Рішення № 81885200, 14.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року м. Київ № 320/597/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Іскоростенської Л.Р.

Позивач - не прибув

Представник відповідача - Лащіва О.В.

Представник третьої особи 1 - Коваленко О.В.

Представник третьої особи 2 - Поляк У.Ю.

розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, треті особи - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, Антитерористичний Центр при Службі безпеки України про зобов`язання вчинити певні дії ,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не оформлення у місячний строк після завершення виконання лейтенантом поліції ОСОБА_1 завдань по забезпеченню проведення антитерористичної операції відповідних документів та не надання їх на розгляд Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення в наказ «Про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областях», який є підставою для надання статусу учасника бойових дій у відповідності до вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і приймали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року №413;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області належним чином оформити документи, які підтверджують факт виконання лейтенантом поліції ОСОБА_1 завдань по забезпеченню проведення антитерористичної операції та надати їх на розгляд Антитерористичного Центру при Службі безпеки України для подальшого включення в наказ «Про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областях», який є підставою для надання статусу учасника бойових дій у відповідності до вимог Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і приймали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 03 квітня 2017 року по даний час проходить службу в органах Національної поліції України та займає посаду слідчого слідчого відділення Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 1493 від 21 серпня 2017 року позивач - рядовий поліції, слідчий слідчого відділу Тетіївського відділення Сквирського відділу поліції був відряджений на 120 діб, починаючи з 21 серпня 2017 року по 15 грудня 2017 року, в підпорядкування Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ГУНП в Донецькій області), де проходив стажування на посаді слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Краматорського відділу поліції. Під час проходження стажування систематично залучався до несення служби на блокпосту № 07-Д на ділянці місцевості за адресою: м. Краматорськ, вул. Танкістів на виїзді за межі міста напрямком до міста Дружківка.

В період стажування позивач на підставі наказів ГУНП в Донецькій області безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Оскільки несення служби на блокпосту 07-Д являється боротьбою з тероризмом та участю в антитерористичній операції. Під час служби на блокпосту 07-Д він користувався правами осіб, залучених до проведення антитерористичної операції, був споряджений автоматичною вогнепальною зброєю та засобами бронезахисту, які мав право застосовувати, перевіряв у громадян та посадових осіб документи, що посвідчують особу, здійснював огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозились.

Вважає, що має визначене законом право на визнання за ним статусу учасника бойових дій, оскільки відповідно до чинного законодавства такий статус надається особам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитерористичної операції у період її проведення строком не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

На думку позивача, відповідач безпідставно не визнає факт його безпосередньої участі в антитерористичній операції, оскільки він проходячи стажування на посаді слідчого повноцінно виконував службові обов`язки, які дають право для надання йому статусу учасника бойових дій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Антитерористичний Центр при Службі безпеки України.

27 лютого 2019 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву в якому в задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі. Стверджував, що в період стажування позивач не був суб`єктом боротьби з тероризмом, у зв`язку з тим, що не залучався до проведення Антитерористичної операції на території Донецької області, а виключно здійснював відповідно до ст. 15 ЗУ «Про Національну поліцію» основні повноваження поліції.

27 лютого 2019 року від представника третьої особи Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшли письмові пояснення по справі. В яких представник стверджував, що в даному випадку відсутні правові підстави для видачі довідки, яку просить позивач, адже вказане суперечить відомостям зазначеним у наказі Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при службі безпеки України та фактичним обставинам залучення до АТО.

06 березня 2019 року від представника третьої особи Антитерористичного Центру при Службі безпеки України надійшли письмові пояснення по справі, в яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджував, що ОСОБА_1 був направлений до ГУНП в Донецькій області виключно для проходження стажування, а не для безпосередньої участі у проведенні АТО. Він не був наділений правами визначеними статтею 15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом»» та здійснював основні повноваження поліції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року відкладено судове засідання на 10 травня 2019 року. Доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Позивач в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд у задоволенні адміністартивного позову відмовити.

Представник третьої особи - Головного управління Національної поліції в Донецькій області в судовому засіданні просив суд у задоволенні адміністартивного позову відмовити.

Представник третьої особи - Антитерористичного центру при Службі безпеки України в судовому засіданні просив суд у задоволенні адміністартивного позову відмовити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Відповідно до витягу з наказу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області № 278 о/с від 13 квітня 2017 року, ОСОБА_1 прийнято на посаду слідчого слідчого відділення Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (а.с. 29).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області № 100 від 18 серпня 2017 року за рядовим поліції слідчим слідчого відділення Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області - ОСОБА_1 закріплено, у зв`язку зі змінами в штатній чисельності Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області, табельну вогнепальну зброю - пістолет ПМ -9мм ВТ-4925, 1984 р.в. та патрони в кількості 16 штук (а.с. 30).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області № 1493 від 21 серпня 2017 року рядового поліції ОСОБА_1 (0117517) слідчого слідчого відділення Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області направлено на стажування на відповідну посаду, у період з 21.08.2017 по 15.12.2017 (терміном 120 діб) за індивідуальним планом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (а.с.31-36).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області № 2001 від 13 листопада 2017 року внесено часткову зміну до пункту 1 наказу Головного управління від 21 серпня 2017 року № 1493 у частині направлення на стажування, на відповідні посади, у період з 21 серпня по 15 грудня 2017 року (терміном 120 діб) особовий склад ГУНП в Київській області, до Головних управлінь Національної поліції Донецької та Луганської областей, а саме: зміст «із 21.08.2017 по 15.12.2017 (терміном на 120 діб)» викладено в редакції: «із 21.08.2017 по 21.11.2017 (терміном на 93 доби)» (а.с.41).

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 1531 від 21 серпня 2017 року рядовий поліції ОСОБА_1 проходив стажування на посаді слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Краматорського відділу поліції, за ним за місцем служби було закріплено керівника стажування (а.с. 37-38).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 284 від 23 серпня 2017 року організовано стажування працівників Головного управління Національної поліції в Київській та Кіровоградських областях в період з 21.08.2017 по 18.12.2017 у Дружківскьому ВП Краматорському ВП ГУНП в Донецькій області, в тому числі слідчому слідчого відділення Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядовому поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, у зв`язку з чим за ним закріплено керівника стажування - заступника начальника СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Отришка Артема Олеговича (а.с.39-40).

Згідно наказів начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 106 о/с дск від 15 вересня 2017 року, № 117 о/с дск від 05 жовтня 2017 року, № 121 о/с дск від 13 жовтня 2017 року рядового поліції ОСОБА_1 (0117517), слідчого відділення Дружківсього відділення Краматорського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області відряджено з 17 вересня 2017 по 26 вересня 2017 (десять діб), з 05 жовтня 2017 року по 14 жовтня 2017 року (десять діб), з 14 жовтня 2017 року по 23 жовтня 2017 року (десять діб) до смт. Очеретине Ясинуватського району Донецької області (а.с. 42-44).

Наказами начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 421 від 06 вересня 2017 року, № 456 від 29 вересня 2017 року, № 497 від 25 жовтня 2017 року, № 509 від 27 жовтня 2017 року, № 416 від 01 вересня 2017 року, № 531 від 10 листопада 2017 року, № 528 від 08 листопада 2017 року, № 535 від 13 листопада 2017 року слідчий слідчого відділу ГУНП в Київській області рядовий поліції ОСОБА_1 був затверджений до особового складу Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області та був задіяний 05 вересня 2017 року, 30 вересня 2017 року, 25 жовтня 2017 року, 28 жовтня 2017 року, 31 серпня 2017 року, 07 листопада 207 року, 09 листопада 2017 року, 14 листопада 2017 року для несення служби на блокпосту № 07-Д на ділянці місцевості за адресою: м. Краматорськ, вул. Танкістів на виїзді за межі міста напрямком до міста Дружківка (а.с. 45-52).

Після завершення стажування ОСОБА_1 подав рапорти на ім`я начальника ГУ НП в Донецькій області, начальника ГУ НП в Київській області, начальника Головного Управління Національної поліції в Донецькій області та начальника Головного Управління Національної поліції в Київській області про прийняття документів для надання йому статусу учасника бойових дій та доручення працівникам кадрового підрозділу відповідн до «Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20 серпня 2014 року доопрацювати та подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної при МВС України (а.с.53-54; 57-58; 61-66; 68-73) .

Проте позивач отримав відмову у зв`язку з відсутністю правових підстав для порушення перед керівником Антитерористичного Центру клопотання щодо включення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО. Оскільки ОСОБА_1 був направлений до Головного управління Національної поліції в Донецькій області на стажування та не залучався до проведення Антитерористичної операції на території Донецької області, тобто не був суб`єктом боротьби з тероризмом (а.с.55-56;59-60;67;74).

Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно статті 72 Закону України «Про Національну поліцію», однією із форм професійного навчання поліцейських є післядипломна освіта.

Відповідно до підпункту «и» пункту 4 частини 4 розділу ХV Перехідних положень Закону України «Про вищу освіту», післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.

Післядипломна освіта включає, зокрема, стажування як набуття особою досвіду виконання завдань та обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Статтею 75 цього Закону визначено, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України «Про вищу освіту», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування. Післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах.

Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.

Організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України (далі - поліція), що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції) визначає Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ № 1625 від 24.12.2015 (далі - Положення № 1625).

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 1625 метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб працівників поліції в особистому професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати свої функції.

У відповідності до положень пункту 1 розділу ІІІ даного Положення, одним із видів післядипломної освіти є стажування, яке передбачає набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Згідно з пунктом 1 розділу ІХ цього ж Положення, стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенції, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Водночас пунктом 2 розділу ІХ Положення №1625 визначено вичерпний перелік працівників поліції, які зобов`язані пройти стажування, зокрема, працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з квітня 2017 року і по даний час проходить службу в органах поліції, зокрема, на посаді слідчого слідчого відділення Тетїівського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Так, наказом ГУНП у Київській області рядовий поліції ОСОБА_1, слідчий слідчого відділення Тетіївського відділення Сквирського відділу поліції був направлений для проходження стажування терміном на 93 доби (з 21 серпня 207 року по 21 листопада 2017 року) до ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки,Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Тобто, обов`язковою складовою для присвоєння статусу учасника бойових дій є залучення особи до проведення антитерористичної операції та її безпосередня участь в ній.

Згідно пункту 4 Порядку N 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення: для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, є відповідні документальні підтвердження вказаного, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення та довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Підставою для відмови у порушенні перед керівником Антитерористичного центру клопотання щодо включення ОСОБА_1 до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО, зазначено пункт 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абзац 2 пункту 2 Порядку № 413 та абзац 2 пункт 4 розділу ІІ Положення № 405.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись до відповідача із рапортом щодо підготовки матеріалів для надання статусу учасника бойових дій та направлення їх на розгляд комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій, не надав при цьому документів, визначених пунктом 4 Порядку № 413.

Згідно з пунктом 6 цього ж Порядку, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 № 405 (далі - Положення № 405) визначені особливості надання поліцейським, державним службовцям, іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції.

Так, у пункті 1 розділу ІІІ Положення № 405 визначено, що Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про: 1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; 2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; 3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Тобто, для отримання особою відповідного статусу необхідна сукупність документів про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення:

- посвідчення (наказ) про відрядження в район проведення АТО;

- наказ керівництва АТО або керівництва АТЦ при СБУ про залучення до проведення АТО;

- наказ про підпорядкування (по стройовій частині) командирів ОТУ або керівників АТО.

Лише за наявності всіх вище перелічених документів видається довідка про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Включення до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань здійснюється на підставі СТ (ШТ) НПУ, наказів ГУНП про відрядження працівників у підпорядкування керівника АТО та посвідчення про відрядження.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 21 серпня 2018 року по 21 листопада 2017 року рядовий поліції ОСОБА_1 , слідчий слідчого відділення Тетіївського відділення Сквирського відділу поліції був направлений саме для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області.

В свою чергу, наказами ГУНП в Донецькій області від 21 серпня 2017 року № 1531 «Про організацію та проведення стажування працівників ГУНП в Київській області» та Дружківського відділення поліції ГУНП в Донецькій області від 23 серпня 2017 року № 284 «Про організацію та проведення стажування працівників ГУНП в Київській та Кіровоградських областях у Дружківському ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області» організовано проведення стажування позивача на посаді слідчого слідчого відділення Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області.

Однак, жодних документів, які б свідчили про те, що уповноваженими особами були віддані розпорядження щодо залучення позивача до проведення антитерористичної операції ні відповідачу, ні суду не надано.

В період проходження стажування позивач не був серед сил суб`єкта боротьби з тероризмом, оскільки не залучався до проведення антитерористичної операції на території Донецької області та не був наділений правами, які надаються особам у районні антитерористичної операції визначеними статтею 15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», а здійснював відповідно до ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» основні повноваження поліції.

Тобто, у позивача відсутні дві обов`язкові ознаки для набуття ним статусу учасника бойових дій, а саме: 1) не є поліцейським, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; 2) не брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні iї проведення.

Направлення позивача на стажування та проходження ним стажування в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області не є тотожними із законодавчо визначеними поняттями як безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення та перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що чітко встановлено та передбачено чинним законодавством.

Щодо доводів позивача про наявність документів про направлення його у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інших офіційних документів, виданих органами поліції, які містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, то суд їх вважає безпідставними , враховуючи наступне.

Так, згідно з статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Статтею 5 цього Закону визначено повноваження суб`єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, зокрема, Міністерство внутрішніх справ України спільно з Національною поліцією організовує боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції Національної поліції; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

Досліджені судом накази щодо направлення позивача для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області та про організацію і проведення стажування не містять жодних відомостей про безпосередню участь ОСОБА_1 у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

При цьому, суд зазначає, що надані позивачем грамота за сумлінне виконання службових обов`язків під час несення служби на території обслуговування Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, книга видачі і приймання озброєння та спеціальних засобів, книга нарядів Дружківського ВП (а.с.81-125) не є офіційними документами, виданим державними органами, що містять дані про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Вказані документи є лише підтвердженням виконання позивачем своїх службових обов`язків під час проходження стажування.

Отже, документи Дружківського відділу поліції ГУНП в Донецькій області не містять жодних посилань на їх прийняття з метою виконання наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, або наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення.

Відтак, виконання службових обов`язків на території, що відносяться до району проведення антитерористичної операції, не підтверджує самого факту безпосередньої участі позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

З аналізу наведеного та поданих документів випливає, що позивач не здійснював функцій та не виконував бойових завдань з організації боротьби з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції Національної поліції, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу в наданні статусу учасника бойових дії. Протилежного судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, відповідач в даному випадку діяв у відповідності до положень Закону.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 20.05.2019

Суддя Я.В. Горобцова