Ухвала суду № 81947782, 24.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3082/19

УХВАЛА

24 травня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26.04.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58957483 з примусового виконання виконавчого напису за № 7492, вчиненого 01.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з позивача на користь третьої особи заборгованості в розмірі 22 246,16 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, вхід. № 18363/19 від 22.05.2019 року, в якій останній, керуючись ст.ст. 150-158 КАС України, просить зупинити стягнення за виконавчим написом за № 7492, вчиненим 01.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з позивача на користь третьої особи заборгованості в розмірі 22 246,16 грн., з примусового виконання якого відповідачем винесено оскаржену позивачем постанову.

Згідно змісту поданої заяви, її заявлено з таких підстав, зокрема:

- позивач вважає дії приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису за № 7492 протиправними, під час прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження порушено правила територіальної діяльності, приватний виконавець діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, визначений законодавством України, чим порушено ст.ст. 1, 24 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 25, 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;

- існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, як власнику майна, що проявляється, зокрема у тому, що належне їй майно може бути відчужене у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису у той час, як на розгляді в суді перебуває вказана заява.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши позицію позивача щодо поданої заяви, дослідивши зміст позову та доданих до нього матеріалів в межах розгляду поданої заяви, суд встановив таке.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Проте, позивач у заяві не навів та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, вищенаведені, викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає заяву позивача необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення судом адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова