Ухвала суду № 81919694, 22.05.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3625/19

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2019 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) до Львівського обласного ПАТ «Ощадбанк» (79068, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9; Код за ЄДРПОУ – 09325703), ТОВ «НДІ «АМФІТОН» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 7; Код за ЄДРПОУ – 14311407), ПАТ «Кредобанк» (адреса: 79026, м. Львів вул. Сахарова, 78; Код за ЄДРПОУ – 09807862), Фонду державного майна України (адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9; Код за ЄДРПОУ – 00032945), Кабінету Міністрів України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (адреса: 01010. м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 30; Код за ЄДРПОУ: 37956207) про встановлення реальної вартості майна та зобов`язання капіталізувати дивіденди і майно в натурі або в грошовому еквіваленті, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з адміністративним позовом до Львівського обласного ПАТ «Ощадбанк», ТОВ «НДІ «АМФІТОН», ПАТ «Кредобанк», Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якому просять суд встановити реальну вартість майна позивачів та зобов`язати ТОВ «НДІ «АМФІТОН» повернути позивачам дивіденди за всі роки та майно в натуральному вимірі або в грошовому еквіваленті.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали позову, вважаю, що такий не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Як встановлено статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір – спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відтак, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, позивачі звертаючись до суду з даним позовом вказують на протиправність дій Львівського обласного ПАТ «Ощадбанк», ТОВ «НДІ «АМФІТОН», ПАТ «Кредобанк», Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на захист свого інтересу щодо знецінення майнових сертифікатів позивачів із 54 200 дол. США до 500 грн.

Слід зазначити, що за статтею 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до норм статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Водночас, за змістом статті 177 ЦК України, гроші є об`єктами цивільних прав.

Враховуючи, що позивачі, звертаючись до суду з даним позовом, вважають, що їм спричинено майнову шкоду, суд вважає, що такий спір не є публічно-правовим, натомість права позивачів можуть бути захищені шляхом звернення до загального місцевого суду, який розглядає справи, що виникають із цивільних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Львівського обласного ПАТ «Ощадбанк», ТОВ «НДІ «АМФІТОН», ПАТ «Кредобанк», Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якому просять суд встановити реальну вартість майна позивачів та зобов`язати ТОВ «НДІ «АМФІТОН» повернути позивачам дивіденди за всі роки та майно в натуральному вимірі або в грошовому еквіваленті слід відмовити.

Згідно із частиною пятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, позивачам необхідно роз`яснити, що вони мають право звернутися до суду з цим позовом в загальному порядку.

Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною пятою статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя, -

у х в а л и в :

у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Львівського обласного ПАТ «Ощадбанк», ТОВ «НДІ «АМФІТОН», ПАТ «Кредобанк», Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якому просять суд встановити реальну вартість майна позивачів та зобов`язати ТОВ «НДІ «АМФІТОН» повернути позивачам дивіденди за всі роки та майно в натуральному вимірі або в грошовому еквіваленті – відмовити.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Волоско І.Р.