Ухвала суду № 81946672, 22.05.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/2871/19

Провадження №1-кс/265/1858/19

У Х В А Л А

22 травня 2019 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І. Г., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.С., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Гридасової В.В., погоджене прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 Книш Т.Ю., про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2019 року до суду надійшло вказане клопотання..

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.1 КК України.

В клопотанні детально викладені обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.1 КК України.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 лютого 2019 року за №12019050790000196.

17 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

21 травня 2019 року в період з 08 год. 41 хв. по 11 год. 05 хв. проведено обшук житла гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено предмети, які прописані в ухвалі, а саме: медичні шприци із залишками речовини бурого кольору, згортки та колби із порошкоподібною речовиною бурого кольору, банківські картки.

Проте, окрім вказаного майна, на вилучення якого було прямо надано дозвіл, також вилучено речі ОСОБА_1 , на вилучення яких дозвіл надано не було, а саме: 1) мобільний телефон «Samsung» у корпусі сірого і чорного кольорів (imei НОМЕР_1 ) в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_2 , картка пам`яті Міскro CD; 2) 12 (дванадцять) сім-карт операторів мобільного зв`язку України.

Вищевказані вилучені речі не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном згідно ч.2 ст.168 КПК України.

21 травня 2019 року старший слідчий Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Гридасовою В.В. винесена постанова про визнання вище зазначених вилучених речей речовими доказами.

Враховуючи те, що вище перелічене тимчасово вилучене майно має суттєве значення для встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженню, а саме вказані речі використовувались підозрюваним для здійснення незаконної діяльності, а саме збуту наркотичного засобу, прокурор просить суд накласти арешт на вищевказане майно.

Прокурор та слідчий до судового засідання не з`явились, від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без їх участі. Клопотання підтримала повністю, та просила суд його задовольнити.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заявленого прокурором клопотання про арешт майна, виходячи з наступного мотивування.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином на підставі наявності усіх підстав для арешту майна слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Гридасової В.В., погоджене прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 Книш Т.Ю., про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучене під час обшуку 21 травня 2019року за адресою: Донецька область, місто Маріуполь , проспект Будівельників жїх приховування, пошкодження, зникнення, знищення використання, та передачі, а саме: 1) мобільний телефон «Samsung» у корпусі сірого і чорного кольорів (imei НОМЕР_1 ) в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_2 , картка пам`яті Міскro CD; 2) 12 (дванадцять) сім-карт операторів мобільного зв`язку України.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя