Рішення № 81977419, 23.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001364

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2019 року № 0003044001,-

встановив:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2019 року № 0003044001.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необґрунтованими та протиправними. Зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення фактично стали матеріали 01.02.2019 року Франківської районної адміністрації № 35-вих 730, згідно яких проведеною перевіркою було виявлено порушення законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, а саме продаж продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 алкогольних напоїв у недозволений час з порушенням ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одним із видів діяльності, які здійснює ФОП ОСОБА_1 є роздрібна торгівля алкогольними напоями, право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, про що має наявні відповідні ліцензії. Позивач вказує, що продавця магазину ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення часу продажу алкогольних напоїв, та сплачено такий штраф останньою. Також наголосила, що відповідачем застосована відповідальність до позивача за порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» не доведена доказами у встановленому законом порядку, що свідчить про протиправне податкове повідомлення рішення відповідача щодо притягнення її до відповідальності за діяльність, яка нею не здійснюється. Просила позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.03.2019 року відкрито скорочене позовне провадження у справі.

18.04.2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву за вх.№ 13546. У відзиві на позовну заяву представник вказує, що гр. ОСОБА_3 вчинила правопорушення передбачене ст.156 КУпАП в магазині за адресою торгівлі, АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (продаж алкогольного напою у заборонений час доби о 09:30 год.), чим порушила рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.12.2010 р. № 1768. «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного). На підставі матеріалів Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.02.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 25.02.2019 року № 0003044001, яке прийняте відповідно до вимог чинного законодавства. З огляду на викладене, просить у позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмовому відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши доводи позову, відзив на нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що листом від 01.02.2019 №35- вих-730 Франківська районна адміністрація Львівської міської ради повідомила, що гр. ОСОБА_3 вчинила порушення передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП в магазині за адресою торгівлі АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 за продаж слабоалкогольного напою 22.11.2018 року у заборонений час доби.

На підставі матеріалів про адміністративне правопорушення Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 року №0003044001 на підставі п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у сумі 6800 грн. 00 коп., а саме ч.9 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» встановлено, що імпорт, експорт і торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Згідно ч.9 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» сільські, селищні, міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв у визначений рішенням таких органів час доби.

Відповідно до приписів частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення були матеріали Франківської районної адміністрації від 01.02.2019 року №35-вих 730, згідно яких виявлено порушення законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, а саме продаж продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_3 алкогольного напою у недозволений час. Позивач в обґрунтування позовних вимог в свою чергу посилається на те, що продавцем сплачено штраф у розмірі 6800 грн.

В матеріалах справи наявні копія ліцензії НОМЕР_2 видана ФОП ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, місце торгівлі: АДРЕСА_1 , павільйон.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного рішення, не було враховано той факт, що позивачем вже сплачено штраф у розмірі 6800 грн. за порушення реалізацію продавцем алкогольних напоїв.

При винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на порушення позивачем ч.9 ст15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», проте суду не надано доказів (рішення виконавчого комітету), які б передбачили застосування відповідальності за ч.2 ст.17 даного Закону.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» передбачено відповідальність суб`єктів господарювання, а саме застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Дана норма закону передбачає відповідальність за торгівлю без ліцензії, однак у ФОП ОСОБА_1 наявна ліцензія НОМЕР_2 (а.с.12).

Крім того, стаття 54 Податкового Кодексу передбачає визначення сум податкових та грошових зобов`язань, а саме п.54.3 стаття 54 Податкового Кодексу України 54.3. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних декларація.

Проаналізувавши п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, який зазначений у податковому повідомленні рішенні від 25.02.2019 року № 0003044001, суд зазначає, що дана стаття не передбачає відповідальності за ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Проте, ані на момент прийняття податкового повідомлення-рішень, ані на момент судового розгляду адміністративної справи, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 , як суб`єктом господарювання, порушено відповідно до ч.9 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на позивачу неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 року № 0003044001.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 травня 2019 року.