за надані житлово-комунальні послуги повинна відповідати кількості та якості цих послуг.

Відповідно до ст. 162 Житлового Кодексу Української РСР N 5464-X від 30.06.1983 р. плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач для надання послуг власникам квартир, уклав договори на обслуговування будинків з кожним користувачем - власником квартири окремо, в яких розмежував види послуг, які надаються за фіксованими цінами і тарифами та види послуг, які надаються виключно на договірних засадах. Тобто позивач надавав споживачам інформацію стосовно ціни/тарифів на житлово-комунальні послуги відкрито та прозоро, що підтверджується відповідними калькуляціями, кошторисами та розрахунками, з яких вбачається, що оплата за надані послуги відповідає кількості та якості цих послуг.

За комунальні послуги, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій позивач застосовував тарифи, які були затверджені органами місцевого самоврядування відповідно до рішень відповідних районних рад м. Сімферополя, а інші послуги надавав за цінами, які визначалися договором за домовленістю сторін, а тому на думку суду, позивач не повинен був затверджувати встановлені договорами ціни за послуги, які він надавав, в органах місцевого самоврядування, адже позивач не змінював ціни за комунальні послуги, визначені органами самоврядування, а пропонував та надавав додаткові послуги, визначені ним самостійно, у зв’язку із чим позивач самостійно за домовленістю сторін визначав та корегував ціни за додаткові послуги з обслуговування та утримання будинків.

Так, рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 29.03.2005 року за № 37 встановлено перелік та вартість послуг, які входять до складу квартирної плати та плати (для приватизованих квартир) за утримання житла та прибудинкових територій у м. Сімферополі. Згідно зазначеного переліку квартирна плата та плата (для приватизованих квартир) за утримання житла та прибудинкових територій становлять 50 коп/кв.м. Згідно кошторисів, які надавалися посадовим особам відповідача під час перевірки та калькуляцій витрат на утримання корпусів 1 та 2 по вул. Лугова, вул. Семашко, вул. Франко основні послуги відповідно типового переліку на утримання будинків та при будинкових територій, що знаходяться території Київського району м. Сімферополя, становить 50 коп/кв.м., тобто на рівні тарифів, затверджених виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя (а.с.135-136), додаткові послуги з 01.08.07 р. становлять 36коп/кв.м. Право надання додаткових платних послуг передбачено п.2.1.1 ст. 2 Договору про участь в витратах.

Рішенням виконавчого комітету Залізничної районної ради № 22 від 15.02.2005 р. «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватизованих квартир) за утримання будинків та при будинкової території» зі змінами, внесеними рішенням № 106 від 19.04.2005 р. «Про внесення змін в додаток № 1 до Рішення виконкому районної ради від 15.02.2005 № 22», встановлено розмір квартирної плати, перелік та вартість послуг, які входять до складу квартирної плати та плати (для приватизованих квартир) за утримання будинків та при будинкової території з урахуванням ступеню благоустрою житлового фонду з 01.04.2005 р., в тому числі для житлових благоустроєних будинків (з ліфтами) з повним складом інженерного обладнання у розмірі 0,60 грн. за 1 кв.м у місяць, для перших поверхів - 0,50 грн. за 1 кв.м. у місяць. У будинках, обладнаних приборами обліку теплової енергії та води, квартирна плата та плата (для приватизованих квартир) за утримання будинків та при будинкових територій збільшується на 0,02 грн. за 1 кв.м. у місяць.

З урахуванням ступеню благоустрою будинку № 19 по вул. Семашка в. м. Сімферополі, який розташований в Залізничному районі м. Сімферополя, розмір плати за утримання будинків та при будинкової території з 2-го по 9-й поверх складає 0,62 грн./кв.м., перший поверх - 0,52 грн./кв.м., отже в межах тарифів, встановлених органами місцевого самоврядування.

ТОВ «Блакитна хвиля» з 1 листопада 2006 року застосовувало тариф за утримання будинків та прибудинкових територій по вул. Семашка, 19 в розмірі 1,10 грн/кв.м. з 2-го по 9-й поверх, 1-й поверх - 0,83 грн/кв.м., з 1-го вересня 2007 року ТОВ «Блакитна хвиля» застосовувало тариф за утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі 1,12 грн/кв.м. з 2-го по 9-й поверх, 1-й поверх - 0,85 грн/кв.м., з 1 червня 2008 р. ТОВ «Блакитна хвиля» застосовувало тариф за утримання будинків та прибудинкових територій у розмірі 1,152 грн/кв.м. з 2-го по 9-й поверх, 1-й поверх - 0,882 грн/кв.м.

Відповідно акту перевірки, мешканцям будинку № 19 по вул.. Семашка за утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.08.2007р. по 31.07.2008 р. необгрунтовано нарахована сума у розмірі 47003 грн. та необгрунтовано отримана сума виручки у розмірі 34539 грн. (розрахунок додаток № 50 до акту перевірки).

Аналогічний метод розрахунку застосовано відповідачем по вул. Лугова, 4 (корпус 1,2). Сума отриманої виручки за період з 01.08.2007 р. по 31.07.2008 р. - 15624 грн. (Розрахунок у додатках № 51, 52 до акту перевірки).

У відповідності до ступеню благоустрою будинку № 6в (1,2 під'їзд) по бульвару Франко розмір плати за утримання будинку повинен складати з 2-го по 9-й поверх 0,62 грн./кв.м., 1-й поверх - 0,52 грн/кв.м., але у зв'язку з тим, що мешканцям не надаються послуги з вивезенню ТПВ та мешканці цих під'їздів не користуються ліфтом, розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території складає 0,47 грн/кв.м. у місяць. Згідно переліку вартості послуг, які входять до складу квартирної плати і плати (для приватизованих квартир) за утримання будинку та прибудинкової території (Додаток до рішення виконавчого комітету Київського району м. Сімферополя від 29.03.2005 р. № 37) вартість експлуатації ліфтів - 0,075 грн/кв.м., електроенергія для ліфтів - 0,025 грн/кв.м., вивезення ТПВ - 0,05 грн/кв.м. (0,62 грн/кв.м. - (0,075+0,025+0,05)=0,47 грн/кв.м.).

Сума отриманої виручки за підрахунками відповідача за період з 01.10.2007 до 31.08.2008 р. склала 2075 грн.(Розрахунок у додатку № 53 до акту перевірки).

Судом також встановлено, що надання послуг на вивіз твердих побутових відходів ТОВ «Блакитна Хвиля» здійснює, згідно умов договорів від 26.06.2007 року за №101, та від 01.01.2007 року за №71, укладених між позивачем та Дочірнім підприємством «Госпрозрахункова транспортна ділянка», тому при наданні послуг даного виду, підприємство керується цінами, передбаченими відповідними договорами.

Отже з вищенаведеного вбачається, та підтверджується актом перевірки, що позивач неодноразово самостійно встановлював та підвищував ціни за додаткові послуги, які він надавав, з утримання будинків та прибудинкової території на підставі договорів, укладених з власниками квартир – споживачами послуг, що надаються позивачем. Суд вважає такі дії позивача обґрунтованими, адже Законом України «Про житлово-комунальні послуги» позивач наділений повноваженнями щодо надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території та укладання договорів на здійснення такого роду послуг із визначенням ціни на ці послуги.

Згідно зі ст. 16 Закону № 1875 порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Дослідивши зміст договорів, що укладались позивачем із власниками квартир, вбачається, що дійсно позивач визначав вартість послуг враховуючи рівень благоустрою відповідного будинку, що відповідає вищенаведеній нормі Закону. Також із змісту вищенаведеної норми вбачається, що позивач не міг оцінювати вартість своїх послуг з утримання будинків та прибудинкової території для всіх будинків однаково, тому і вартість послуг для кожного із будинків є різною. Відповідач же вважає, що ціна за послуги позивача у одному будинку не повинна відрізнятись від ціни послуг в іншому будинку, що є неможливим, адже позивач розраховував ціну за послуги за кожним випадком окремо, адже кількість та види послуг, які надавались також можуть відрізнятись у кожному окремому випадку, відповідно до рівня благоустрою будинку та прибудинкової території.

Судом встановлено, що ТОВ «Блакитна Хвиля» є організацією, яка обслуговує житлові будинки, побудовані та передані в експлуатацію ТОВ «Професіонал» вищого рівня благоустрою, які оснащені електричними мережами, водопровідно-каналізаційними мережами, ліфтами та іншим.

Згідно зі ст.31 Закону № 1875 порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої групи визначає Кабінет Міністрів України, а житлово-комунальні послуги третьої групи здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 64 посилався на порушення позивачем вимог Порядку N 560 від 12.07.2005 р., з цього приводу суд зазначає наступне.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги), який поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги визначається Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 560 від 12.07.2005 р. (далі – Порядок №560). Але цей Порядок не містить послуг із здійснення контролю за дотриманням порядку на прибудинковій території в денний та вечірній час, та послуг з управління будинком, які передбачені договором та надаються позивачем виключно на договірних засадах. А отже норми цього порядку не розповсюджуються на правовідносини позивача та власників квартир, з якими позивач укладав договори про надання послуг.

Господарський кодексом України, а саме ст.3 встановлено, що господарська діяльність здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст.6 Господарського кодексу України встановлено, що загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Так, згідно із частинами 4, 5, 6 ст. 191 Господарського кодексу України, законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Таким чином ця норма встановлена з урахуванням одержання прибутку, а надання дотацій є одним із засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання (ч.2 ст.12 ГКУ) і, водночас засобом їх державної підтримки.

Враховуючи, що позивач не є комунальним підприємством, він не отримує дотації від держави у разі встановлення фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку позивачем, на позивача не поширюється дія законодавчих приписів про виключне застосування тарифів на ЖКХ, які встановлюються органами місцевого самоврядування, відтак на рівні з врегульованими тарифами позивач правомірно застосував тарифи на додаткові послуги, які надавались на договірних засадах.

Крім того суд зазначає, що позивач не підвищував ціни на комунальні послуги, визначені рішеннями відповідних виконавчих рад, відповідно до норм Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Житлового кодексу України, а передбачив при складанні договорів із власниками квартир додаткові послуги, що не входять до переліку послуг з утримання будинків та споруд і прибудинкової території, визначені органами місцевого самоврядування, перелік яких та ціни на які узгодив із власниками квартир, шляхом підписання договорів та додаткових угод до них. Також суд зазначає, що позивач не може здійснювати господарську діяльність без отримання прибутку.

Враховуючи вищенаведене, суд не приймає доводи відповідача стосовно неправомірного встановлення позивачем цін за послуги з утримання багатоквартирних житлових будинків та прибудинкових територій, адже на думку суду позивач мав право на договірній основі встановлювати ціни за додаткові послуги. Ціни, встановлені позивачем не є обов’язковими для споживачів, у разі не погодження споживачів із встановленою вартістю послуг, вони мають право розірвати договори про надання цих послуг або не укладати ці договори.

Позивач в обґрунтування розрахунку цін за послуги, посилався на зріст рівня інфляції, та цін на всі житлові послуги. Тобто застосування цін передбачених рішеннями виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 29.03.2005 року за № 37 та виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя від 15.02.05 року за № 22 та від 19.04.05 р. № 106 не тільки унеможливлює отримання прибутку, але й призводить до неможливості покриття необхідних витрат та прямих збитків, обмежує свободу підприємницької діяльності, що порушує положення порушує ст.ст.3, 42, 79 та п. 6, ст.191 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України «Про господарські товариства».

Суд погоджується із вищенаведеними висновками позивача та зазначає, що, хоча підприємством і були застосовані завищені ціни, позивач поряд із затвердженими тарифами включав до розрахунку плати за обслуговування та утримання будинків додаткові платні послуги, отже порушення державної дисципліни цін позивачем допущено не було, адже виручка була отримана у відповідності до вимог діючого законодавства.

Згідно із Наказом про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами №298/519 від 18.12.01 р. (далі Інструкція № 298), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;

- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок

(націнок) понад установлений граничний розмір;

- застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання (п.1.4.).

Відповідно до п. 1.3. Інструкції № 298 необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції № 298 необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 1.7. Інструкції № 298 вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 298 один примірник рішення направляється для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.

Відповідачем не було порушено вимог діючого законодавства, щодо формування цін на послуги, не одержано необґрунтованої виручки, та не було порушено порядок встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, а отже у відповідача не має підстав для застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Враховуючи вищенаведене, суд також приходить до висновку стосовно необґрунтованості винесення відповідачем 27.08.08 р. припису №65 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, а саме ст. 144 Конституції України, ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 30, 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р., Рішення виконавчого комітету Київської районної Ради м. Сімферополь № 37 от 29.03.2005 р., Рішення виконавчого комітету Залізничної районної Ради м. Сімферополь № 22 от 15.02.2005 р., № 106 від 14.04.2005 р., оскільки припис було винесено за результатами акту перевірки № 0291 від 26.08.08 р., за порушення виявлені при проведенні перевірки та визначені актом перевірки, відносно яких суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем норм при встановленні плати за утримання та обслуговування будинків та прибудинкової території, то і припис та рішення про застосування економічних санкцій до позивача за визначені в акті порушення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.70 КАС України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, відповідач не надав належних доказів правомірності своїх дій, не надав доказів встановлення факту порушення позивачем норм ст. 144 Конституції України, ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 30, 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р., Рішення виконавчого комітету Київської районної Ради м. Сімферополь № 37 от 29.03.2005 р., Рішення виконавчого комітету Залізничної районної Ради м. Сімферополь № 22 от 15.02.2005 р., № 106 від 14.04.2005 р., оскільки припис було винесено за результатами акту перевірки № 0291 від 26.08.08 р., а отже не довів суду обґрунтованість винесення ним рішення № 64 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припису № 65 від 27.08.08 р. з вимогами щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Суд зауважує на недотриманні відповідачем принципу прийняття рішення з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, тобто принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Загальною метою, яка визначена у ст.3 Конституції України є утвердження і забезпечення прав людини, втім відповідачем надані повноваження використані з порушенням закону.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

При таких обставинах суд вважає неправомірним застосування відповідачем до позивача економічних санкцій за рішенням № 64 від 27.08.08 р. та припису щодо усунення порушень державної дисципліни цін № 65 від 27.08.08 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем було сплачено судового збору у сумі 13,00 грн., але позивачем не було надано суду заяву про повернення надміру сплачених коштів судового збору та враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає можливим стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У зв’язку зі складністю справи судом 22.02.10 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 01.03.10 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим № 64 від 27.08.08 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакинта Хвиля" економічних санкцій та штрафу за порушення державної дисципліни цін у сумі 178638,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим №65 від 27.08.08р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блакитна Хвиля" (м. Сімферополь, пр.. Кірова/Леніна, 29/1, р\р 26008000131228 в АКБ «ЧБРР», ЄДРПОУ 33187813, МФО 384577) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Кушнова А.О.