Рішення № 81754927, 07.05.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/193/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії

до відповідача: Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області

про стягнення боргу по компенсації видатків по відшкодуванню витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 133219 грн 78 к.

за участю: представники не з"явилися

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 133219 грн 78 к. за період з січня по грудень 2018 року.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

06.03.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 02.04.2019 (ухвала від 06.03.2019).

29.03.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позов № вх.№5523/19, який суд приєднав до матеріалів справи та клопотання про відкладення розгляду справи (від 29.03.2019 вх.№5521/19), яке суд задоволив та відклав розгляд справи на 23.04.2019 (ухвала від 02.04.2019).

08.04.2019 позивач подав відповідь на відзив вх.№6079/19, яку суд приєднав до матеріалів справи.

23.03.2019 в судовому засіданні суд оголосив перерву до 07.05.2019.

06.05.2019 через електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку із неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні представника відповідача.

Суд надав оцінку поданому клопотанню та дійшов висновку про залишення його без розгляду з огляду на таке.

За змістом ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 1.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 р. № 28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Як визначено в ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до частин 2, 4 ст. 170 ГПК України, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Оскільки клопотання Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про відкладення розгляду справи не містить електронного цифрового підпису, суд залишає його без розгляду.

Відповідач не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) правом на участь представника у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 07.05.2019 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії посилається на те, що позивач з січня по грудень 2018 року надав телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати. Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач, як розпорядник коштів бюджетного фінансування пільг на території Долинського району, не відшкодував за рахунок державних субвенцій понесені позивачем витрати на вищевказані послуги, у зв`язку із чим виникла заборгованість в розмірі 133219 грн 78 к. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 11, 318, 525, 526, 601 Цивільного кодексу України, статті 1, 3, 5, 12, 193 Господарського кодексу України, статті 48, 91 Бюджетного кодексу України та стаття 63 Закону України "Про телекомунікації".

У відповіді на відзив за вх. № 6079/19 від 08.04.2019 позивач зазначив, що посилання відповідача на заперечення зазначені у відзиві на позов є необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що компенсація видатків на відшкодування витрат пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги здійснюється з місцевих бюджетів на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання соціальних гарантій, а відсутність коштів чи договору про компенсацію витрат не є підставою для звільнення від обов`язку виконання зобов`язання, яке виникло у відповідача на підставі закону.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Заперечення відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 5523/19 від 29.03.2019 Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації проти позову заперечило з таких підстав:

- у Законі України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" не передбачені видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян;

- договір про відшкодування витрат пов`язаних з наданням пільгових послуг окремим категоріям населення між сторонами не укладався, не підписано актів виконаних робіт, актів звірок розрахунків за надані послуги;

- у зведений розрахунок заборгованості видатків відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на комунікаційні послуги на 2018 рік включено нарахування пільг в розмірі 133219 грн 78 к. померлим особам та особам, які не мають права на пільгу по доходах, а також тих пільговиків, що фактично проживають на території Витвицької ОТГ та потребують коригування.

Обставини справи.

ПАТ "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Івано-Франківська філія ПАТ "Укртелеком", є оператором із надання телекомунікаційних послуг споживачам.

Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення.

Договір про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільгових послуг окремим категоріям населення за встановлення та користування телефоном у 2018 році між сторонами не укладався.

На підтвердження надання послуг зв`язку пільговим категоріям споживачів з 01.01.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 133219 грн 78 к. позивач подав розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня 2018 року по грудень 2018 року. Відповідні розрахунки, а також акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв`язку позивач надсилав відповідачу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також описами вкладення у поштові відправлення (копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви).

Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації витрати, пов`язані з наданням пільг, не відшкодувало.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

При вирішенні спору суд врахував, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України). Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання (частина 2 статті 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).

Отже, для виникнення господарських зобов`язань, цивільних прав та обов`язків не є обов`язковим укладення договору, такі можуть виникати безпосередньо з норм чинного законодавства.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів на пільгових умовах відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про охорону дитинства".

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Тобто, ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами не встановлено жодних обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Наведені положення законодавства передбачають реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян. Визначеному законодавчо обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 102 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (п. 2 Порядку).

Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

Згідно з пунктом 5 вказаного Положення, Управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: проводить електронні звірки інформації від організацій - надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню (п. 29), забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП) (пункт 34).

При цьому згідно з приписами Положення проведення відповідних звірок не поставлено в залежність від укладення договору.

Таким чином, щодо посилання відповідача на те, що сплатити борг по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги для мешканців Витвицької ОТГ суд зазначає таке. Виконавчі органи об`єднаних територіальних громад не мають доступу та не є розпорядниками Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, ведення якого передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги". Такий обов`язок покладено виключно на органи соціального захисту районних, міських та районних у містах Управлінь /Департаментів/ соціального захисту населення відповідних територіальних одиниць, тобто в цьому випадку на Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації.

Суд встановив, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Долинського району державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач, як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

З огляду на наведені норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити із позивачем розрахунок за надані цим особам послуги. Цей обов`язок обумовлюється тим, що, по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 Цивільного кодексу України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України). При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язкового укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, - зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України. Наведене спростовує твердження відповідача щодо обов`язковості укладення відповідних договорів і відсутності правовідносин між сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що позивач з 01.01.2018 по 31.12.2018 надав телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з оплати цих послуг в сумі 133219 грн 78 к., які відповідач не відшкодував.

Твердження відповідача про те, що у зведений розрахунок заборгованості видатків відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на комунікаційні послуги на 2018 рік включено нарахування пільг померлим особам та особам, які не мають права на пільгу по доходах, суд відхиляє, оскільки відповідачем не подано жодних доказів щодо його підтвердження, незважаючи на те, що суд протягом розгляду справи надавав відповідачу таку можливість та неодноразово відкладав розгляд справи для подання звірки чи контрозрахунку заявлених позовних вимог.

Заперечуючи проти позову відповідач також посилається на те, що відшкодування пільг за телекомунікаційні послуги проводитись не може у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на 2018 рік з державного та місцевих бюджетів. Оцінюючи заперечення відповідача, суд враховує, що право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, не зважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не із зазначеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків із постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів. Крім того, в частині 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ (справа "Кечко проти України", заява № 63134/00), держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення ЄСПЛ). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справах № 911/4249/16, № 906/621/17.

Таким чином суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов`язку компенсувати відповідні виплати без наявності відповідного бюджетного асигнування, оскільки отримання відповідачем бюджетних коштів не є подією, яка неминуче має настати, а відсутність необхідних бюджетних коштів або взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Більше того, неотримання субвенцій не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку, визначеного законом, провести розрахунки за надані позивачем послуги пільговим категоріям населення. Посилання відповідача на відсутність укладеного сторонами договору також відхиляються судом, оскільки зобов`язання сторін (обов`язок позивача надати послуги зв`язку пільговим категоріям населення та обов`язок відповідача оплатити надані позивачем послуги) виникли в силу закону.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем належним чином та в повному обсязі зобов`язань по відшкодуванню витрат, понесених позивачем з січня 2018 року по грудень 2018 року (включно), внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Висновки суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 133219 грн 78 к. є обґрунтованими та належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1998 грн 30 к., що підтверджується платіжним дорученням №923 від 19 лютого 2019 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 1998 грн 30 к. покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення боргу по компенсації видатків по відшкодуванню витрат, пов"язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в сумі 133219 грн 78 к. задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, вул. Грушевського, 18, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77503 (код 03193376) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", Бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601(код 21560766) - 133219 (сто тридцять три тисячі двісті дев"ятнадцять гривень) 78 к. заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, а також 1998 (одну тисячу дев"ятсот дев"яносто вісім гривень) 30к. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.05.2019

Суддя Т. В. Максимів