Ухвала суду № 81869376, 21.05.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1428/19-ц

Провадження № 2/175/385/19

У Х В А Л А

21 травня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

за участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянув у судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральну шкоду, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 10 квітня 2019 року (а.с.2-3).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що позовна заява повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позов підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Вказаною статтею не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору за вимогою щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці», в структуру заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Як визначено у ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, компенсація середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати та є видом відповідальності роботодавця за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум. Таким чином, вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за період затримки розрахунків мають бути оплачені судовим збором.

Крім того, постановою Верховного суду України від 30.11.2016 року 2016 у справі № 6-1121цс16, визначено, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Також, згідно постанови Великої палати Верховного суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Оскільки позивач визначив моральну шкоду у грошовому вимірі, то позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою. Така правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року (справа № 761/11472/15-ц).

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.).

Отже, позивачем не сплачено судовий збір в розмірі передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності 01 листопада 2011 року (зі мінами та доповненнями) за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 16.11.2018 року та про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн., а тому ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 16.11.2018 року у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.) та за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн. у розмірі: 768,40 грн., на розрахунковий рахунок: 31215206004079, отримувач коштів: Днiпровське УК/Днiпр.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976087, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вказану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175-177, 185, 187, 258-259, 260-261, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для сплати судового збору у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву буде залишено без розгляду у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Озерянська Ж.М.