Рішення № 81977407, 21.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000880

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.;

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.

за участю:

представника відповідача Полуліх Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи: на посаді помічника прокурора Червоноармійського району м. Львова, з 3 лютого 1986р. по 28 лютого 1986р., що становить 25 днів; на посаді помічника прокурора м. Львова, з 28 лютого 1986р. по 27 квітня 1990р., що становить 4 роки 1 місяць 27 днів; на посаді прокурора відділу по нагляду за виконанням законів щодо неповнолітніх прокуратури Львівської області, з 27 квітня 1990р. по 7 жовтня 1991р., що становить 1 рік 5 місяців 10 днів; на посаді прокурора слідчого управління прокуратури Львівської області, з 7 жовтня 1991р. по 15 грудня 1993р., що становить 2 роки 2 місяці 8 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області зарахувати мені, ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи: на посаді помічника прокурора Червоноармійського району м. Львова, з 3 лютого 1986р. по 28 лютого 1986р. що становить 25 днів; на посаді помічника прокурора м. Львова, з 28 лютого 1986р. по 27 квітня 1990р., що становить 4 роки 1 місяць 27 днів; на посаді прокурора відділу по нагляду за виконанням законів щодо неповнолітніх прокуратури Львівської області, з 27 квітня 1990р. по 7 жовтня 1991р., що становить 1 рік 5 місяців 10 днів; на посаді прокурора слідчого управління прокуратури Львівської області, 7 жовтня 1991р. по 15 грудня 1993р., що становить 2 роки 2 місяці 8 днів, що, включаючи час роботи на посаді судді Личаківського районного суду м. Львова протягом 24 років 06 місяців 27 днів, в сукупності складає 32 роки 5 місяців 7 днів;

- зобов`язати здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаного сукупного стажу роботи за вислугою років в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з часу призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 29.11.2018 вона звернулася до відповідача із заявою про зарахування їй до стажу роботи періоду роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період роботи в правоохоронних органах, що включаючи час роботи на посаді судді Личаківського районного суду м. Львова протягом 24 років 06 місяців 27 днів, в сукупності складає 32 роки 05 місяців 07 днів. Та просила проведення перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахування вказаного сукупного стажу роботи за вислугою років у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, починаючи з часу призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум.

Однак, листом від 14.12.2018 №5607/Л-74/0211-11 відповідач відмовив у зарахуванні стажу та проведенні перерахунку.

Аргументуючи протиправність даної відмови, позивачка зазначає що для розрахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці відповідач врахував стаж роботи на посаді судді за період з 07.12.1993 по 04.07.2018, що становить більше 24 повних років. Таким чином, позивачка вважає, що при розрахунку стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не врахувало період її роботи на прокурорських посадах і як наслідок, неправомірно визначило розмір грошового утримання на рівні 88 відсотків від заробітної плати діючого судді, оскільки за врахуванням стажу за період роботи на прокурорських посадах розмір грошового утримання позивачки повинен становити 90 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де в заперечення позовних вимог покликається на наступне. Розрахунок стажу позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, проведений судовою адміністрацією, враховано стаж роботи на посадах помічника прокурора, прокурора, слідчого. Пунктом 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів»» № 1402 визначено, що норми зазначені у законодавстві, яке діяло на час призначення (обрання) на посаду судді зберігаються при визначенні стажу роботи судді. Згідно п.3 ст.42 даного Закону, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 50 відсотків за суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки грошового утримання судді.

Отже, згідно ст.142 Закону №1402, враховувати до суддівського стажу період роботи на посадах помічника прокурора, прокурора, прокурора-слідчого немає підстав. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислено та виплачується з врахуванням норм чинного законодавства та наявних документів пенсійної справи.

У відповіді на відзив позивачка просить не брати до уваги доводи відповідача, оскільки безпосередньо в позовній заяві з посиланням на правові висновки Верховного Суду, позивачкою наведене правове обґрунтування неправомірності дій відповідача, щодо відмови у здійсненні перерахунку.

У свою чергу, відповідач, у запереченні на відповідь на відзив, посилаючись на підстави викладені у письмових доказах долучених до матеріалів справи просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 27.02.2019 Львівським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилася. У заяві про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що додана до адміністративного позову, просить проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без її участі.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у поданому відзиві та запереченнях на відповідь позивача, вважає вимоги необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка:

- з 07.12.1984 по 03.02.1986 працювала на посаді стажиста помічника прокурора прокуратури Червоноармійського райому м. Львова;

- з 03.02.1986 по 28.02.1986 працювала на посаді помічника прокурора прокуратури Червоноармійського райому м. Львова;

- з 28.02.1986 по 27.04.1990 працювала на посаді помічника прокурора м. Львова;

- з 27.04.1990 по 07.10.1991 працювала на посаді прокурора відділу по нагляду за виконанням законів щодо неповнолітнійх прокуратури Львівської області;

- 07.10.1991 по 15.12.1993 працювала на посаді прокурора слідчого управління прокуратири Львівської області;

- 07.12.1993 по 04.07.2018 працювала на посаді судді Личаківського районного суду м. Львова.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя №1843/0/15-18 від 14.06.2018, ОСОБА_1 звільнена з посади судді Личаківського районного суду м. Львова у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом в.о. Голови Личаківського районного суду м. Львова від 04.07.2018 позивачку виведено із штату Личаківського районного суду м. Львова. Після чого вона перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, рішенням якого з 06.07.2018 їй призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88 відсотків від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. Таке рішення відповідач прийняв врахувавши стаж роботи на посаді судді за період з 07.12.1993 по 04.07.2018, що становить 24 роки 06 місяців 27 днів. Період роботи на прокурорських посадах з 03.02.1986 по 07.10.1991 до розрахунку стажу роботи, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді не був врахований.

29.11.2018 позивачка звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати розміру довічного грошового утримання судді у відставці, в якій просила здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаного сукупного стажу роботи за вислугою років у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з часу призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично виплачених сум.

Листом №5607/Л-74/0211-11 від 14.12.2018 відповідач, посилаючись на норми п.3 ст.142 Закон України (далі - ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», який передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді - відмовив позивачці у вимозі про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків заробітної плати, як такій що є безпідставною і не відповідає нормам чинного законодавства.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У ч.1 ст.126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у ч.1 ст.126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

На момент виходу позивачки у відставку чинним був ЗУ №2453-VI від 07.07.2010 «Про судоустрій і статус суддів».

Пунктом 11 «Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»» від 07.07.2010, який скасував дію ЗУ №2862-XXI «Про статус суддів» від 15.12.1992 було передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.43 ЗУ «Про статус суддів», який був чинний на момент призначення позивачки суддею до роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражних судів України, зараховується також час роботи на посадах суддів та арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському та Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражі у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Нормами ч. 6 ст.44 ЗУ «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992, який передував зазначеному Закону, було визначено, що для суддів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі пільги.

Таким чином, враховуючи дату призначення позивачки на посаду судді, на неї розповсюджується дія ч.2 п.4 ст. 43 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», яка надавала можливість зарахування до стажу роботи судді також стаж роботи на попередніх посадах в органах внутрішніх справ (слідчого).

Також суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016, яким визначено, що ч.3 ст.141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI підлягає застосуванню в редакції до внесення змін ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, тобто у редакції ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Відповідно до ч.3 ст.141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки заробітку, але не може бути більшим за 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

У зв`язку з прийняттям ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» та внесенням змін до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було призначено ОСОБА_1 довічне щомісячне грошове утримання в розмірі 88 відсотків від отриманої заробітної плати, виходячи лише з стажу роботи позивачки на посаді судді Личаківського районного суду м. Львова, що становить 24 років 06 місяці 07 днів, без врахування стажу роботи позивачки на прокурорських посадах.

Враховуючи зміст вищевикладених правових норм, суд прийшов до висновку, що до стажу роботи позивачки, яка була призначений на посаду судді до набрання чинності ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 28.03.2015, також зараховується її стаж роботи на посадах: помічника прокурора прокуратури Червоноармійського райому м. Львова, помічника прокурора м. Львова, прокурора відділу по нагляду за виконанням законів щодо неповнолітнійх прокуратури Львівської області, прокурора слідчого управління прокуратири Львівської областіщо дає їй право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

А тому, у зв`язку з винесенням відповідачем оскаржуваного рішення право позивачки на отримання належного довічного грошового утримання було звужене, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачем встановленої приписами чинного законодавства гарантії незалежності суддів.

Також слід підкреслити, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а тому застосування до позивача нового порядку розрахунку суддівського стажу, визначеного положеннями ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 28.03.2015, є протиправним.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.10. 2018 у справі № 541/503/17.

Статтею 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищевикладене, оскільки відмова відповідача в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди є протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано достатньо доказів на спростування позовних вимог.

Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській, у проведенні перерахунку та виплаті розміру довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи: на посаді помічника прокурора Червоноармійського району м. Львова, з 3 лютого 1986р. по 28 лютого 1986р. що становить 25 днів; на посаді помічника прокурора м. Львова, з 28 лютого 1986р. по 27 квітня 1990р., що становить 4 роки 1 місяць 27 днів; на посаді прокурора відділу по нагляду за виконанням законів щодо неповнолітніх прокуратури Львівської області, з 27 квітня 1990р. по 7 жовтня 1991р., що становить 1 рік 5 місяців 10 днів; на посаді прокурора слідчого управління прокуратури Львівської області, 7 жовтня 1991р. по 15 грудня 1993р., що становить 2 роки 2 місяці 8 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням сукупного стажу роботи за вислугою років в розмірі 90 (дев`яносто) відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 06.07.2018 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27.05.2019.

Суддя В.М. Сакалош