Рішення № 81746377, 15.04.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18152/18

н/п 2/766/4985/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Державного реєстратора Херсонської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 ВFячеславовича про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк»), Державного реєстратора Херсонської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2В.(далі ДР ХОФ КП «Центр державної реєстрації») про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14 серпня 2018 року отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та дізналася про те, що власником її житлового будинку F 100, розташованого по вул. Левицького у м. Херсоні, є ПАТ «Укрсоцбанк», право власності за яким зареєстровано 19.02.2018 року ДР ХОФКП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39745377 від 19.02.2018 року.

Підставами виникнення права власності вказано іпотечний договір за номером F 02-23-Ф070327К-808 від 28.04.2007року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р. F 4313, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки серія та номер 17, 10/7 від 02.11.2017року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, від 10.11.2017року, видавник «Укрпошта».

Вважає рішення ДР ХОФКП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 протиправним, оскільки державний реєстратор не врахував факт відсутності документу, який підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки, в тому числі факт виконання відповідних умов правочину, з якими закон повFязує можливість переходу права власності. Крім того, державний реєстратор не врахував заборону на примусове відчуження заставного майна, яка встановлена Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що унеможливлює вжиття органами, посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та проводять конкретні виконавчі дії, заходи спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

В порушення вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги за договором споживчого кредиту та договором іпотеки було реалізовано у позасудовому порядку за межами позовної давності.

З огляду на викладене, просила суд скасувати рішення державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 ВFячеславовича від 19.02.2018року, індексний номер 39745377 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме, житловий будинок F100, по вул. Левицького у м. Херсоні за ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що 28.04.2007року між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником, якого є ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір F Ф070327К відповідно до якого позивач отримала грошові кошти в сумі 62 142 швейцарських франків зі сплатою 10,2% річних на строк до 27.04.2023року.

На виконання умов кредитного договору 28.04.2007року між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір F02-23-Ф70327К-808, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку, належний їй на праві власності житловий будинок F100, по вул. Левицького у м. Херсоні.

Положенням ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено право сторін іпотечного договору вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання може здійснюватись згідно застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Укладеним сторонами іпотечним договором передбачено положення, де сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, тому рішення державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 ВFячеславовича про державну реєстрацію прав власності є правомірними.

Державний реєстратор Херсонської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 в установлений законом строк не подав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду в задоволенні клопотання представника ПАТ «Укрсоцбанк» про виклик сторін в судове засідання відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.04.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк, правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір за F Ф070327К, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 62 142,00 швейцарських франків на умовах сплати 10,2% за користування кредитом на рік з кінцевим терміном повернення 27.04.2023 року для купівлі житлового будинку за адресою: м. Херсон, вул. Левицького, 100 у м. Херсоні.

В рахунок забезпечення зобовFязань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк, правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим номером 4313, згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: належний їй на праві власності житловий будинок, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Левицького, 100, загальною площею 86,30кв.м., жилою площею 50,30кв.м.

Відповідно до пп.2.3, 2.4.4. договору іпотеки сторонами погоджено, що в разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобовFязання за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмета іпотеки.

Пунктами 4.5,4.5.1,4.5.2,4.5.3 іпотечного договору сторонами обумовлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовFязань, в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобовFязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовFязань, вимога про виконання порушеного зобовFязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно до статті 37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовFязання.

Отже, аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Іпотекодержеть набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субFєктом оціночної діяльності.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 від 19.02.2018року право власності на житловий будинок F100, по вул. Левицького у м. Херсоні було зареєстровано за ПАТ «Укрсоцбанк», індексний номер 3975377.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових в нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визначення підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно до ч. 2 ст. Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до підпунктів 1,2 пункту 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпогекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачами, що ПАТ «Укрсоцбанк» в порушення приписів ст. 35 Закону України «Про іпотеку» не направляв іпотекодавцю F ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушення з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, тобто звернення стягнення розпочато без попередження іпотекодавця про те, що банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Окрім того, судом установлено та не спростовано відповідачами, що на момент набуття ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки, оцінки предмета іпотеки субFєктом оціночної діяльності не проводилась.

Враховуючи, що неодноразова вимога суду надати належним чином завірену копію реєстраційної справи щодо реєстрації права власності за реєстраційним номером обFєкта нерухомого майна 1488930365101 щодо житлового будинку, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Левицького, 100, державним реєстратором Херсонської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 виконана не була, суд приходить до висновку що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення, що відповідно до приписів ч.3 ст.12 ЦПК України є його обовFязком.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 04.06.2014року протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про іпотеку» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовFязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обFєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обFєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140кв. метрів для квартири та 250кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.

Отже, дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке є забезпеченням за валютними кредитами розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018року у справі F465/1310/17/

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що державний реєстратор не може перереєстровувати іпотечний житловий будинок за валютним кредитом протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» .

Отже, державна реєстрація права власності на іпотечний житловий будинок підлягає скасуванню, оскільки державний реєстратор фактично примусово стягнув майно на користь кредитора без згоди власників, незважаючи на заборону, встановлену Законом України від 04.06.2014року, спірний житловий будинок підпадає під дію мораторію, оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та не перевищує 140,0кв.м., інше житло у майнових поручителів відсутнє.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 704, 80грн.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 526, 1054 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», керуючись ст.ст. 4-13, 141, 178,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39745377 від 19.02.2018року прийняте Державним реєстратором Херсонської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2 ВFячеславовичем щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме, житловий будинок, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Левицького, 100 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»(номер запису про право власності 2489967 дата та час державної реєстрації F 19.02.2018року, 12:58:40).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» код ЄДРПОУ 00039019 (01001, м. Київ, вул. Ковпака, 29) на користь ОСОБА_1 (ПІН) судовий збір в розмірі 704,80грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення(виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено F повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку формування Єдиної судової інформаційно F телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В.Прохоренко